<<
>>

Лекція 22 Взаємодія учасників розкриття та розслідування злочинів

План

1. Поняття та принципи взаємодії слідчого зі співробітниками оперативних та інших підрозділів органів внутрішніх справ.

2. Суб’єкти та форми взаємодії.

3. Взаємодія слідчого з оперативним підрозділом в процесі досудового розслідування та після його зупинення.

Література

1. Аверьянова Т. В. Криминалистика : учебник для вузов / Аверьянова Т. В., Белкин Р. С., Корухов Ю. Г., Российская Е. Р. ; под ред. проф. Р. С. Белкина. - М. : Изд-во НОРМА- ИНФРА-М, 2000. - 990 с.

2. Криміналістика: підручник / [В.Д.

Берназ, В.В. Бірюков, А.Ф. Волобуєв]; за заг. ред.

A. Ф. Волобуєва; МВС України, Харк. нац. ун-т внутр. справ. - Х.: ХНУВС, 2011. - 666 с.

3. Криминалистика : учеб. пособие в схемах / под ред. проф. А. Г. Филиппова. - 2-е изд. перераб. и доп. - М. : Юриспунденция, 1999. - 240 с.

4. Криминалистика : учеб. для вузов / И. Ф. Герасимов, Л. Я. Драпкин, Е. П. Ищенко и др. ; под ред. И. Ф. Герасимова, Л. Я. Драпкина. - 2-е изд., перераб. и доп. - М., 2000. - 672 с.

1. Криміналістика : підруч. для студ. юрид. спец. вищ. закл. освіти / за ред. В. Ю. Шепітька. - 2-ге вид., переробл. і допов. - К. : Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2004. - 728 с.

2. СалтевськийМ. В. Криміналістика (у сучасному викладі) : підруч. / Салтевський М. В. - К. : Кондор, 2005. - 588 с.

3. Правові та психологічні основи взаємодії слідчих з оперативними працівниками при розкритті та розслідуванні злочинів : навч. посіб. / В. П. Барковський, В. В. Зубенко,

B. М. Стратонов, А. С. Морозов, О. О. Чернуха, М. І. Шерман ; під заг. ред. А. С. Морозова. - Херсон : ХЮІ НУВС України, 2002. - 60 с.

4. Тертышник В. М. Взаимодействие следователя с иными подразделениями органов внутренних дел при расследовании преступлений / Тертышиик В. М., Слинько С. В. - Х., 1995. [88]

чином упорядкованих, взаємопов’язаних та взаємодіючих, які внаслідок цього складають цілісне утворення). Це об’єднання може мати або ні процесуальні підстави для свого існування, але зміст спільної діяльності від цього не міняється.

Тож, якщо підходити до взаємодії з позиції системно-структурного аналізу, її можна розглядати як певну організацію, що має свою структуру, утворену для досягнення загальної мети. При цьому на перший план висувається організація як спосіб координації різних видів діяльності (під координацією розуміється діяльність суб’єкта керування стосовно органів нижчого підпорядкування).

Взаємодія припускає діяльність різних ланок системи, не підлеглих одна одній. У процесі взаємодії її учасники, володіючи необхідною інформацією, діють на основі загального плану і кожен у межах своєї компетенції.

На відміну від взаємодії, координація містить у собі елементи підпорядкування органів нижчого підпорядкування координуючому центру. Координація здійснюється тим суб’єктом, що знаходиться на чолі системи для того, щоб упорядковувати її.

В процесі спільної діяльності з розкриття та розслідування злочину між її учасниками виникають певні відносини, що формуються в результаті співпраці. Такі відносини можуть бути різними, залежно від того, на чому вони базуються. Умовно їх можна поділити на офіційні та неофіційні. Офіційні відносини виникають між суб’єктами взаємодії як носіями визначених соціальних функцій та базуються на законах і підзаконних актах. Неофіційні відносини складаються на основі симпатії чи антипатії, співвідношення певних індивідуально-психологічних властивостей, де вирішальне значення має психофізіологічна та соціально- психологічна сумісність.

Посадовою особою, що несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій, є слідчий, який самостієн у своїй процесуальній діяльності. Разом з тим, прокурор здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва ним. Процесуальний статус надає не лише керівну роль, а ще й обумовлює персональну відповідальність за прийняті рішення та результати розслідування в цілому.

Таким чином, під взаємодією розуміється заснована на законах та підзаконних нормативних актах погоджена діяльність посадових осіб різних підрозділів правоохоронних органів, спрямована на розкриття, розслідування і попередження злочинів.

Правову основу взаємодії учасників розкриття та розслідування злочинів складають окремі норми КПК України, закони України «Про міліцію», «Про прокуратуру», «Про оперативно-розшукову діяльність» та інші, підзаконні нормативні акти (постанови, відомчі накази тощо).

Взаємодія слідчого з іншими службами і підрозділами органа внутрішніх справ повинна здійснюватися при дотриманні комплексу принципів:

1. Відповідність спільної діяльності вимогам закону. Це один з основних принципів, реалізація якого в процесі взаємодії виражається в точному та неухильному дотриманні слідчими й співробітниками оперативних підрозділів всіх законів і підзаконних нормативних актів, що регулюють їх спільну погоджену діяльність, при здійсненні якої, з одного боку, забезпечується максимальний ефект у боротьбі зі злочинністю, а з іншого, виключається порушення прав громадян. Дотримання законності передбачає виконання правових норм, що безпосередньо регулюють взаємини слідчого й співробітників інших підрозділів, а також відповідних закону відомчих правових актів, що регламентують діяльність цих підрозділів, використання ними визначених сил, засобів і методів.

2. Розмежування компетенції суб’єктів взаємодії та самостійність співробітників оперативних підрозділів у виборі засобів і методів оперативно- розшукової діяльності в межах чинного законодавства. Запорука успіху роботи в будь-якій сфері людської діяльності - суворе визначення компетенції кожного працівника і встановлення ділових контактів між членами колективу. Це положення повною мірою застосовується і до такого виду колективної діяльності, як розкриття і розслідування злочинів, де важлива роль відведена слідчому і співробітнику оперативного підрозділу. Закон визначив межі повноважень слідчого (ст. 40 КПК) і оперативного підрозділу (ст. 41 КПК), наділивши при цьому кожного відповідними правами й обов’язками. Поділ компетенції між різними органами виходить з необхідності найбільш кваліфікованого розслідування злочинів. Закон зобов’язує слідчого (прокурора) невідкладно, але не пізніше 24 годин після надходження заяви, повідомлення чи самостійного виявлення ним факту кримінального правопорушення внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Він несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій. Співробітники оперативних підрозділів не мають права здійснювати процесуальні дії у кримінальному провадженні за власною ініціативою, але здійснюючи слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії за письмовим дорученням слідчого, користуються його повноваженнями. В свою чергу, застосування оперативно-розшукових заходів — виняткова компетенція оперативних підрозділів. Саме розмежування повноважень суб’єктів взаємодії, зокрема між слідчим та оперативними підрозділами, щодо розкриття та розслідування злочинів визначає необхідність постійної взаємодії між ними.

3. Комплексне використання сил, засобів і методів, які знаходяться у розпорядженні слідчого і працівників інших підрозділів органу внутрішніх справ. Протягом усього процесу розслідування злочинів учасники взаємодії (кожен за своїм напрямком) використовують власні можливості, засоби й методи для одержання доказів та інших даних, вагомих для розслідування. Наприклад, оперативна інформація використовується слідчим для встановлення особистості злочинця, умов та способу його життя, виховання, зв’язків та інших даних; встановлення свідків, місцезнаходження викраденого майна, цінностей, здобутих злочинним шляхом, тощо. В свою чергу співробітники оперативних підрозділів використовують зібрані у кримінальному провадженні докази для активізації оперативно-розшукової роботи по розкриттю даного злочину, виявлення інших злочинів, проведення профілактичної роботи на території, що ними обслуговується. Тож, з метою успішного розкриття злочинів слідчі й інші працівники ОВС повинні погоджувати свої дії, постійно обмінюватися інформацією, що до них надходить з різних джерел.

4. Організуюча роль слідчого при взаємодії з іншими службами органу внутрішніх справ. Для злагодженої діяльності слідчого з іншими службами ОВС при розкритті і розслідуванні злочинів дуже важливо визначити роль кожного з них у випадку спільної участі в провадженні певної дії. Законодавство детально не регламентує характер дій суб’єктів взаємодії в кожному конкретному випадку і на різних етапах кримінального провадження. Тому більшість питань, пов’язаних з організаційним розподілом обов’язків між учасниками взаємодії, вирішує слідчий. Організуюча роль слідчого полягає в тім, що він направляє дії інших учасників взаємодії і сам виступає як організатор. Це випливає зі змісту ст. 40 КПК, відповідно до якої слідчий уповноважений доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам. Він є самостійним у своїй процесуальній діяльності; органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов’язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.

Організація взаємодії при розкритті та розслідуванні злочинів передбачає:

1. Аналіз матеріалів кримінального провадження слідчим, визначення задач, котрі вимагають спільної діяльності, конкретних виконавців.

Необхідність у спільній діяльності визначається слідчим на основі наявних у його розпорядженні доказів й інших даних, урахування слідчої ситуації й стану процесу розслідування. Ним визначаються і суб’єкти взаємодії: ті чи інші служби правоохоронних та інших органів, конкретні особи. Найбільш часто до спільної діяльності залучаються співробітники оперативних підрозділів, криміналістичних центрів, дорожньо-патрульної служби, різні відомчі й адміністративні інспекції тощо.

2. Оперативний обмін інформацією про стан і результати роботи.

В обміні інформацією між слідчим і співробітником оперативного підрозділу виражається двосторонній характер їх допомоги. Взаємне інформування необхідне для корегування і погодження планів розслідування та оперативно-розшукових заходів. Це особливо важливо при плануванні оперативно-тактичної комбінації, успіх котрої цілком залежить від того, чи точно витримують її учасники намічені терміни й черговість оперативно-розшукових заходів та слідчих (розшукових) дій. Своєчасний, вичерпний та безперервний обмін інформацією здобуває особливо важливе значення для членів слідчо- оперативної групи (СОГ). Його форми різні: нарада всього складу СОГ, контакти між окремими її учасниками тощо.

3. Корегування роботи учасників взаємодії та їх завдань, що диктується отриманими результатами, зміною слідчої ситуації.

Взаємодія здійснюється на основі єдиного погодженого плану.

Цей план повинен містити: 1) перелік слідчих і пошукових версій; 2) усе, що випливає з цих версій (тобто перелік обставин, що підлягають встановленню, дослідженню та доказуванню, — по кожній з висунутих версій); 3) перелік необхідних дій, за допомогою яких повинні бути встановлені чи досліджені ці обставини; 4) перелік слідчих (розшукових) та інших дій, здійснюваних слідчим; 5) викладення обставин, що підлягають встановленню оперативним шляхом (самі оперативно-розшукові заходи та шляхи встановлення цих обставин у плані не вказуються); 6) терміни виконання; 7) виконавці по кожній із дій (заходів).

Оперативно-розшукові заходи плануються окремо оперативним співробітником. Рекомендується приділяти особливу увагу погодженості планованих заходів і слідчих (розшукових) дій за часом, місцем, термінами закінчення, учасниками. Спільний план розглядається керівниками органу досудового розслідування та відповідного оперативного підрозділу.

Особливо важлива погодженість і своєчасне корегування початкового етапу розслідування, коли від цього залежить успішність розкриття злочину «по гарячих слідах», встановлення і пошук винного, викраденого майна. У випадку, коли досудове розслідування зупиняється для розшуку, слідчий не повинен повністю перекладати його на співробітників оперативних підрозділів, а може сам активно здійснювати пошукові дії, координуючи і погоджуючи їх з оперативно- розшуковими заходами, що переслідують таку ж мету.

Взаємодія, здійснювана у формі погоджених дій, має чотири рівні.

На першому слідчий і співробітник оперативного підрозділу проводять паралельно однойменні пошукові заходи, наприклад переслідування злочинця по різних можливих шляхах його відходу з місця злочину. Взаємодія здійснюється шляхом обміну інформацією про хід переслідування.

Другий рівень - проведення оперативним співробітником заходів, що забезпечують розшукову діяльність слідчого. На цьому рівні слідчому передається інформація, отримана з негласних джерел, а також рекомендації про шляхи і способи її використання. Наприклад, виявляється свідок, якого слідчий згодом допитує й одержує необхідні дані про місце перебування підозрюваного.

Третім рівнем взаємодії можна вважати передачу слідчим інформації співробітнику оперативного підрозділу для виконання ним заходів розшукового характеру.

Четвертий рівень - проведення оперативно-тактичної комбінації (операції), під якою розуміють комплекс взаємозалежних і взаємообумовлених оперативно- розшукових заходів і слідчих (розшукових) дій, що переслідують одну загальну мету і виконуються у певній послідовності кожним учасником у межах його компетенції.

2.

<< | >>
Источник: М. Ю. Будзієвський. Криміналістика (курс лекцій) : навчальний посібник / М. Ю. Будзієвський,О. В. Лускатов, І. В. Пиріг, В. М. Плетенець, К. О. Чаплинський, Ю. А. Чаплинська. - Д. : Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ,2013. - 397 с.. 2013

Еще по теме Лекція 22 Взаємодія учасників розкриття та розслідування злочинів:

  1. 2.1. Теоретико–правові засади діяльності міліції, інших правоохоронних органів по забезпеченню реалізації правового статусу неповнолітніх.
  2. ЗМІСТ
  3. Лекція 1 Предмет, система і завдання криміналістики
  4. Лекція 3 Концептуальні положення криміналістичної техніки
  5. Лекція 6 Криміналістична трасологія
  6. Лекція 11 Загальні положення криміналістичної тактики
  7. Лекція 22 Взаємодія учасників розкриття та розслідування злочинів
  8. Лекція 23 Особливості розслідування злочинів за «гарячими слідами»
  9. СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -