Виникнення та основні моменти історії Галицько-Волинського князівства
Ha XIl-XIII ст. прийшлося швидке піднесення Галицького і Волинського князівств. Формування окремого Галицького князівства почалося з другої половини Xl ст. Після з’їзду князів у Любе- чі (1097 p.) Галицька земля стала незалежною від Києва.
Династія Ростиславичів, яка утвердилася на галицькому «столі» від кінця ХІст. зусиллями князів Володнмирка (1124-1152 pp.) об'єднала розрізнені уділи (1141 p. Галич езав столицею князівства) та Ярослава Осьмомисла (1152-1187 pp.) - значно розширила територіальні межі своєїдержави. Князівськадипасзія Ростиславичів припинила своє існування зі смертю Володимира, сина Ярослава Осьмомисла (1199 p.). Скориставшися з цього, волинський князь Роман Мстиславович (1170-1205 pp.) оволодів Галпчем і приєднав Галицьку землю до Волинської (як окреме князівство сформувалося в середині Xll ст.), чим започаткував утворення єдиного Галицько-Воліш- ського князівства. Головні передумови об’єднання полягалн в необхідності спільної боротьби проти агресії з боку Угорщини та Польщі та жвавих господарських зв’язках, що розвивалися між двомасуміжнимиземлями.Короткий період перебування на престолі об’єднаного князівства князя Романа позначився консолідацією держави. Спираючись на дрібних і середніх служилих галицьких бояр і горо.іян, князь
Роман Мстиславович приборкав верхівку галицьких бояр, перемога над якою сприяла зміцненню князівської влади в державі та зумовила активну й цілеспрямовану зовнішню політику першого галицько-волинського князя. Роман Мстиславович успішно воював із половцями на сході та Литвою на заході. Долучив до сфери впливу Галицько-Волинського князівства Київ (1202 p.). Після смерті князя Романа західноукраїнські землі вступили у більш як 40-річну смугу князівсько-боярських міжусобиць, які нерідко зумовлювали й іноземну окупацію краю.
Розквіту Галицько-Волинська держава досягла за правління князя Данила Галицького (1238-1264 pp.).
3 його іменем пов’язується нове об’єднання Галичини та Волині (1238 p.), відновлення влади над Києвом (1239 p.), вигнанням із краю іноземних загарбників (битва під Ярославом 1245 p.). Щоправда, князь змушений був визнати залежність від Золотої Орди (1245 p.), яка полягала у сплаті данини («татарщини») та в зобов’язанні галицько-волинських князів під час воєнних походів Орди надавати в розпорядження ханів своє військо.Сподіваючись на допомогу католицького Заходу у звільненні всієї Руської землі від монголо-татарських загарбників, Данило Галицький прийняв від Папи Римського королівський титул. Коронований 1253 p. в Дорогичині, Данило Галицький став першим українським королем. Він розумів значення корони не просто як монаршого символу, а як символу належності до Європи. Під назвою «Королівства Pyci» держава князя Данила була добре відомою в Європі.
He одержавши обіцяної допомоги від Риму, Данило Галицький вирішив власними силами воювати проти монголо-татар. Передовсім він зайнявся зміцненням свого війська - князівської дружини та ополчення, будівництвом нових міст-фортець (саме тоді було засновано м. Львів). Неодноразово князь Данило перемагав — єдиний серед руських князів XIIl ст- монголо-татарські орди (хана Куремсу в 1254-1255 pp.). Однак сили були нерівними, Данило вимушений був скоритися переважаючим силам монгольського полководця Бурундая (1259 p.).
З-поміж останніх князів Галицько-Волинської Pyci найпомітнішою постаттю був онук Данила - Юрій (1301-1315 pp.). Він поновив свою владу над усіма галицько-волинськими землями, користувався титулом короля та утворив окрему Галицько-Волинську митрополію (1303 p.). Династія Романовичів припинила існування зі смертю синів князя Юрія - Андрія та Лева H (1323 p.).
Смерть останнього князя в державі Юрія-Болеслава (1325— 1340pp.) стала переломним моментом в історії Галицько-Волинської землі: вона відкрила шлях до прямих утручань у справи князівства з боку сусідніх держав. Від 1349 p., коли польський король Казимир Великий загарбав Галичину й частину Волині, Галицько- Волинська держава перестала існувати.
Еще по теме Виникнення та основні моменти історії Галицько-Волинського князівства:
- Тема 3. Галицько-Волинське князівство та його право Утворення й розвиток Галицько-Волинської держави
- §3. Правова система Галицько-Волинського князівства
- Тема 4. Галицько-Волинська держава.
- Галицько-Волинська держава й Европа.
- Джерела права на галицьких та волинських землях міжвоєнної Польщі
- Від татарського наїзду в 1259 p. до скасування автономії Галичини в 1387p. Галицько-волинська держава та її політика з кінцем XІІ століття. Сполучення Волині з Литвою.
- if( !cssCompatible ) { document.write(" Розділ 11 ОСНОВНІ ПІДХОДИ ДО РОЗКРИТТЯ СУТНОСТІ ПРАВА 11.1. Виникнення права В юридичній науці питання виникнення права відносять до найбільш дискусійних. Вивчення права та його сутності неможливе без виявлення комплексу причин та передумов, що викликали його появу. Вирішення цієї проблеми передбачає використання сучасних даних багатьох інших наук — історії, археології, антропології, етнографії тощо. Причини й обставини, що обумов
- 5.1. Виникнення й періодизація історії Стародавнього Китаю
- Виникнення й розвиток загальної історії держави і права
- Момент виникнення права на земельну частку (пай).
- § 7. Момент виникнення права власності у набувача майна за договором. Ризик випадкової загибелі речі
- §5. Момент виникнення права власності у набувача. Ризик випадкової загибелі речі
- Виникнення держави. Причини виникнення первісної (архаїчної) держави. Основні теорії походження такої держави
- § 15. Кримінальна відповідальність (поняття, момент виникнення та припинення, форми реалізації).
- 4.1. Основні теорії виникнення держави
- 4.4. Основні шляхи виникнення держави
- 1.1 Основні тенденції розвитку суспільства та виникнення держави і права