ВСТУПНІ УВАГИ.
Історія українського народу має в собі так багато драматичности, що під тим оглядом ледви чи може йти в порівнання історія инших європейських народів! Бо подумати тільки! Один і той- самий народ знаходився раз на вершку гарного розвою і стояв у першому ряді між усіма європейськими народами, а другий раз був знов у найбільшому занепаді, так що тоді зістався у послід- ньому ряді майже поза усіма тими народами.
I це видко на всіх ділянках його розвою, а особливо на політичнім полі. Давня київська держава з політичним центром на східній Україні і галицько- волинська з осередком на західній Україні були такими вартісними історичними проявами, що займають дуже почесне місце в полі- тичнір історії Европи. He таке визначне становище має козацько-українська держава, але вонає дуже важною історичною появою, а для дальшої долі українського народу просто неоці- неною. Це є позитивний бік нашої історії. Але e й неґативний, як контраст до тамтого, а він виказує кілька і то великих політичних катастроф.
Першою катастрофою був упадок давньої київської держави, другою — упадок галицько-волинської держави, третьою — упадок козацько- української держави і врешті політичні катастрофи найновіщих часів. Саме тепер живемо' під знаком катастрофи, хоч певно не повної і мабутьтіль- ки з хвилевими наслідками, але всежтаки цей бік нашої історії потягає нас до себе найбільше. Ми бажалиби $ати пояснення всіх наших політич-
них катастроф, 5o тоді легше можнаби зрозуміти найновіщу нашу політичну катастрофу.
Нинішня праця займеться як позитивним, так і неґативним боком нашої політичної історії. Предметом нашого викладу буде історія давньої київської держави та її продовження — галицько-волинської держави, а далі історія козацько-української держави. Це все від часу повстання держави Руриковичів доупадку політичної автономії У- країни в 178¾.
році. Це часи, які вже мають глибоку історичну перспективу і тому їх легше зрозуміти й обєктивно оцінити, ніж політичні події на наших землях в новіщих часах..Праця поділена на дві части. B цім I. томі представлена історія київської і галицько-волинської держави відїх оснування до їхупадку вХІѴ. століттю, і врешті так ззаналиговсько-польська доба до половини XVI. століття, коли зачав витворюватись новий політичний центр на Україні у виді Запорозької Січи. B II. томі представлена історія української держави з козацької доби. Литовсько-польська доба представлена загальнійше, ніж попередні, бо з упадком галицько-волинської держави політичні події на українських землях мають для нас особливший інтерес тільки тоді, як.вони вяжуться тісно з істнуванням давньої держави з княжих часів і нової української держави з козацької доби.
Історія княжої доби поділена на пять діб, відділених від себе важними політичними подіями. Це зроблено головно для практичних цілей, для легшого перегляду подій, опираючися зрештою на наукових підставах. Що до самого поділу можуть бути деякі відмінні погляди. I так наприклад: замість 1259. року, дати другого походу Татарів на Україну, шо закінчує третю добу, можнаби по-
класги дату першого татарського наїзду з 1240. року. Одначе зроблено це головно тому, щоби не розбивати панування короля Данила на дві части тай зрештою татарський похід, 1259. року мав o- собливше значіння для незалежности західно-української держави.
При представленню історії як київської, так і галицько-волинської держави мав автор на ціли y- згляднити усі важніщі чинники, що впливали на долю цих держаз. Побіч поставлення ваги на політичні, як зовнішні, так і внутрішні обставини, по- сгавлено вагу на ґеоґрафічні обставини. їх не можна було зіставити на боці, бо без узгляднення їх богато питань з нашої історії зістаеться неясними й нераз вязаними. Згадати б тільки про позитивний вплив Чорного моря, а про неґативний вплив степу на історію України. Таксамо конечним було узгляднити побіч суспільних також економічні обставини, бо вони відограли велику ролю в історії української держави.
Доказом цього може бути те, що політичний упадок Київа вязався тісно зі зміною торговельних шляхів в Европі. Зроблено також пробу оцінки нашої держави з європейської точки погляду порівнюючи їІі зевропей.ськимидер- жавами. Це зроблено тому, бо належите зрозуміння нашої історії можливе тільки тоді, як її звя- жеться із всесвітньоюісторією. Тількипорівнюючи наші держави з європейськими можна оцінити вартість наших держав, як цивілізаційних проявів. Тоді ясний і темний бік нашої історії виступить у властивому світлі й ми зможемо позбутися одно- сторонного погляду на нашу політичну історію впадаючи чи то в пересадний оптимізм чи в песимізм.Наше громадянство, оглядаючи історію України, дивиться звичайно на український народ як на етнічну масу в такім чи інакшім культурнім роз-
вою, а на саму державу не .сладе належної ваги. Історія народиьої маси стояла у нас занадто високоиоиад історією української держави особливо в популярній літературі. Але події новіщих часів показали нам практично, як тісно звязана історія народу з державою, і яке першорядне місце займає держава в життю народу. Це й спонукало автора до предложеиня нашому громадянству саме історії української держави. A ціль його буде зовсім осягнена, як що ця праця як додаток до ииших, цінніщих праць з цього поля, причиниться також до розбуд/.оння інтересу до української державиуминуьшшіі, а тпмсамимдо розбудження інтересу до сучасного питання: істну- в а н и я н e з а л e ж н о ї у к p а їїї c ь к о ї д e p ж а в и.
Еще по теме ВСТУПНІ УВАГИ.:
- ВСТУПНІ ВІДОМОСТІ
- Кінцеві уваги.
- У касаційній скарзі особа, яка її подала, ставить питання про скасування рішення суду і передачі справи на новий розгляд з безумовних підстав, визначених пунктами 1-6 ч. 1 ст. 338 ЦПК і з інших зазначених у законі підстав. Чи вправі суд касаційної інстанції, скасовуючи рішення, по слатися лише на процесуальні обов'язкові підстави для скасування, а інші порушення залишити без уваги?
- Зміст
- ДИРЕКТИВА РАДИ 64/225/ЕЕС від 25 лютого 1964 року щодо скасування обмежень на свободу здійснення підприємницької діяльності і свободу надання послуг у сфері перестрахування і ретроцесії*
- ДИРЕКТИВА РАДИ (89/298/ЕЕС) від 17 квітня 1989 року про координацію вимог стосовно створення, упорядкування та розподілу проспекту, який буде виданий під час пропозиції цінних паперів, що підлягають обігу, невизначеному колу осіб*
- ЗМІСТ:
- ДИРЕКТИВА РАДИ 73/240/ЕЕС від 24 липня 1973 року щодо скасування обмежень свободи підприємництва в сфері прямого страхування, іншого, ніж страхування життя*
- ЗАГАЛЬНА ДЕКЛАРАЦІЯ ПРАВ ЛЮДИНИ
- ДИРЕКТИВА 97/5/ЕС ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ І РАДИ від 27 січня 1997 року щодо транскордонних переказів*
- РЕГЛАМЕНТ EEC № 2560/2001 ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ ТА РАДИ від 19 грудня 2001 року щодо транскордонних платежів у євро *
- ДИРЕКТИВА 2000/46/ЕЕС ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ І РАДИ від 18 вересня 2000 року щодо започаткування діяльності та її ведення установами, які проводять електронні розрахунки та пруденційного нагляду за ними*
- ДИРЕКТИВА РАДИ 78/473/ЕЕС від ЗО травня 1978 року щодо узгодження законів, підзаконних та адміністративних положень стосовно співстрахування у Співтоваристві*
- ДИРЕКТИВА РАДИ 86/635/ЕЕС від 8 грудня 1986 року щодо річних звітів та консолідованих звітів банків та інших фінансових установ*
- ДИРЕКТИВА 2001/24/ЕС ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ І РАДИ від 4 квітня 2001 року стосовно заходів щодо відновлення платоспроможності та ліквідації кредитних установ*
- ДИРЕКТИВА РАДИ 76/580/ЕЕС від 29 червня 1976 року, що вносить зміни до Директиви 73/239/ЕЕС щодо узгодження законів, підзаконних та адміністративних положень стосовно започаткування та ведення діяльності прямого страхування, іншого, ніж страхування життя*
- ДИРЕКТИВА РАДИ 87/344/ЕЕС від 22 червня 1987 року щодо узгодження законів, постанов та адміністративних положень стосовно страхування судових витрат*