<<
>>

Поняття, система і значення принципів цивільного процесуального права

Принципи мають значення особливої ланки структури права, що пронизують зміст права на всіх рівнях його побудови, всі елементи правової системи1.

В юридичній літературі радянських часів було широко розповсюджено образне визначення принципів як скелета цивільного процесуального права.

Принципи цивільного процесуального права - основні положення, що виражають його сутність, специфіку та зміст.

Принципи визначають самостійність галузі права поряд з предметом та методом правового регулювання, а тому вони виражають сутність конкретної галузі права.

Принципи як основні нормативні положення визначають структуру та суттєві риси цивільного процесуального права, його загальні положення.

Принципи цивільного процесуального права нерозривно пов’язані із законом, причому цей зв’язок має подвійний характер. З одного боку, кожен принцип має бути закріпленим чинним законом з огляду на те, що не може вважатися принципом права те, що не закріплено нормативно. З іншого боку, принципи забезпечують логічну єдність всіх елементів права - норм, інститутів, проваджень, а також стабільність цивільного процесуального права в цілому2. Жоден принцип не може існувати поза нормою права, в противному разі вони будуть лише поглядами, ідеями, але не принципами галузі права.

Нормативно принципи цивільного процесуального права можуть виражатися у двох формах: у вигляді норм-принципів (коли конкретна норма містить вичерпне формулювання того чи іншого принципу) або у змісті ряду норм та положень даної галузі права (у разі відображення принципу у ряді статей та

положень ЦПК). Зміст принципу-норми не обмежується лише формулюванням його у конкретній нормі, а виражається в інших нормах, що сформувалися під впливом даного принципу3.

Щодо співвідношення між характером нормативності принципів та норм права, зазначимо, що, порівняно з нормами права, що складають зміст певної системи, галузі або інституту права, правові принципи виражають сутність права, Його соціальну природу4.

Способи законодавчого закріплення принципів втілені у трьох видах норм: тих, що містять лише перелік найменувань принципів (наприклад, тих, що містять короткий опис сутності принципів (ст.6 ЦПК - принцип змагальності); тих, що виражають у своєму тексті їх конкретний зміст з певним ступенем деталізації5 (принцип гласності та відкритості судового розгляду).

Водночас роль принципів не обмежується їх безпосереднім регулюючим впливом. їх вплив виходить за межі нормативного регулювання, поширюючись на всі інститути та норми цивільного процесуального права, забезпечуючи характеристику даної галузі права.

Принципи, закріплені в нормах галузі права, набувають значення найбільш загальних правил поведінки учасників судочинства. На відміну від конкретних норм принцип містить не суто визначене, а загальне, типове правило поведінки3.

Принципи характеризують єдність цивільного процесуального права. Сукупність принципів цивільного процесуального права дозволяє створити правовий механізм захисту судом прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб. Здатність принципів пов’язувати норми та інститути галузі, об’єднувати їх у єдине ціле пояснюється характером взаємодії принципів з нормами та інститутами цивільного процесуального права, особливим місцем норм-принцинів у системі галузі права.

Головне у характеристиці принципів полягає в тому, що в них сформульовані якісні особливості цивільного судочинства, соціально-юридична спрямованість галузі права7.

У судовій практиці принципи цивільного процесуального права завжди існують як правові директиви, звернені насамперед до суду. Всі принципи встановлюють найбільш суттєві обов’язки суду як щодо здійснення процесуальної діяльності судом (принцип законності), так і щодо забезпечення прав, наданих сторонам та особам, які беруть участь у справі (принцип диспозитивності).

З’ясувати сутність принципів права як юридичних явищ можна із врахуванням не лише їх змісту, але й структури. Вони включають такі компоненти:

1) наявність певних поглядів у сфері правосвідомості, в тому числі правосвідомості суддів, інших юристів, та у правовій науці;

2) закріплення відповідних положень у чинному законодавстві;

3) реалізація принципів права в конкретній сфері суспільних відносин (в даному разі - в діяльності судів щодо розгляду та вирішення цивільних справ).

Принципами цивільного процесуального права є основні нормативні положення, що визначають побудову процесу, його природу та методи здійснення правосуддя в цивільних справах.

Принципи у практичній правозастосовчій діяльності судів мають велике значення. Під час розгляду та вирішення цивільних справ суд керується не лише нормами цивільного процесуального права, але й принципами судочинства. У світлі принципів здійснюється тлумачення норм цивільного процесуального права, особливо в тих випадках, коли в них є суперечності або прогалини. Незважаючи на відсутність у ЦПК України норм, що дозволяють суду під час розгляду справи застосування аналогії процесуального закону, в судовій практиці виникають ситуації, що не врегульовані конкретною нормою зазначеного Кодексу.

Судова практика

Так, було залито квартиру гр. Л„ в результаті чого йому було завдано матеріальної та моральної шкоди. Вважаючи, що у заподіянні шкоди, завданої залиттям квартири, винна

його сусідка з квартири, розташованої поверхом вище, Л. звернувся до суду з позовом.

Рішенням суду позов Л. було задоволено, з сусідки стягнуто грошові суми на відшкодування шкоди.

За апеляційною скаргою сусідки ухвалою апеляційного суду рішення суду першої інстанції було скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції у зв’язку з тим, що суд під час розгляду справи не залучив сторонами до участі у справі міську раду, яка є власником будинку, та ТОВ, яке є підприємством по обслуговуванню зазначеного будинку.

Під час нового судового розгляду позивач не заявив позовних вимог до залучених судом ще двох відповідачів. Рішенням суду в задоволенні позову Л. про відшкодування майнової та моральної шкоди відмовлено за необгрунтованістю. При цьому суд в судовому рішенні встановив вину міської ради та підприємства у заподіянні шкоди.

Не погоджуючись з цим рішенням, Л. звернувся з апеляційною скаргою до апеляційного суду.

Ухвалою апеляційного суду справу було знято з апеляційного розгляду та повернуто до суду першої інстанції для ухвалення у справі додаткового рішення в частині вирішення позовних вимог до кожного з відповідачів окремо.

Зазначену правову ситуацію не передбачено нормами ЦПК, зокрема, в ньому відсутні підстави та процесуальний порядок зняття справи з апеляційного розгляду- Проте суд насамперед керувався принципом судової істини, оскільки в подальшому в додатковому рішенні суд першої інстанції зазначив на відмову в задоволенні позову лише до сусідки, що дозволило позивачеві ще раз звернутися до суду та стягнути завдану йому шкоду з двох інших відповідачів, однак вже в іншій цивільній справі.

Аналогію процесуального закону суди застосовували й за часів дії ЦПК 1963 р. Чинний ЦПК також не позбавлений прогалин. Наприклад, як вчинити суду, коли зустрічний позов подається відповідачем не у попередньому судовому засіданні, а під час судового розгляду, адже суд має реагувати на процесуальні дії сторін відповідним, передбаченим законом, процесуальним документом. Відсутність правового регулювання з цього питання в ЦПК призводить до того, що на практиці суддя усно відмовляє у прийнятті зустрічного позову, хоча навряд чи таку практику можна визнати правильною.

При оновленні Цивільного процесуального кодексу слід враховувати вже існуючу систему принципів, при цьому будь- які зміни, що вносяться, мають відповідати цим принципам, але це не означає, що склад принципів цивільного процесу є застиглим та він не змінюється. Як зазначав російський вче- ний-процесуаліст В.М. ПІерстюк питання про склад принципів цивільного права викликало та викликає гарячі спори у теорії та практиці. Необдумане і невиправдане розширення складу принципів може призвести до «знецінення» та розмивання цієї досить вагомої в соціальному та правовому плані категорії. Звуження складу принципів - до зниження гарантій судового захисту прав громадян та організацій. Вчений зазначає, шо з розвитком суспільних відносин та галузі права може у деякій мірі змінюватися склад принципів, їх зміст, сфера застосування, гарантії реалізації. При цьому він підкреслює, що є достатньо підстав у цивільному процесі РФ виділяти такий принцип правосуддя, як право бути вислуханим та бути почутим.

Про необхідність виділення та існування такого принципу у цивільному процесі України нині зазначають і українські вчені С.Я. Фурса, С.О. Волосенко8.

Цивільне процесуальне законодавство закріплює ряд принципів цивільного процесуального права, що утворюють у сукупності взаємопов’язану та взаємообумовлену систему. Під системою розуміють множинність елементів, які знаходяться у взаємовідносинах та взаємозв’язках, формуючи певну цілісність та єдність9. Відповідно система принципів цивільного процесуального права містить у собі всю сукупність принципів даної галузі права у їх співвідношенні та взаємозв’язку.

Лише взяті разом як система вони характеризують цивільне процесуальне право як фундаментальну галузь права та визначають публічний характер цивільного судочинства, побудованого на засадах законності, змагальності та диспози- тивності. Порушення одного з принципів призводить, як правило, до порушення іншого або до всієї системи принципів. Одні принципи в зазначеній системі можна розглядати як гарантію реалізації інших принципів, зокрема принцип національної мови судочинства - гарантія всіх інших принципів процесу, принципів законності, усності.

2.

<< | >>
Источник: Авторський колектив. Цивільний процес України : академічний курс ; [підручник для студ, юрид. спец. вищ. навч. закл.]; КНТ. 848 с. 2009

Еще по теме Поняття, система і значення принципів цивільного процесуального права:

  1. Джерела цивільного процесу. Аналогія закону та аналогія права
  2. Виникнення, розвиток, зліша і припинення цивільних процесуальних правовідносин
  3. § 5. Структура цивільного процесу (цивільного судочинства)
  4. § 5. Наука цивільного процесуального права
  5. § 1. Поняття принципів цивільного судочинства
  6. § 2. Система та склад принципів цивільного судочинства
  7. § 3 . Правові аксіоми у цивільному судочинстві
  8. § 1. Поняття цивільних процесуальних правовідносин
  9. § 3. Елементи цивільних процесуальних правовідносин
  10. § 1. Поняття та види судових витрат
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -