Післявоєнні зміни у державно-політичній системі та організаиії правоохоронних органів УРСР

У повоспні роки в CPCP, і в Україні як його складовій, створені під час війии надзвичайні органи влади та управління були ліквідовані. Державний Комітет Оборони та його органи на місцях діяли до 4 вересня 1945 p., а павсспі 1946 р.було скасовано воспний стан.

Здійснювалася реорганізація конституційних органів влади і управління. Перші післявоєнні вибори до Верховної Ради (BP) CPCP відбулися у лютому 1946 p., до BP УРСР - у лютому 1947p. Вибори створювали видимість прагнення до демократизації державного ладу. Хоча, як і раніше, фактично були вибори без виберу, адже балотувався лише один кандидат на одне депутатське місце. Вирішальну роль у депутатському корпусі відігравала партійно-радянська номенклатура. He мала практичного значення ухвала ПрсзидіїВР УРСР щодо атрибутів державності - Герба, Прапора (червоно-блакнт- ного кольору із зображенням серпа і молота), Гімну УРСР, які символізували Україну як складову частину CPCP (21 листопада 1949p.).

Замість органів, що діяли на місцях за умов воєнного стану, були відновлені визначені чинними Конституціями CPCP і УРСР Ради депутатівтрудяїцих. Перші післявоєнні «вибори»до Радбулопро- ведено у грудні 1947 p., згодом - у грудні 1950 та лютому 1953 pp Проте ради так і не одержали самостійності, хоча партія, для годиться, неодноразово засуджувала практику підміни партійниммор- ганами місцевих Рад. Останні були лише слухняними виконавцями волі партії.

Відбулися зміни у системі радянського виборчого права. Зокрема, встановлювалася відмінність щодо віку користування активним і пасивним виборчим правом. Право обирати, як і раніше, малн громадяни, яким виповнилося 18 років. Однак віковий ценз для о рання у вищі органи влади підвищився. Депутатом BP УРСР ^rP⁰ мадяпин мігстатиз21 року,аВРСРСР-з23 років.

Формальні реорганізаційні зміни відбулися і в структурі виконавчо-розпорядчої влади. У березні 1946 p. Радиарком CPCP було перетворено у Раду Міністрів, а наркомати - на міністерства. Такі ж перетворення, відповідно до Указу UP УРС’Р (25 березня 1946 p.), відбулися і в Україні. Хоча, як відзначасться у літературі (/. Саф- ронова), поза будь-яким зв’язком з об’єктивними умовами не було сталої кількості міністерств (як союзних, так і союзно-республіканських). I Ia кінець сталінського періоду в Україні налічувалося двадцять союзно-республіканських міністерств і лише сім республіканських.

Цивільну судову систему в УРСР формально було відновлено зі скасуванням широкої юрисдикції військових трибуналів (21 вересня 1945 p.). Однак й надалі провідну роль у судочинстві відігравати військові суди. Натомість фактичне відновлення цивільних судів провадилося дуже повільно. Попри декларації того, пю діяльність судових органів здійснюється на основі Конституції УРСР (1937 p.) та Закону CPCP