1.3. Система криміналістики

Криміналістика відокремилась від кримінального процесу як прикладна технічна дисципліна і тому спочатку вона називалася "поліцейською технікою". Згодом були виділені прийоми провадження слідчих дій, з'явився другий розділ — "слідча тактика", а у 30х роках — третій розділ — "методика розслідування окремих видів злочинів" (окрема методика).

У cq^e^mi 50х років сформувалася методологія криміналістики. Сучасна система криміналістики має чотири розділи: 1) методологію науки криміналістики; 2) криміналістичну техніку;

3) слідчу тактику; 4) методику розслідування окремих видів злочинів.

З розвитком науки удосконалюється й її система. Аналіз нагромаджених сучасною криміналістикою знань показав, що функції, які вона виконує, не вміщуються в рамки традиційної систе

' Див.: Укр. Сов. Энциклопедия. К., 1984. Т.10. С'.ЗЗ.

Розділ 1. Мепюоологія науки крії.шналіспшки

ми. Тому запропоновані інші системи — більш дрібні, які виповідають цільовому принципу. У порівняльній таблиці наведено кілька сучасних систем криміналістики (табл. 1).

Таблиця 1 Традиційна система Система колишніх соціалістичних країн Система МВС України Система Національної юридичної академії України 1. Методологія науки криміналістики 1. Криміналістика: наука, навчання, практика 1. Теоретичні основи криміналістики 1. Методологія науки криміналістики 2. Криміналістична техніка 2. Теоретичні основи криміналістики 2. Джерела криміналістичної інформації 2. Криміналістична техніка 3. Слідча тактика 3. Методи криміналістичного дослідження 3.

4. Дослідження джерел криміналістичної інформації 4. Наукові основи криміналістичної тактики 4. Криміналістична тактика

5. Теоретичні основи слідчої тактики 5. Криміналістична методика

6. Наукові основи розслідування злочинів

7. Загальні положення методики розслідування окремих видів злочинів

Розглянемо систему, прийняту Національною юридичною академією України.

1. Методологія науки криміналістики — це загальна теорія науки, яка охоплює вчення про методи пізнання, предмет науки, понятійний апарат, закономірності розвитку криміналістики в історичному аспекті. Вчення — це сукупність теоретичних положень в якійсь галузі знань, наприклад, вчення про криміналістичну ідентифікацію, сліди рук — дактилоскопія і т. ін. Вчення про криміналістику є окремою теорією, а сукупність таких теорій

10

Глава 1. Предмет, завдання і система криміналістики

\творює заі альну теорію криміналістики. Нині до числа окремих теорій криміналістики відносять криміналістичні вчення про навики, ознаки і властивості; ідентифікацію та групофікацію; спосіб та механізм вчинення злочину; криміналістичні версії, планування; слідоутворення; збирання, зберігання і обробку інформації тощо.

Мова науки — це специфічний понятійний апарат, за допомогою якого наука описує свій предмет дослідження. У мові слід розрізняти загальні та окремі поняття: перші — поняття філософських та інших наук, які використовуються взагалі в мові як засоби спілк}їання; другі — сугубо криміналістичні поняття, наприклад слідча ситуація, слідча версія, дактилоскопія, ідентифікаційний період та ін.

2. Криміналістична техніка. Власне техніка — дуже широке поняття, яке означає засоби діяльності людини, знаряддя праці, "інструментарій, що дозволяє зробити працю більш продуктивною і менш стомливою" '. Технічні засоби, які використовуються для роботи з джерелами доказів під час розслідування злочинів, прийнято називати криміналістичною технікою.

3. Криміналістичне слідознавство — розділ криміналістики, в якому досліджуються слідивідображення, механізм їх утворення, методи і засоби виявлення, фіксації, дослідження і використання в розкритті злочинів. Слідознавство досліджує усі слідивідображення, які утворюються внаслідок усіх форм взаємозв'язку (психічного, механічного, хімічного, фізичного і біологічного) матеріальних тіл живої та неживої природи. Тому слідознавство включає трасологію як вчення про слідоутворення тільки слідіввідображень, котрі копіюють зовнішню форму і побудову твердого взаємодіючого об'єкта.

Структуру слідознавства становлять вчення про сліди: джерела криміналістичної інформації, механізм слідоутворення, сліди людини — зовнішності, рук, ніг, шкірного покриву, обличчя, зубів, звукового мовлення, рухових навиків, слідів пам'яті — суб'єктивних образів, сліди засобів вчинення злочину; вчення про документалістику — ознаки та властивості письма людини і машинопису, їх дослідження і використання в розкритті злочинів.

4. Криміналістична тактика. Термін "тактика", запозичений з військової галузі знань, означає мистецтво командувати війсь

' Укр.Сов.Энциклопедия.К., 1984.T.I 1.С.143.

11

Розди І. \ /етимологія науку криміналістики

ками. Так піка досліджує закономірності, характер і зміст бою. розробляє способі! його підготовки та прийоми ведення і.

Під час розслідування злочинів бойові дії не ведугься. проте слідчий перебуває в конфліктних ситуаціях із злочинцем та окремими учасниками процесу, наприклад лжесвідком, адвокатом та ін. Кожний із них може мати свою лінію поведінки, яка відрізняється вц версії слідчого. У зв'язку з цим для розв'язання конфліктних ситуацій слідчий розробляє власну лінію поведінки і провадження слідства, вибирає тактичні прийоми спілкування, час та місце, технічні засоби тощо.

Дізнання як процесуальна форма розслідування мас свої особливості, а отже, й тактику провадження дізнання і попереднього слідства для злочинів, які підслідні органам МВС.

Судове слідство жорстко регламентоване законом, але не можна передбачити всі ситуації, які виникають між сторонами в суді та вимагають специфічних прийомів їх розв'язання. Тому судове слідство має свою тактику розгляду кримінальних справ.

Криміналістична тактика — це дослідження вчення про версії та планування слідства, принт типи криміналістичної тактики;

вчення про засоби криміналістичної тактики і тактики окремих слідчих дій; основи оперативної та судової тактики.

5. Криміналістична методика, або методика розслідування окремих видів злочинів, як розділ криміналістики є системою наукових положень і заснованих на них рекомендацій щодо розкриття і попередження злочинів: економічних, проти особи, особистої та громадської (колективної) власності, суспільної безпеки, суспільного порядку і здоров'я громадян, охорони навколишнього середовища.

Криміналістичну методику можна представити як практичну реалізацію в діяльності органів дізнання і попереднього розслідування криміналістичної техніки та слідчої тактики, де технічні засоби в ефективному поєднанні з прийомами та рекомендаціями тактики забезпечують цілеспрямовану діяльність слідчого щодо розкриття і розслідування злочинів. Методика інтегрує усі розділи науки криміналістики в єдину пізнавальну блоксистему,

і Див. :Укр.Сов. Энциклопедия. К.. 1984. T.I l.C.35. 12

/ '.иіва 1. Предмет, завдання і система крішіналістчки

яка є методологічною основою виявлення, збирання, дослідження, оцінки і віікористання криміналістичної інформації.

Криміналістичну методику справедливо визначають як систему окремих теорій, принципів і положень, котра включає криміналістичну характеристику, загальні принципи побудови окремих методігк, криміналістичну класифікацію злочинів, розкриття злочинів "по гарячих слідах", форми і методи використання громадськості в розслідуванні, вчення про інформаційне забезпечення слідчого, дізнавача, прокурора і суду для прийняття процесуальних рішень.

Система криміналістичної методики будується на різних підставах, головним чином — виходячи з кримінальноправової класифікації, способу і місця вчинення злочинів, суб'єктів злочинної діяльності тощо.

Таким чином, криміналістична методика є сукупністю окремих теорій, принципів і методологічних основ щодо використання засобів та прийомів криміналістичної техніки і тактики для розслідування і попередження злочинів.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1.

2. Які закономірності вивчає криміналістика?

3. Дайте визначення предмета криміналістики за С.П. Митричевим і Р.С. Бєлкіним. У чому їх принципова відмінність?

4. Сформулюйте завдання криміналістичної науки.

5. Обгрунтуйте сучасну систему криміналістичної науки.