<<
>>

20.2. Джерела слідів пам'яті та їх характеристика

Слід пам'яті є результатом інтелектуальної діяльності, яка здійснюється в соціальному середовищі на рівні суспільної свідомості. Пам'яттю володіють деякі біологічні системи, особливо тварини.
Вони можуть сприймати та запам'ятовувати певні сигнали і реагувати на них, але не можуть бути джерелами слідів пам'яті, оскільки не володіють мисленням на рівні суспільної свідомості. Будьякий уявний образ — це свідоме відображення як результат психічного відбиття.

Механізм формування слідів пам'яті є вельми складним і багато в чому залишається ще нерозгаданим. Відомо, що формування здійснюється на рівні мислення і свідомості, які являють собою вінець нервової діяльності кори головного мозку людини. У цій діяльності схематично можна виділити: сприйняття, тобто чуттєве пізнання; мислення — логічну обробку чуттєвих сигналів і формування уявних образів; закріплення і зберігання уявного образу в пам'яті. Цей процес як взаємодіюча система включає три елементи: сприйнятгя —> мислення —> пам'ять.

Сприйняття — це безпосереднє чуттєве пізнання, яке поставляє лише фактичний матеріал для інтелектуальної діяльності суб'єкта. Логічна обробка сигналів, що поступають у мозок, створює у свідомості суб'єктивний образ, адекватний якості чуттєвого сприйняття. Тому умови формування слідів пам'яті прийнято поділяти на суб'єктивні та об'єктивні.

До суб'єктивних умов відносять стан здоров'я, тип вищої нервової діяльності, пам'ять, увагу, темперамент, характер розумової діяльності, мету, сприйняття, дефекти органів чуттів тощо. Звідси людеіі як джерел ідеальних відображень поділяють за типом вищої нервової діяльності (сангвініки, холерики, флегматики, меланхоліки), видами пам'яті (моторна, емоційна, образна, словеснологічна).

Об'єктивні умови (чинники) не залежать від суб'єкта. Звичайно до них відносять стан природних умов спостерігання: погана видимість, короткочасність події, що сприймається, віддаленість об'єкта спостереження, застосування злочинцем маскуючих засобів (маски, перуки, грим). Усі ці та інші обставини погіршують формувати сліду пам'яті та потребують свого урахування при розкритті його змісту в ході слідчої дії.

263

Розділ 4. Сліди людини

Отже, джерела криміналістичної інформації поділяються за видами відбитгя на ідеальні та матеріальні, прості та складні і на їх системи, зокрема люди, речі та "люди —>• речі".

Джерела такої інформації класифікують і за групами суб'єктів процесуальної діяльності: підозрювані, обвинувачені, потерпілі, свідкиочевидці, свідки зі слів інших джерел, фахівці.

<< | >>
Источник: Салтевський М.В.. Криміналістика. Підручник: У 2-х ч. Ч.1.. 1999

Еще по теме 20.2. Джерела слідів пам'яті та їх характеристика:

  1. 20.3. Виявлення і фіксація слідів пам'яті
  2. 20.1. Поняття слідів пам'яті, їх властивості та механізми утворення
  3. 20.4. Сучасні технічні можливості інструментального розпинання і дослідження слідів пам'яті
  4. Пам'яті жертв Голодомору в колишньому СРСР
  5. Пам'яті жертв Голодомору колишнього СРСР
  6. Декларація Європейського Парламенту щодо проголошення 23 серпня Днем пам'яті жертв сталінізму й нацизму
  7. Класифікація слідів і зразків запаху людини та інших речових джерел
  8. 11.3. Характеристика джерел криміналістичної інформації
  9. § 4. Криміналістична характеристика слідів вогнепальної зброї та механізм їх утворення
  10. 3.5. Загальна характеристика Законів Хаммурапі: історія віднайдення пам'ятки, структура, принципи
  11. § 2. Криміналістична характеристика слідів рук
  12. § 3. Криміналістична характеристика слідів ніг
  13. § 5. Криміналістична характеристика слідів зубів, нігтів та інших частин тіла людини
  14. § 4. Криміналістична характеристика слідів засобів учинення злочину
  15. §1. Поняття джерел екологічного права, їх загальна характеристика та класифікація
  16. 2.2.3. Загальна характеристика джерел сучасного корпоративного права Великобританії
  17. § 6. Джерела інформації та методи, що використовуються при формуванні основних елементів криміналістичних характеристик окремих видів злочинів
  18. Пам’ятки права.
  19. 12.2.2. Зруйнування пам'яток історії та культури
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -