ВСТУПНІ ВІДОМОСТІ

Сучасне судочинство поділяється передовсім на цивільний і карний процес. Крім цього є ще процес адміністраційний, яким ми тут не будемо займатися.

Цивільне процесуальне право є державою встановлені норми поступування перед судом, які мають за мету встановити, охороняти і здійснювати права одиниць і в цей спосіб водночас зберігати приватний правопорядок.

Кримінальний процес ставить собі за мету вислідити злочинців, тобто осіб, що порушили норми публічного правопорядку і, встановивши їхню вину, покарати їх.

Колись ці оба процеси були невідокремлені, бо однаково, як у приватному, так і публічному праві, панував приватно-правний принцип. Первісне судочинство спиралося на самопомочі, спочатку роду і сім’ї, а відтак одиниць. 3 народженням і зміцненням держави в судочинство вривається посторонній чинник, який поступово обмежує самопоміч сторін і з часом віддає судівництво у треті руки

— публічних судів. За сторонами лишається тільки щораз вужче коло свобідної диспозиції процесовими діями перед публічним судом, а самопоміч допускається (і в наших днях) тільки у виїмкових випадках.

I.