Поняття функцій держави, їхня класифікація. Функції сучасної Української держави

Держава виконує велику кількість функцій, з яких тільки основні є предметом вивчення теорії держави і права. Всі основні функції класифікують за різними ознаками:

> за соціальним значенням державної діяльності основні (безпосередньо характеризують соціальну сутність та призначення держави) і неосновні;

> за територіальною спрямованістю — внутрішні (здійснюються в межах території держави та характеризують її внутрішню політику і поділяються на економічні, політичні, гуманітарні, соціальні, охорони законності й

46

правопорядку, охорони навколишнього середовища) і зовнішні (які визначаються у діяльності держави на міжнародній арені в її взаємодії з іншими суб'єктами міжнародних відносин і поділяються на два різновиди міжнародне співробітництво та захист країни від зовнішніх посягань);

> за сферою суспільного життя гуманітарні (забезпечення, охорона і захист основних прав людини), економічні (сприяти формуванню соціальне орієнтованої ефективної ринкової економіки), політичні (створювати умови для формування і діяльності державної влади на засадах демократії), соціальні (соціальний захист особи, охорона і відновлення здоров'я, соціальне забезпечення), екологічні (забезпечення екологічної безпеки особи, захист навколишнього природного середовища);

> за часом виконання постійні (здійснюються протягом усього часу існування даної держави), тимчасові (здійснюються протягом лише певного проміжку часу існування держави.

Функції держави не є сталими, вони постійно змінюються через об'єктивні вимоги часу і діалектичне розвиваються, виникають нові, непотрібні зникають; основні стають неосновними, тимчасові трансформуються на постійні тощо.

Функції сучасної Української держави

Сучасна Українська держава має досить багато функцій, котрі виконує як у самій державі, так і за її кордонами. Внутрішні це напрямки і сторони діяльності держави, в яких конкретизується її внутрішня політика щодо економічних, ідеологічних, екологічних, культурних та інших сторін життя громадянського суспільства.

Розрізняють наступні види внутрішніх функцій Української держави залежно від сфери суспільного життя:

s у гуманітарній сфері:

1) гуманітарна (забезпечення, охорона і захист основних прав людини);

47

\

2) екологічна (забезпечення екологічної безпеки особи, захист навколишнього природного середовища);

3) оціальна (соціальний захист особи, охорона і відновлення здоров'я, соціальне забезпечення);

4) культурновиховна (організація освіти, виховання, підтримка і розвиток науки, культури);

*/ в економічній сфері:

1) господарськостимулююча (створення умов для розвитку виробництва, захист різних форм власності);

2) господарськоорганізаційна (програмування і організація виробництва на державних підприємствах, розпорядження об'єктами державної власності, забезпечення права громадян на підприємницьку діяльність);

3) науковоорганізаторська (організація та стимулювання наукових досліджень); s у політичній сфері:

1) демократизаторська функція (створення демократичних умов, інститутів для вільного виявлення і врахування інтересів різних соціальних груп суспільства, зокрема для діяльності різноманітних політичних партій та інших громадських об'єднань, також створення умов для існування легальної опозиції);

2) національнозабезпечувальна функція (забезпечення умов для збереження і розвитку національної самобутності корінної та всіх інших націй);

3) охоронна функція (охорона і захист державноконституційного ладу, громадського миру, законності та правопорядку, прав і свобод громадян).

Зовнішні функції Української держави мають таку ж класифікацію:

•s у гуманітарній сфері:

1) участь у міжнародному забезпеченні та захисті прав людини;

48

2) допомога населенню інших країн (у разі стихійного лиха, кризових ситуацій тощо);

3) участь у захисті природного середовища;

4) участь у міжнародному культурному співробітництві; s в економічній сфері:

1) участь у створенні світової економічної системи на основі міжнародного розподілу та інтеграції виробництва і праці;

2) участь у розв'язанні господарських та наукових проблем (енергетичної, дослідження і освоєння космосу тощо); s у політичній сфері:

1) організація, підтримка і розвиток міждержавних договірних відносин на основі загальновизнаних принципів міжнародного права;

2) оборона країни від зовнішнього нападу, анексії;

3) участь у забезпеченні ненасильницького миру в усіх регіонах планети;

4) участь у боротьбі з порушеннями міжнародного правопорядку (в тому числі з використанням військових засобів).