20.3. Виявлення і фіксація слідів пам'яті

Природа ідеальних відображень поки що залишається проблематичною, а методи і технічні засоби їх виявлення перебувають у стадії розробки і експерименту.

У фундаментальних галузях знань багато які явища (властивості) безпосередньо не сприймаються, досліджуються непрямими методами, суть яких полягає в тому, що матеріальний носій (джерело інформації) піддається певному впливу. Якщо у ньому зберігається якесь відображення — змінаслід, то виникають нові ознаки (відповідні реакції), характер яких дає змогу не тільки судити про наявність слідувідображення, а й моделювати його властивості. У психології більшість властивостей особистості досліджують саме непрямими методами. Непряма діагностика дає можливість прогнозувати в суб'єкта наявність ідеальних відображень.

Виявити слід пам'яті не означає зробити його видимим, оскільки це практично неможливо. Виявити непрямим методом — це одержати від джерела таку інформацію, яка б дала підстави прогнозувати, що це джерело знає про факт, котрий цікавить слідство, але не бажає розкрити його зміст, оскільки це погіршить його становище.

Сліди пам'яті можна виявити двома підходами: емпіричним і соціометричним.

Емігіричний підхід базується на здоровому глузді та результатах практичних спостережень. Якщо людина на допиті хвилюється, полотніє, червоніє, у неї з'являються мимовільні ідеомотор

264

Глава 20.

ні р\хи, обмовки, уповільнення темпу мови тощо, то припускають, що допитуваний щось приховує або говорить неправду. Такі припущення поки що не мають строгих наукових підтверджень. Тому деякі криміналісти справедливо вважають таку діагностику сумнівною і неприпустимою у слідчій практиці.

Значно надійнішими для прогнозування слідів пам'яті є психологічні побічні методи, зокрема проективні тести та психологічний експеримент. Проте й вони базуються на суб'єктивній оцінці реакцій допитуваного на емоціогенний подразник. Емоційний експеримент, який рекомендував запровадити у слідчу практику допиту О.В. Дулов, критикується багатьма криміналістами.

У слідчій практиці немає досить надійних прийомів виявлення слідів пам'яті. Це завдання вирішуються емпірично в ході спілкування з суб'єктом на допиті. У слідчій тактиці для цього розроблені спеціальні прийоми спілкування, наприклад допит лжесвідка, обвинуваченого, що опирається. Головний прийом тут — переконати допитуваного добровільно розкрити слід пам'яті і повідомити його зміст. Навіть у цьому випадку можна лише робити припущення щодо сліду пам'яті, оскільки не виключена самообмова джерела. Процедура спілкування здійснюється в ході попереднього слідства або оперативнорозшукових заходів, тому результати спілкування фіксуються в протоколах слідчих дій або оперативних матеріалах (актах, донесеннях, повідомленнях тощо). Останнім часом емоційні реакції джерела, за якими спостерігає слідчий, рекомендовано фіксувати відеозаписом, кінозйомкою.

Сощометричнии підхід являє собою використання вимірювальних процедур, у ході яких технічними засобами фіксуються емоційнопсихологічні реакції, котрі виникають у допитуваного під час спілкування з використанням емоціогенних подразників, застосуванням спеціальних проективних тестів, пред'явленням речових доказів і викривальних матеріалів справи (показань свідківочевидців, висновків судових експертів тощо).

Результати прикладних спостережень оцінюються згідно з принципом асоціації'. Соціометричний підхід відповідає останнім досягненням психології та психофізіології вищої нервової діяльності.