Початковий етап розслідування комп’ютерних злочинів

Можливо виділити відомості, якими часто володіє слідчий на початковому етапі розслідування комп’ютерних злочинів. На їх основі можна визначити вихідні ситуації. До них відносяться дані про:

1) зовнішній прояв злочинного діяння;

2) способи доступу до комп’ютерної системи і безпосередньо до носіїв інформації;

3) вид інформації, що зазнала впливу;

4) суб’єкта, який вчинив злочин.

У своїй сукупності вони можуть утворювати наступні типові вихідні слідчі ситуації:

1. Встановлені факти перекручення комп’ютерної інформації, циркулюючої в кредитно-фінансовій сфері, при цьому відомості про спосіб доступу до неї і осіб, які вчинили дане діяння, відсутні (виявляється приблизно у 60% випадків).

2. Встановлені факти злочинного заволодіння комп’ютерною інформацією, при цьому відомості про спосіб доступу до неї і осіб, які вчинили дане діяння, відсутні (10%).

3. Встановлені факти злочинного заволодіння комп’ютерною інформацією, для доступу до неї застосовувався механічний вплив, при цьому відомості про осіб, які вчинили дане діяння, відсутні (10%).

4. Встановлені факти перекручення комп’ютерної інформації, при цьому відомості про спосіб доступу до неї і осіб, які вчинили дане діяння, відсутні (10%).

5. Встановлені факти знищення інформації в комп’ютерній системі, при цьому відомості про спосіб доступу до неї і осіб, які вчинили дане діяння, відсутні (5%).

217

6. Встановлені факти злочинного впливу на комп’ютерну інформацію (заволодіння, перекручення, знищення), при цьому є відомості про спосіб доступу і осіб, які вчинили дане діяння (5%).

Основою для розробки типових версій можна визнати мету вчинення «комп’ютерного» злочину. Можливо виділити такі основні цілі вчинення «комп’ютерних» злочинів:

1) прагнення отримати матеріальну вигоду від заволодіння чужою власністю у вигляді: грошових коштів, інших матеріальних цінностей, конфіденційності інформації;

2) порушення авторських прав;

3) порушення алгоритму проходження інформації, знищення або пошкодження комп’ютерних програм і баз даних, а також їх носіїв.

На підставі вказаного можна виділити типові слідчі версії про подію «комп’ютерних» злочинів, а саме:

1. «Комп’ютерний» злочин вчинений з метою отримання матеріальної вигоди:

а) «комп’ютерний» злочин є посяганням на розкрадання грошових коштів;

б) «комп’ютерний» злочин вчинено з метою розкрадання грошових коштів групою осіб за попередньою змовою або організованою групою за участю співробітника даної установи; один з суб’єктів добре володіє навичками роботи з комп’ютерною технікою;

в) «комп’ютерний» злочин вчинено з метою розкрадання грошових коштів співробітниками даної установи, що володіє навичками роботи з комп’ютерною технікою;

г) «комп’ютерний» злочин з метою розкрадання грошових коштів вчинено без участі співробітників даної установи злочинцями, один з яких володіє навичками роботи з комп’ютерною технікою.

2. «Комп’ютерний» злочин вчинено з метою порушення авторських прав:

а) «комп’ютерний» злочин вчинено з метою порушення авторських прав особою (особами), яка має вільний доступ до комп’ютерної техніки;

б) «комп’ютерний» злочин вчинено з метою порушення авторських прав особою (особами), яка не має вільного доступу до комп’ютерної техніки.

3. «Комп’ютерний» злочин вчинено з метою порушення алгоритму обробки інформації, знищення або пошкодження комп’ютерних програм і баз даних, а також їх носіїв:

а) «комп’ютерний» злочин вчинено з метою порушення алгоритму обробки, знищення або пошкодження інформації особою, яка має доступ до комп’ютерної техніки;

б) «комп’ютерний» злочин вчинено з метою порушення алгоритму обробки, знищення або пошкодження інформації особою, яка не має доступу до комп’ютерної техніки;

в) знищення, пошкодження або порушення алгоритму обробки інформації сталося внаслідок збою або несправності в автоматизованій системі і не є «комп’ютерним» злочином.

При наявності підозрюваної особи головне завдання розслідування полягає у процесуальній фіксації доказів за допомогою власника інформаційної системи, а саме, встановлення:

а) порушення цілісності (конфіденційності) інформації в системі;

б) розміру збитку, заподіяного порушенням цілісності (конфіденційності) інформації;

в) причинного зв’язку між діями, що утворюють спосіб порушення, і наслідками, що наступили, шляхом деталізації способу порушення цілісності (конфіденційності) інформації в системі і характеру вчинених підозрюваним дій;

г) відношення винної особи до вчинених дій і наслідку, що наступив.

Якщо підозрюваний затриманий на місці вчинення злочину або відразу ж після його вчинення для даної ситуації характерні наступні заходи:

а) особистий обшук затриманого;

б) допит затриманого;

в) обшук за місцем проживання затриманого;

г) огляд стану ЕОМ, мереж ЕОМ і машинних носіїв;

д) допити очевидців, а також осіб, які забезпечують роботу інформаційної системи в тому числі посадових осіб;

е) тимчасове вилучення (переважно за участю спеціаліста) документів, у тому числі на машинних носіях, що фіксували стан інформаційної системи в момент вторгнення до неї зловмисника або її програм і наслідки вторгнення.

Одночасно варто вжити заходів до фіксації стану робочого місця підозрюваного, звідки він здійснив вторгнення в інформаційну систему і де можуть зберігатися сліди його дій.

При відсутності підозрюваної особи необхідно вжити заходів до пошуку місця, звідки було здійснене вторгнення до інформаційної системи.

З цією метою здійснюється пошук:

• місця входу до інформаційної системи і способу входу до системи;

• «шляхів проходження» зловмисника або його програм до «атакованої» системи.

Такими місцями зазвичай можуть бути: робоче місце зловмисника на службі або його місце проживання, а також інші місця, де встановлена відповідна апаратура.

При розслідуванні комп’ютерних злочинів, проводячи слідчі (розшукові) дії необхідно пам’ятати, що всі злочинні операції здійснюються за допомогою комп’ютерів, а тому залишають сліди на магнітних носіях інформації (вінчестері, CD-дисках, флеш-картках, інших носіях ін-

219

формації). Своєчасне виявлення комп’ютерних пристроїв і засобів, правильне їх вилучення визначає ефективність послідуючої комп’ютерно- технічної експертизи, що призначається з метою вилучення і закріплення інформації, яка зберігається на магнітних носіях, і виявлення, таким чином, зазначених слідів злочинної діяльності.

Під час розслідування комп’ютерних злочинів найбільш логічною є така сукупність обставин, що підлягають встановленню:

1) факт вчинення комп’ютерного злочину;

2) місце вчинення злочину;

3) час вчинення злочину;

4) надійність засобів захисту комп’ютерної інформації;

5) спосіб вчинення злочину;

6) особи, які вчинили злочин;

7) винність та мотиви правопорушників;

8) обставини, що впливають на ступінь тяжкості злочину, а також обставини, що характеризують особу підозрюваного, пом’якшують та обтяжують покарання;

9) характер та розмір шкоди, завданої злочином;

10) обставини, що сприяли злочину.

15.3.