<<
>>

Загальне поняття держави

Як було з'ясовано у попередній темі, «автором» юридично­го права в обох його різновидах - об'єктивному та суб'єк­тивному - є держава. Отож далі подаватиметься загальнотео­ретична характеристика цього вкрай важливого соціального утворення.

Держава - це організація політичної влади домінуючої частини соціально неоднорідного суспільства, яка, забез­печуючи його цілісність і безпеку, вирішує загальносуспіль­ні завдання та здійснює керівництво ним насамперед в інтересах його домінуючої частини.

Коментуючи запропоноване визначення, необхідно від­значити наступне:

1) Виникнення та існування держави пов'язується з будь- яким соціальним (не біологічним) розшаруванням суспільст­ва, тобто з його розподілом на певні частини (спільноти, об'єднання). Причому кожна з них поряд із загальносуспіль­ними (та й, зрештою, загальнолюдськими) потребами й інте­ресами має також і свої особливі, іноді й протилежні, потреби та інтереси. Розподіл суспільства тільки на соціально-еконо­мічні класи (у традиційно марксистському розумінні цього

поняття) - це хоча і найбільш поширена причина виникнення держав, проте не єдино можлива. Вона може поєднуватись, «переплітатись» також із поділом суспільства на етнічні спі­льноти чи на якісь інші соціальні «підрозділи» (які, як і класи, можуть посідати неоднакове становище у соціальній системі, зокрема у суспільному виробництві). Отже, будь-яка соціаль­на неоднорідність суспільства вже зумовлює необхід­ність утворення держави.

2) При деякій, на перший погляд, невизначеності понят­тя «домінуюча частина суспільства» все ж зрозуміло, що йдеться, як зазначалося раніше, про найвпливовішу його со­ціальну групу. Причому такий - вирішальний - її вплив (зок­рема, її панування) може знаходити прояв у різних сферах суспільних відносин і здійснюватися у різних формах, різни­ми засобами.

3) Наведена дефініція чітко фіксує, що саме держава при­значена вирішувати загальносуспільні питання, організо­вувати задоволення загальносоціальних потреб та інтересів; адже, окрім неї, жодна інша організація здійснити це зазвичай не спроможна.

Однією з таких найперших потреб (інтересів) є забезпечення певної єдності суспільства як цілісного соціаль­ного організму (які б внутрішні суперечності, конфлікти його не послаблювали, не роз’єднували). Остання обставина якраз і зумовлює інтегративну (координуючу, узгоджувальну, «консе­нсусну») місію держави, при виконанні якої вона може виступа­ти виразником, представником і реалізатором інтересів не тільки домінуючої частини населення, а й усього певного сус­пільства загалом. Проте якщо обмежитись констатацією тільки цієї суттєвої властивості держави, то здійснити класифікацію держав, виходячи передусім із їхньої соціальної сутності, буде неможливо. Адже загальносоціальні завдання були змушені вирішувати усі без винятку держави, які існували в історії люд­ства та існують сьогодні.

4) Викладене дозволяє визначити стисло соціальну сут­ність держави. При цьому належить спиратися на загальне поняття сутності будь-яких соціальних явищ, сформульоване у п. 1 теми 1 посібника. Нагадаю, що соціальна сутність явищ -

це їхня здатність слугувати засобом задоволення потреб суб'єктів суспільства.

«Замикання» соціальної сутності держави на реально існуючі потреби та інтереси (чи домінуючої частини, чи усього суспільства) дає змогу матеріалістично, тобто гранично об'єктивно, охарактеризувати цю сутність. Остання, отже, має, так би мовити, «двоїстий» характер: будь-яка держава покли­кана задовольняти, з одного боку, потреби та інтереси усього суспільства як єдиного цілого, а з іншого - водночас потреби та інтереси його домінуючої частини.

2.

<< | >>
Источник: Рабінович П.М.. Основи теорії та філософії права: навч. посібник. Львів : Видавництво ЛОБФ «Медицина і право»,2021. 256 с.. 2021

Еще по теме Загальне поняття держави:

  1. Загальне поняття держави
  2. 1. Загальне поняття форми держави.
  3. § 1. Поняття і загальна характеристика форми держави
  4. Форма держави: загальне поняття й елементи
  5. if( !cssCompatible ) { document.write(" Розділ 8 ФОРМА ДЕРЖАВИ 8.1. Поняття форми держави Поняття форми держави є однією з найважливіших характеристик державознавства. Форма держави є безпосереднім виразником її сутності і змісту. Якщо сутність держави дозволяє установити приналежність державної влади, відповісти на запитання хто її здійснює та в чиїх інтересах, то поняття форми держави відповідає на запитання як організована державна влада, якими органами представлена, який
  6. if( !cssCompatible ) { document.write(" Розділ 6 ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВИ 6.1. Поняття функцій держави Перед будь-якою державою постає коло завдань, на вирішення яких вона спрямовує свої матеріальні ресурси, ідеологічні та політичні зусилля. З усієї сукупності цих завдань можна виділити такі, що виражають сутність держави. Ці основні напрями діяльності держави називаються її функціями. Функціональний підхід, по-перше, допомагає глибше засвоїти саме поняття держави, побачити її і
  7. Форма держави: поняття, елементи, значимість знань про форми держави
  8. if( !cssCompatible ) { document.write(" Розділ 9 МЕХАНІЗМ ДЕРЖАВИ 9.1. Поняття і структура механізму держави Механізм держави — це цілісна ієрархічна система всіх державних організацій, які практично здійснюють завдання та функції держави. Механізм є структурним та предметним втіленням держави, це її постійно функціонуюче вираження. Між функціями держави і її механізмом існує прямий зв'язок. Оскільки механізмстворюється для виконання функцій держави, саме їм у цьому зв'
  9. Поняття функцій держави, їхня класифікація. Функції сучасної Української держави
  10. Багатоманітність підходів у визначені держави. Поняття держави та її основні ознаки
  11. § 1. Загальна характеристика філософії держави
  12. Загальна характеристика апарату та органів держави
  13. Загальна характеристика механізму держави
  14. § 1. Загальне вчення про методи теорії держави і права
  15. Теліпко В.Е.. Загальна теорія держави і права. Навч. посіб. — К.: Центр учбової літе­ратури,2009. — 576 с., 2009
  16. § 1. Поняття і загальна характеристика системи права
  17. 1. Загальна характеристика промислової політики держави
  18. 8.1. Загальна характеристика середньовічної держави та права
  19. §2. Управління: загальне поняття і соціальна природа
  20. 1. Загальне поняття державного органу
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -