Взаємозв’язок держави та об’єктивного юридичного права

Право (як явище юридичне) і держава виникають водно­час, вони є взаємозалежними у своєму походженні. Зокрема, слід мати на увазі, що глибинні соціальні причини, внаслідок яких сформувалось об'єктивне юридичне право, є тими ж са­мими, що й причини, які зумовили утворення держав (Тема 3).

Об'єктивне юридичне право залежить від держави у його:

1) виникненні;

2) сталості, непорушності;

3) здійсненні, втіленні в життя;

4) розвитку, вдосконаленні;

5) авторитетності, престижності.

Держава, зі свого боку, залежить від об'єктивного юриди­чного права у:

1) своїй організації, структурі;

2) здійсненні своїх функцій;

3) трансформації, вдосконаленні своїх органів;

4) авторитетності, престижності.

Коли ж йдеться про здійснення державних функцій, то ро­зрізняють його правові і неправові форми.

Правові форми виконання функцій держави - це такі її діяння (її органів, службових чи уповноважених нею інших суб'єктів), які здійснюються у передбачених законодавст­вом чи іншими джерелами права випадках за легалізова­ною процедурою, спрямовані на виконання державних функцій та тягнуть юридичні наслідки, передбачувані актами таких суб’єктів.

Юридичний акт - це формально обов'язкове волевияв­лення держави (її органу або уповноваженого нею суб'єкта).

Класифікація юридичних актів:

1) за владно-регулятивною (юридичною) природою -

- правотворчі (нормативно-юридичні);

- правотлумачні (правороз'яснювальні, інтерпретаційні);

- правозастосовні (індивідуально-юридичні);

2) за способом об'єктивації, зовнішнього вияву -

- письмові (документальні);

- усні (вербальні);

- конклюдентні (фізичні, діяльнісні).

Залежно від найчастіше використовуваних державою юридичних актів розрізняють такі різновиди правових форм виконання її функцій:

1) правотворча діяльність - встановлення або санкціо­нування юридичних норм, тобто формально обов'язкових пра­вил фізичної поведінки загального характеру;

2) правозастосовна діяльність - встановлення, на осно­ві і відповідно до юридичних норм, індивідуальних формально обов'язкових правил поведінки щодо тих суб'єктів, які мають реалізовувати, здійснювати ці норми.

Неправові форми виконання функцій держави: матері­ально-технічна діяльність (виробництво певних благ, вико­нання робіт, надання послуг); організаційна діяльність (здійс­нюване неюридичними засобами, тобто без видання юридич­них актів, встановлення зв'язків, взаємовідносин між «адреса­тами» юридичних норм, орієнтування, спрямовування їхньої поведінки на виконання таких норм).

3.