1. Поняття об’єктивного юридичного права.
Визначаючи людську діяльність, юридичні норми надають існуючим між людьми стосункам особливий характер, перетворюючи їх з фактичних відносин в юридичні. Оскільки людина керується у своїй діяльності юридичними нормами, її ставлення до інших людей визначається не тим, що видається їй фактично можливим у кожному конкретному випадку, а тим, як розмежовує ці інтереси право.
Тобто, існування права виражається як в існуванні юридичних норм, так і в існуванні юридичних відносин. Юридичні норми і юридичні відносини — це дві різні сторони права: об'єктивна і суб'єктивна. Або, іншими словами, це об'єктивне і суб'єктивне право. Юридичні відносини називаються правом суб'єктивним, тому що певні права і обов'язки складають приналежність суб'єкта, без суб'єкта, поза ним вони не існують: права і обов'язки повинні комусь належати. У той же час, юридичні норми не стосуються суб'єкта. Вони мають більш загальний і абстрактний характер, вони не стосуються безпосередньо конкретного суб'єкта і називаються правом в об'єктивному розумінні, або об'єктивним правом. Вивчаючи право в цілому, необхідно звернути увагу на співвідношення об'єктивного та суб'єктивного права та особливостей кожного з них. Почнемо з об'єктивного права, оскільки суб'єктивне право обумовлюється об'єктивним, і власне об'єктивне право є основою для вироблення головних положень теорії права в цілому.Проте, слід мати на увазі, що в історичному плані суб'єктивне право виникає раніше, воно передує об'єктивному, оскільки історичний розвиток завжди починається від конкретного, а не від загального. Тому раніше створюються окремі суб'єктивні права, а вже потім норми, які їх регулюють. Але після того, як певна юридична норма вже склалася, вона вже необхідно обумовлює собою суб'єктивне право.
Отже, об'єктивне юридичне право, або право — це система загальнообов'язкових, формально визначених, гарантованих державою юридичних норм, що встановлюють права та обов'язки учасників правовідносин та виступають, як регулятор суспільних видносин.
Еще по теме 1. Поняття об’єктивного юридичного права.:
- Поняття суб'єктивного та об'єктивного юридичного, публічного і приватного права
- Загальне поняття й ознаки об'єктивного юридичного права
- Система національного об’єктивного юридичного права: поняття, структура
- Загальне поняття зовнішніх форм об’єктивного юридичного права. Їхні види
- Юридичне право як волевиявлення держави. Суб'єктивне та об'єктивне юридичне право
- Принципи об’єктивного юридичного права
- Конкретно-історичні принципи об’єктивного юридичного права
- Взаємозв’язок держави та об’єктивного юридичного права
- Суб'єктивне юридичне право та юридичний обов'язок
- 3. Основні принципи об'єктивного юридичного права.
- Сутнісна типологія об’єктивного юридичного права
- Співвідношення об’єктивного юридичного права з іншими соціальними явищами
- Об’єктивне юридичне право та юридична свідомість
- §1. Поняття і зміст суб'єктивного права на захист
- § 2. Право власності в об'єктивному та суб'єктивному розумінні. Зміст права власності як суб'єктивного цивільного права
- § 1. Поняття та особливості суб'єктивного права громадян на екологічну безпеку
- Об'єктивне юридичне право як засіб конкретно-історичної інтерпретації та реалізації буттєвих прав і свобод людини
- § 36. Суб‘єктивна сторона складу злочину (поняття, ознаки).