§3. Правова система Галицько-Волинського князівства

Як і в усіх інших землях Русі, в Галицько-Волинському князівстві залишалися чинними норми Руської Правди, які регулювали питання права власності на майно та земельні володіння, укладення договорів.

Проте, відбувалися і зміни у праві на землях південно - західної Русі взагалі, і Галицько-Волинської держави зок­рема. Серед найпомітніших змін, що відбулися у праві Русі слід виділити наступні:

По-перше, запроваджувався новий правовий (проце­суальний)механізм затвердження князів на престолі - че­рез видачу золотоординським ханом ярликів (грамот) на князювання.

По-друге, змінювалась система управління князівст­вами. Тепер за діяльністю князів наглядали ханські предста­вники- баскаки.

По-третє, збиранням данини з населення руських зе­мель керували саме баскаки. 14 різновидів ординських по­винностей (безпосередньо для хана, торгові збори, візничі повинності, «корм» для баскаків і т. ін.).

У Галицько-Волинському князівстві вплив монгольсь­кого права не був настільки відчутним як на інших землях Русі. Однак, теж мали місце зміни у праві, що зумовлюва­лось специфікою економічного та суспільно-політичного ро­звитку об’єднаного князівства.

Зміни у праві розвивались у напрямі посилення регу­лятивної ролі юридичних актів. Це здійснювалося загалом за рахунок збільшення кола об’єктів феодального господар­ства, які захищалися законом та посиленням санкцій (у Це­рковних уставах). Останні були встановлені на основі прин­ципів феодального права - привілею.

Зберіглося лише кілька пам’яток права Галицько-Во­линського князівства, які демонструють особливості її пра­вової системи. Найдавніша - Грамота князя Івана Берлад- ника (1134 р.). Вона регламентувала правовий статус окре­мих іноземних купців на землях князівства. Наприклад, встановлювалися пільги для болгарських купців (звільня­лися від сплати мита, коли привозили до Малого Галича то­вари «на ізклад»).

феодальних землеволодінь. Грамота Мстислава Данило­вича (1289р.) - демонструє розміри й форми феодальних по­винностей міського населення на користь державної влади.

У останній період існування Галицько-Волинської дер­жави тут з'явилися початки організації міського самоуправ­ління, більш відомої як магдебурзьке право. Спершу воно стосувалося тільки німецького населення, а згодом поширю­валося на всіх міщан. Магдебурзьке право з'явилося на за­хідноукраїнських землях разом із німецькими колоністами: князь Данило Галицький і його наступники забезпечили їм привілей користуватися власним правом і мати власні су­дово-адміністративні інституції. Одним із перших міст, в якому німецьке населення було виведено з-під юрисдикції місцевої адміністрації, був Володимир-Волинський (бл. 1324 р.), а першим містом, що отримало повне магдебурзьке право, був Санок (1339 р.). Грамота князя Юрія II Болеслава наділяла міщан цього міста привілеями, зокрема звільняла їх від податків на 15 років.

Серед відомих документів юридичного характеру, ук­ладених у XIV ст. були грамоти, договори (зокрема міжнаро­дні), доручення тощо. У переважній більшості ці документи містили відомості про деякі інститути права власності й права зобов'язань. Окремі відомості про правові норми цього періоду збереглись у літописах. У них можна знайти ті чи інші згадки про міжнародні договори, законодавчу дія­льність князів та деякі нові моменти в галузі кримінального права. Зокрема йшлося про самостійність такого виду зло­чину, як змова проти князівської влади; застосування таких суворих покарань, як смертна кара, тюремне ув'язнення, ви­гнання, конфіскація майна. В історико-правовій літературі є припущення про існування збірника постанов галицько- волинських князів, а також збірника церковних «навчань» про правосуддя.

Значення Галицько-Волинської держави в українсь­кій історії держави і права важко переоцінити. На думку С. Томашівського, це була «перша суто українська політи­чна організація», яка в часи свого найбільшого піднесення обіймала 9/10 а під кінець існування - 3/4 залюднених прос­

торів України. Галицько-Волинська держава зберегла Укра­їну від передчасного поневолення і асиміляції її Польщею. Разом з тим, відкриваючи західноєвропейській культурі шлях на українські землі, ця держава дала змогу уникнути однобічної орієнтації на Візантію, запобігти утвердженню монгольських впливів. Перша загальноукраїнська держава сприяла концентрації значних державотворчих сил, які за­безпечили розвиток українського суспільства та України як окремого національного утворення в наступний період.

Контрольні питання

1. Назвіть та охарактеризуйте етапи становлення Гали­цько-Волинського князівства.

2. Які оцінки монголо-татарської навали та її наслідків в іс­торичній літературі?

3. Розкрийте суть золотоординського іга?

4. Покажіть особливості державного устрою Галицько-Во­линського князівства.

5. Назвіть джерела права Галицько-Волинського князівства?

6. Покажіть особливості правової системи Галицько-Волин­ського князівства.

7. Яке значення Галицько-Волинського князівства у історії українського державотворення?

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Основна

1. Гончаренко В. Д. Історія держави і права України: підруч­ник / В. Д. Гончаренко, В. М. Єрмолаєв, В. О. Рум’янцев та ін. - Х.: Право, 2013. - 704 с.

2. Тацій В. Я. Історія держави і права України. Академічний курс: підручник: у 2-х т. / за ред. В.Я. Тація, А.Й. Рогожина. - Київ: Ін Юре, 2000. - Т. 1. - 648 с.

3. Бурдін М. Ю. Історія держави і права України: практикум / М. Ю. Бурдін, О. А. Гавриленко, І. Д. Коцан та ін.; за ред. М. Ю. Бу- рдіна. - Х.: ФОП Бровін О.В., 2017. - 444 с.

4. Гавриленко О. А. Історія держави і права України: хресто- матія-практикум: навчальний посібник / О. А. Гавриленко, І. А. Ло­гвиненко, Л.

5 Кульчицький В. С. Історія держави і права України: підруч­ник / В. С. Кульчицький, Б. Й. Тищик. - Київ: Ін юре, 2007. - 624 с.

6. Музиченко П. П. Історія держави і права України: навч. посіб. / П. П. Музиченко. - 6-те вид., перероб. і доп. - Київ: Знання, 2007. - 471 с.

Допоміжна

1. Бойко І. Й. Історія правового регулювання цивільних, кри­мінальних та процесуальних відносин в Україні (ІХ - XX ст.): навч. посіб. для студентів вищ. навч. закладів / І. Й. Бойко - Львів: Видав. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2014. - 904 с.

2. Буша Н. Д. До питання участі народу в управлінні держа­вними справами в Київській Русі, Литовсько-Руській державі та Речі Посполитій / Н. Д. Буша // Держава і право: зб. наук. праць. Юрид. і політ. науки / Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. - 2010. - № 4 (№ 50). - С. 108-113

3. Гавриленко О. А. Київська Русь: політико-правовий нарис / О. А. Гавриленко, С. Д. Колесніков, І. А. Логвиненко. - Харків: УніВС, 1999. - 69 с.

4. Черепнин Л. В. Древнерусские княжеские уставы ХІ - XV вв. / отв. ред.: Л. В. Черепнин ; изд. подгот.: Я. Н. Щапов ; АН СССР, Ин-т истории. - М.: Наука, 1976. - 240 с.

5. Ромінський Є. В. Категорія рівність у праві та судочинстві Давньої Русі Княжої доби / Є. В. Ромінський // Альманах права. - 2013. - №4. - С. 271-274.

6. Термок І. Я. Становлення та джерела руського права / І. Я. Термок // Вісник Львівського інституту внутрішніх справ. - Вип. 9. - Львів, 1999. - С.17-23.