<<
>>

§ 6. Джерела інформації та методи, що використовуються при формуванні основних елементів криміналістичних характеристик окремих видів злочинів

У криміналістичній літературі мало досліджені питання про джерела інформації, на основі яких будується криміналістична характеристика зло­чинів.

Джерело інформації - будь-яка система, що видає повідомлення або вміщує інформацію, призначену для її передавання, а також науковий доку­мент або видання.

Джерела інформації поділяються на первинні і похідні.

366

При вивченні слідчої практики В. П. Бахін пропонує виділяти таку інфор­мацію про неї:

а) слідча діяльність, при спостереженні і цільовому вивченні якої можливе отримання даних, що її характеризують;

б) учасники цієї діяльності - джерела інформації про зміст, хараісгер і по­треби практики;

в) дослідники слідчої діяльності - носії інформації про власні спостере­ження і отримані при цьому дані;

г) документи, що відображають безпосередні результати і характеристику слідчої діяльності;

д) матеріали, що вміщують дані і думки про стан і характер слідчої діяль­ності її безпосередніх учасників і дослідників.

На думку В. В. Радаєва, інформація, що має значення для розробки кри­міналістичних характеристик, може бути отримана з вивчення -кримінальних справ, анкетуванні слідчих, прокурорів-криміналістів, експертів, на нарадах по обміну передовим досвідом слідчих, прокурорів-криміналістів, експертів, з інформаційних листів, підготовлених методичними апаратами органів проку­ратури, внутрішніх справ і інших джерел.

Г. А. Густов вважає, що джерелом інформації для криміналістичної харак­теристики конкретного злочину є криміналістичні знання слідчого, його життє­вий і професійний досвід, матеріали кримінальної справи, інформація органів дізнання, консультації спеціалістів. А джерелом відомостей, що вміщує кримі­налістична характеристика, є практика правоохоронних органів по боротьбі зі злочинністю і криміналістичні дослідження.

П. М. Кубрак зазначає, що поряд з матеріалами кримінальних справ, важ­ливими додатковими джерелами, що мають значення при розробці елементів криміналістичних характеристик окремих видів і груп злочинів, можуть бути опитування слідчих, працівників кримінального розшуку, дані криміналістич­них обліків про мотиви, види вчинення окремих злочинів, висновки криміналі­стичних, судово-психологічних та інших видів судових експертиз.

О. Й. Колесніченко для побудови криміналістичних характеристик про­понує такі джерела інформації: а) матеріали кримінальних справ про успішно розкриті злочини; б) матеріали оперативно-розшукової діяльності; в) відо­мості, отримані від слідчих та оперативних працівників шляхом інтерв'ю­вання; г) відомості, отримані від засуджених (під час їх опиту і відповідній оцінці).

Вчені, що досліджували процес побудови криміналістичних характеристик злочинів, єдиним джерелом інформації для побудови даного виду характе­ристик виділяють кримінальні справи.

Однак, таке звуження джерел інформації для процесу побудови кри­міналістичних характеристик злочинів недоцільне. Адже в даному випадку інші джерела інформації просто ігноруються, що призводить до побудо­ви менш інформативних криміналістичних моделей злочинів, а це, в свою чергу, зменшує ефективність використання криміналістичних характе­ристик.

367

Для побудови криміналістичних характеристик треба викорис­товувати такі джерела інформації:

І. Люди:

1. Працівники правоохоронних органів (слідчі, оперативні працівники кри­мінального розшуку тощо);

2. Спеціалісти (судмедексперти, експерти-криміналісти, лікарі-психіатри тощо);

3. Підозрювані, обвинувачувані, засуджені за вчинення злочинів;

4. Потерпілі від злочинів. //. Документи:

1. Письмові (кримінальні справи, книги, періодичні видання тощо);

2. Графічні (план місцевості, де проводився обшук, огляд місця події тощо);

3. Звукові, кіно-, фото-, відео (відеододатки до протоколів огляду місця події або трупа, аудіозаписи допитів тощо);

4. Статистичні (статистичні картки тощо).

З огляду на те, що для побудови криміналістичної характеристики важли­вими є письмові джерела інформації, можна запропонувати таку класифікацію вказаних джерел інформації:

/. Джерела первинної Інформанті:

1. Кримінальні справи;

2. Матеріали підрозділів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність;

3. Книги: а) монографії; б) підручники і навчальні посібники; г) наукові праці і матеріали наукових конференцій;

4.

Періодичні видання: а) журнали; б) газети;

5. Спеціальні видання: а) інформаційні бюлетені; б) інформаційні листки;

6. Проміжні види публікацій: а) попередні публікації (друкуються в по­рядку обговорення до появи основної публікації); б) автореферати дисер­тацій;

7. Неопубліковані документи: а переклади;

б дисертації;

в звіти про результати науково-дослідних робіт.

//. Джерела вторинної інформації

1. Довідкові видання: а) енциклопедії; б) довідники; в) тлумачні словники;

2. Огляди: а) аналітичні; б) реферативні;

3. Реферативні журнали;

4. Експрес-інформація.

З метою розробки криміналістичних характеристик видів (груп) або конк­ретних злочинів перспективним є використання кількісних даних. Вони можуть бути взяті з робіт, що належать до суміжних галузей юридичної науки. При відсутності необхідних відомостей криміналісти повинні проводити у цьому напрямі спеціальні дослідження.

Виникає питання про можливості і доцільність використання у криміналіс­тичній характеристиці видів (груп) або конкретного злочину так званих кримі-

368

нелогічних даних. Але кримінологічними вони називаються тільки тому, що виявлені кримінологами, і є описом певних сторін злочинів. Такі дані самі по собі не можуть бути ні кримінологічними, ні криміналістичними. Таким є тільки використання цих даних. Наприклад, одні і ті ж дані кримінології можуть вико­ристовуватися для проведення профілактичних заходів щодо злочинів, а кри­міналістами - для побудови версій при розслідуванні злочинів.

Тому одна і та ж інсрормація може одночасно знаходитися у кількох галу­зевих характеристиках. Так, неповнолітній вік жертви злочину може знаходи­тися у змісті кримінально-правової (коли він конструктивний елемент складу злочину), кримінально-процесуальної (при вирішенні питання про допуск до участі у кримінальному процесі її законного представника), криміналістичної (при обранні, припустимо, тактики допиту), віктимологічної у рамках криміно­логічної (при розробці профілактичних заходів віктимологічного змісту) харак­теристик.

Таке взаємопроникнення обумовлене діалектичною єдністю злочин­ця, його діяння і жертви у злочинах проти особи.

Слід також вказати на методи, що використовуються для збору інформа­ції з метою побудови криміналістичних характеристик злочинів.

Найбільш корисними для проведення подібних досліджень є такі методи:

1. Документальний метод, що полягає у вивченні кримінальних справ та інших документальних джерел.

2. Біографічний метод, який полягає у збиранні і узагальненні відомостей біографічного характеру (при цьому інформаційними джерелами є автобіогра­фії злочинців, щоденники, довідки лікувальних, навчальних і виховних установ тощо).

3. Метод спостереження - найпоширеніший метод збору інформації шляхом безпосереднього сприйняття і реєстрації важливих з погляду дослід­ника явищ, процесів і подій. Полягає, наприклад, у цілеспрямованому сприй­нятті психічних явищ з метою вивчення злочинця (може використовуватися при перебуванні злочинця у виправно-трудових установах, під час проведен­ня слідчих дій тощо).

4. Метод аналізу результатів діяльності, що полягає у дослідженні суспіль­них результатів діяльності особи, що вивчається. За допомогою цього методу збирають інформацію про інтереси, здібності, вміння і навички злочинця, при цьому необхідно аналізувати письмові документи, залишені злочинцем, про­дукти його художньої творчості, виробничої діяльності тощо.

5. Метод експертних оцінок, який застосовують, для вирішення най­складніших завдань. При цьому велику допомогу надають судові психологи, психіатри та медики.

6. Метод вивчення груп і колективів, що застосовують, наприклад, для з'ясування умов, за яких у злочинця з'явилися певні нахили і психічні відхи­лення тощо.

7. Опитування - метод збору криміналістичних даних, який ґрунтується на зверненні особи, що опитує, до респондента із запитаннями. Найбільш значимим видом опитування є анкетування засуджених, працівників право­охоронних органів тощо.

369

<< | >>
Источник: П. Д. Біленчук та ін.. Криміналістика: Підручник. / За ред. П. Д. Біленчука- 2-ге вид., випр. і доп.- К.: Атіка,2001.- 544 с.. 2001

Еще по теме § 6. Джерела інформації та методи, що використовуються при формуванні основних елементів криміналістичних характеристик окремих видів злочинів:

  1. Глава 2 ПРАВОВЕ СТАНОВИЩЕ АКЦІОНЕРНИХ ТОВАРИСТВ
  2. Інформаційно-довідкове забезпечення кримінальних проваджень. Поняття, система, завдання
  3. Інформаційні системи підрозділів Департаменту інформаційно-аналітичного забезпечення МВС України
  4. Інформаційні системи підрозділів Експертної служби МВС України
  5. Системи і об’єкти та засоби криміналістичної фотографії
  6. Лекція 5 Криміналістична габітологія
  7. Поняття вогнепальної зброї та її класифікація
  8. Лекція 10 Інформаційно-довідкове забезпечення розкриття та розслідування злочинів
  9. Лекція 11 Загальні положення криміналістичної тактики
  10. § 1. Поняття, предмет і завдання криміналістики
  11. § 1. Поняття і предмет дослідження судової балістики
  12. § 2. Структура і загальні принципи криміналістичної методики
  13. § 6. Джерела інформації та методи, що використовуються при формуванні основних елементів криміналістичних характеристик окремих видів злочинів
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -