Кінцеві уваги.

Закінчуючи огляд давньої української держави з княжих часів, слід ще дати відповідь на питання: які були причини упадку^київськоь тагалицько-волинської держа*ви. Це пи- таннв стає все перед очі, як тільки оглядаємо нашу історію, бож мусимо спинитися над тим, чому український народ, що мав особливо у X і XI сто- літгях дуже могутню і з цивілізаційного оглядуду- же цінну державу, зістався з кінцем XlV століття без власної держави й опинився під чужим пануванням.

Відповідь на це питання була в' нас давана нераз, особливо в популярній літературі, але зі- сталося воно всё таки не цілком розвязаним. А. в тім, відповідь не така проста, як здавалосяб, б» тут увіходять у рахубу ріжні обставини. Питанйя належить розділити на дві части: одна торкається упадку київської, а друга галицько-волинськоїдер- жави.

Що до київської держави, то причину ЇЇ y- падку пояснювано передовсім княжими межиусоби- ЦЯМИ. Але.це був поверховний, хочдуже p"*nOB- сюднений погляд. Безперечно, що княжі, межиусог? биці відогравали дуже важну ролю в упадку київської держави. Якби таких межиусобиць не було, то київська держйіа могла би стояти міцніще. Ал£

C т а в л я т и к н я ж i м e ж и у с о б и ц i н а п e p- шомумісці між причинами упадку київської держави не можна ніяким способом. Такі межиусобиці були таксж у Польщі, Німеччині і Франції. ГІригадатиб хочаб Францію з Хї століття, яка знаходилася тоді в повній анархії і була швидше політичним поняттям ніж державою. Безпереривні княжі межиусобиці в Німеччині протягом цілих середніх віків відомі аж надто добре. A Польща перебувала в середині XIII століття в такій політичній анархії, що здавалося, положення її було безвиглядне.

За таку головну причину дехто вважав татарський наїзд на Україну, чи взагалі напади степовиків протягом цілого часу істнування київської держави. A вязано все це з княжими межиусоби- цями; „Не було би тих межиусобиць, моглаб Україна устояти передтатарським натиском,аможе- взагалі могла би вигнати степовиків з українських степів." Але таке ставлення справи не e науковим_г бо не можна знати, чи навіть у такому випадку Україна була би горою. A в тім, сконстатовано, що межиусобиці не могли бути головними причинами упадку київської держави. Зо^стаеться отже тільки другий^факт — наїзди степовиків. Що до цього, то справа представляється далеко поваж- ніще. Наслідком сусіДства . зі степовиками мусіла київська держава провадити тяжку боротьбу протягом цілого часу свого істнування. Що вона при цім показувала багато сили й здатности, найліпшим¹ доказом цього те, що під Ti ударами розбилася орда Печенігів і Торків, а орда Половців дуже-

ослабла. Воеж таки така безпереривна боротьба дуже вичерпувала силу київської держави, а це причинилося до її занепаду. Татарський наїзд був останнім ударом, якого вже не видержала київська держава. Hi одна зі середновічних еврс пейських держав з виїмком Візантії не мала протягом такого довгого часу, такої тяжкої боротьби, як київська. I цього одного факту було досить, щоби київська держава впала. Під такими ударами з руки Турків упала візантійська держава в половині XV століття, а майже рівночасно з київською державою арабський каліфат. A що побут степовиків в сусідстві київської держави був наслідком істнування степів, то виходить, що степ відограв дуже важну ролю в упадку київської держави. Таким чином істнування степу на Україні і в звязку з тим яобутнанім мандрівних турецьких орд та їх боротьба з київськож> державою Ч5ули головною причиною її-упадку.

Істнування степу виказало ще один фак.т> який причинився до розвалу київської держави. Степ витворював інакші життєві відносинн, ніж культурна країна. Він виховував людність, яка була призвичаєна до мандрівного життя. Ha степах повставали нераз добре -зорґанізовані держави, але вони не були так тісно звязані з територією, як культурні держави. I тому дуже часто бувало, щс в поодиноких частях території, яка рахувалася до орди, власть брди була нераз дуь^е слаба, а то й зовсім проблематична. B степових державах витворювалася нераз „політична порожнеча." I коЛи така „політична порожнеча" мала яке населення, то воно жило в бездержавних флюктуаціях, часто •в хаосі, або в первісних життєвих формах. Такі обставини витворилися на границі між київською .державою і степовими ордами. Ця границя мала

вид поясу, широкого на кільканацять миль, який не належав ні до київської держави, ні до Орди. Це був „невтральний аояс“ між обома державами.

I саме в цій „політичній порожнечі" виростала людність, що не признавала ніякої державної власти ні власти київських князів, ні власти степових ханів. Така людність не могла бути пожаданим елементом для жадної держави, не тільки для культурної київської, але й для степової орди, бо вона не могла вложитися в ніякі державні форми. I коли така людність перебувала під боком київської держави, то нема нічого дивного, іцо вона мусіла мати деморалізуючий вплив на сумежну з нею людність держави. Під її впливом витворився на східній Україні неґаіивний український тип, який приложив руку до розвалу своєї власної держави. Істн.ування такого типу, це друга головна причина упадку київської держави.

Таким чином наїзди степовиків на Україну та істнування неґативного українського типу були головними причинами розвалу київської держави.Алевоснові тих причин лежать воеж таки ґеоґра- фічні обставинй. ПоложенняУкраїнинаграницІ між культурною Ецропою і степовою Азією викликало за собою оба згадані історичні факти.Такого положення не мала ні одна з європейських держав і тому ні одна з них не мала, діла ані з наїздами степовиків, ані з неґативним типом, що мав ,світогляд з невтрального поясу".

Bce инше мало другорядне значіння що до упадку київської держави. Безперечно надто великий її простір не мав корисних наслідків, бо нё допускав до, скуплення (концентрації) життя і до консолідації держави, і тому прийшло до розчле-

нування держави, але це не поясняє, чому впала саме наддніпрянська частина держави Руриковичів, тимчасом, як на заході добре стояла галицько- волинська, а на півночі московська держава. Так само не можна вважати головною причиною упадку київської держави зміну світових торговельних шляхів та їх перенесення з Чорного моря й України нд Середземнеморе.Такнапр.Польщапротягом цілого часу середніх віків взагалі не мала корисних торговельних обставин, а чейже вона не впала. Можна тільки згодитися на те, що зміна торговельних шляхів була посередньою причиною занепаду київської держави.

Інакше представляється справа з галицько-волинською державою. Вона була під певним оглядом продовженням київської держави, але не мала тйх усіх рис, що привели київську державу до y- падку. Зрештою як Галичина так і Волинь стали самостійними державами ще c тих часах, коли київська держава ще не мала в собі розкладових чйнників. Життєвої рівновартости обі держави не мали. Київська держава та її наслідкиці східно-у- країнські держави протягом другої половини XII і в XIII та XIV столітях виявляли вирааніриси занепаду, тимчасом галицько-волинська держава цих рисів не мае. Вона мав всякі дані до дальшого життя,тільки два чиннгіки несправдили надії, а саме ^одина Романовичів,якавимерл£Гвмужесь- кій лінії, і галицько-волинське боярство, яке не показало потрібного політичного розуму B хвилях, жоли важилася доля галицько-волинської держави.

Вимертя пануючої родини мало велике зна- чіннядля дальшого розвиткуданоїдержави йтакий факт скрізь і завсігди викликував свого рода державну крізу. Така кріза настала, наприклад, вАв- стрїї в 1246 році по вимертю родини Бабенберґів.

Тоді здавалося, що держава Бабенберґів буде поділена між сусідами, Чехіею та Угорщиною.

3 XVIl i XVIII століття, тож мабудь її викликадк S подібні причини. Можливо, що тут заважила тЗ обставина, одна й друга аристократія мала надтЗ. великі земельні посілости. Це могло викликувати в неї почування не тільки економічної, але й політичної незалежности. A в тім, в инших державах земельну аристократік> в її політичних забаганках здержало міщанство, яке не хотіло допустити її до цілковитої переваги в державі.

* *

*

B нашій-історичнійлітераіурі як утворах на* укового, так і псаулярно-наукового характеру видко розбіжність думок навіть у засадничих питаннях нашої політИчної історії. Це мае лихі наслідки o- собливо для ширших кругів нашої суспільности,які витворюють собі під впливом такої ріжнородно? лектури хаотичний погляд на нашу політичну істрт рію.Треба койче цьому зарадити, але зробити.це кожливо тільки тоді, коли в нашій історіоґрафії' настане згодащододеяких питань нашої історії. Вееж таки на деякі погляди вже й тепер можна'би згодитися. Низшеробимоспробу зібратиу 24г$ точках такі погляди, що їх на нашудумку повинніб прийняти всі дослідники старої української держави:

Ось вони:

lj Положення України недалеко від візантій-- Cb;korO й магометанського' світа n p и c п і ш и л о поДСтання київської держави і п p и ч и н и л о c я до її гарного розвитку.

2) Чорне море мало дуже корисний вплив на розвиток київської держави.

3) Степ відограв дуже неґативну ролю в історії київської держави й витворив на східній Україні н e ґ а т и в ні, анти д e p ж а в н і елементи.

4) Великий простір київської державивпливав нех о p и c н о на її розвиток і n p и ч и н-и в c я в першій мірі до її p о з ч л e н у в а н н я.

5) Розчленування київської держави дуже, багато причинилося до e T H І Ч H O ї O K p e M іш- н о c т и Українців, Москалів і Білорусинів.

6) Недостача природних границь мала шкід- л и в і наслідки для київської і галицько- волинської дєржЗви.

7) Повстання політичнсго ц e н т p у в K и ї в і було викликане ґеоґрафічно економічними обставинами.

8) Київська держава була східно-славянською чи руською державою з перевагою українсь- K о г о елементу й тому її можна називати укра- їнсько-руською, а навіть українською державою.

9) Галицько-волинська держава була чисто у к p а ї н с ь к о ю державою.

10) Галицько-волинськадержавабула в певній мірі продовженням київської держави,алЄв порівнанню з нею означала поступ як під політичним, так і під суспільно-економічниим оглядом.

11) Центрполітичного життя України відбув мандрівку зі сходу на захід, з над Дніпра над Дністер і Буг, що було викликане політичними й економічними обставинами.

12) Внутрішня мандрівка українських племен за княжих часів, викликана політичними обставинами, причинилася до витворення етнічної ед- ности українського народу.

13) Занепадвізантійськоїцивілізації некорисно впливав на долю київської і особливо галицько-волинської держави.

14) Українська держава з княжої доби була державою низшого типу, ніж візантійська, була звязана з низшим ступнем економічного розвою і тому не могла розвиватися по візантійськгіМ взірцям.

15) Могутність і гаріий розвиток київської й галицько-волинської держави були тісно звязанІ з економічнимрозвитком західної Азії й Евро,- пи йтому зміна торговельних шляхів^- на-неко- ристь України причинилася дозанепаду київської, апочасти й галицько-волинської держави.

16) Київська держава з-Х і XI століття стОн- ла на одному з перших місць між усіма державами західної й середньої Европи що до свого політично-суспільного ладу.

17) Галицько-волинськадержавабула державою „середновічного" типу і що до своєї політично- суспільної будови відповідала державам західної і середноїЕвропи з XIII століття.

18) Боротьба української держави з княжої доби зі степовиками мала універсальне значіння й вязала історію України зі всесвітньою історією.

19) Княжі мсжиусобиці були проявом ЦІЛКОіІ анальоґічним до подібних проявівузахідній і середній Европі.

20) Ніодна з европейсЬких держав з виїмком візантійської, не мала такого небезпечного фронту йне мусіла провадити таких тяжких вовн, як київська держава на східній своїй гранцці.

21) Кінець київської держави був попереджений довшою аґоніею,а головноюпричиною її укладку було істнування степу, наїзди степо^

виків на Україну й витворення в звязку зі сте~ Ном неґативного українського типу.

22) Розбиття галицько-волинськоїдержавибу- ло наглим іісторично неоправданим знищенням політичного твору, здатного до життя, викликаним анархістичною політикою західно-українських боярів і некорисними зовнішними обставинами.

23) Тому, що Литва й Польща н e б у л и під. політичним і суспільним оглядом суперечністю до українського політично-суспільного ладу з квя- жих часів, окупація українських земель цими оби- двома державами відбулася без великих потрясень,.

24) Упадок київської і галицько-волинської держави був не тільки великою ш к о д о ю для українського народу, але й для цивілізації взагалі, 66 через те впала політична будівля, яка могла дуже добре получити в собі й розвивати далі елементи в і з а н т і й c ь к-о ї і з a x і д н о ь цивілізації.