<<
>>

Виконання запитів міжнародних правоохоронних організацій та правоохоронних органів інших держав

Міжнародна правова допомога полягає у проведенні компетентними органами однієї держави процесуальних дій, виконання яких необхідне для досудового розслідування, судового розгляду або виконання вироку, ухваленого судом іншої держави або міжнародною судовою установою.

Згідно ст. 542 Кримінального процесуального кодексу України міжнародне співробітництво під час кримінального провадження реалізується шляхом виконання необхідних заходів з метою надання міжнародної правової допомоги, зокрема, вручення документів, виконання окремих процесуальних дій, видачі осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, тимчасової передачі осіб, перейняття кримінального переслідування, передачі засуджених осіб та виконання вироків. Міжнародним договором України можуть бути передбачені інші, ніж у Кримінальному процесуальному кодексі України, форми співробітництва під час кримінального провадження.

Між Україною і рядом зарубіжних держав укладено договори про правову допомогу в цивільних, сімейних і кримінальних справах, згідно з якими договірні сторони зобов'язались надавати одна одній правову допомогу шляхом виконання окремих процесуальних дій, складання і надіслання документів, обміну інформацією, судового огляду, розшуку майна і цінностей, здобутих злочинним шляхом, встановлення осіб, що переховуються від слідства і суду, ухиляються від відбування покарання, встановлення обставин злочину, видачі злочинців, вручення документів тощо. Україна є членом ряду міжнародних правоохоронних організацій, таких як Інтерпол (Міжнародна організація кримінальної поліції), Бюро по координації боротьби з організованою злочинністю і іншими небезпечними видами злочинів СНД (Співдружності Незалежних Держав), ряду інших організацій.

Протягом останніх років Україна приєдналась до всіх основних Європейських конвенцій і протоколів з питань боротьби з організованою злочинністю, корупцією, торгівлі людьми, контрабанди, торгівлі зброєю і відмиванням брудних грошей.

Тим самим вона взяла на себе зобов'язання взаємодіяти з європейською і світовою спільнотою в питаннях протидії міжнародній транснаціональної злочинності.

В зв'язку з цим, законом передбачено, що запити міжнародних правоохоронних організацій та правоохоронних органів інших держав є підставою для проведення оперативно-розшукових заходів з метою їх виконання.

Порядок направлення і оформлення судами, прокурорами, слідчими, оперативними підрозділами доручень і запитів про надання правової допомоги, а також виконання запитів міжнародних правоохоронних організацій і правоохоронних органів інших держав визначається відповідно Міністерством юстиції і Генеральним прокурором України.

Запит подається в письмовій формі і має відповідати певним вимогам. Для прикладу розглянемо запит правоохоронного органу іншої держави про видачу особи що вчинила злочин і перебуває на території України.

Основною умовою видачі для притягнення до кримінальної відповідальності с вчинення тяжкого діяння, яке по законам договірних сторін являється караним і за скоєння якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не менше одного року або більш тяжке покарання.

Підставою для направлення запиту про затримання та видачу особи є достовірна інформація про її перебування в нашій країні, а також документи і відомості, представлені Генеральному прокурору України, в числі яких:

-детальне, з коротким описом доказів, викладення обставин злочину, юридична кваліфікація вчиненого, вказівки на закон, яким передбачена кримінальна відповідальність за скоєне;

- завірений текст закону (у формі виписок із кримінального кодексу) на основі якого діяння визнається злочином, інколи вимагається додатково представити тексти деяких статей кримінально-процесуального закону, якщо виникне питання про строки давності;

- прізвище, ім'я, по батькові, дата і місце народження особи, його громадянство чи підданство, з посилкою на відповідний закон про громадянство;

- відомості про її місце знаходження на території України;

-фотографії, відбитки пальців, опис прикмет, дані паспорта чи інших

документів, засвідчуючих особу, відомості про зв'язок і можливі місця перебування, інші дані необхідні для затримання та ідентифікації;

- вказується розмір матеріального збитку, спричиненого злочинцем;

- копія постанови про притягнення в якості обвинуваченого, оригінал чи завірена копія постанови про взяття під варту.

Місце, час і інші умови передачі розшукуваної особи визначаються компетентними установами юстиції, а в країнах СНД — прокурорами республік чи Генеральними прокурорами.

Отримавши запит про встановлення, затримання і видачу особи правоохоронному органу іншої держави, Генеральний прокурор України доручає органам внутрішніх справ, а в окремих випадках органам служби безпеки виконати необхідні оперативно-розшукові заходи для його виконання. Видача не буде здійснюватись, якщо:

- особа, на видачу якої надійшов запит, є громадянином України;

- особа переслідується у себе на батьківщині за політичну чи релігійну діяльність;

- на момент запиту відносно діяння вчиненого розшукуваною особою наступили строки давності за законами країни - ініціатора запиту;

- з приводу діяння особи винесено оправдальний вирок чи постанова про припинення кримінальної справи, які вступили в законну силу;

- діяння у відповідності з законодавством країни-ініціатора запиту переслідується в порядку приватного звинувачення.

При виникненні сумнівів чи неясності по запиту може бути запитане його підтвердження.

Запити можуть надходити і безпосередньо до Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, інших правоохоронних відомств та їх органів на місцях.

В разі неможливості виконання запиту, правоохоронний орган — ініціатор запиту повідомляється про це. Повідомлення ініціатору запиту надсилається і у тому випадку, якщо запит пересилається на виконання до іншого органу. Якщо в процесі виконання запиту здійснюються такі оперативно-розшукові заходи та процесуальні дії, які підлягають санкціонуванню суду чи нагляду прокурора то відповідна інформація надсилається до них. Взагалі виконання запитів міжнародних правоохоронних організацій і правоохоронних органів інших держав здійснюється за законодавством України, але на прохання ініціатора запиту, може бути застосоване законодавство його країни, якщо це не суперечить українському законодавству та міжнародним зобов'язанням України.

Передача результатів виконання запиту його ініціатору повинна здійснюватись таким чином і в такому обсязі щоб виключити розголошення державної, військової чи службової таємниці. Ініціатор запиту може сам порушити питання про конфіденційність запиту та його змісту. Орган, що виконує запит має враховувати таке звернення в організації виконання запиту, а в разі неможливості дотримання такої умови, інформує ініціатора запиту і подальше його виконання відбувається тільки після консультацій з ним.

Інформація передана ініціатору запиту може бути приводом для формування запиту щодо проведення додаткових оперативно-розшукових заходів чи слідчих дій, що потребує такого ж порядку звернення.

В окремих випадках, передбачених міжнародними угодами відповідно до українського законодавства та на принципах взаємності, представники правоохоронних органів інших держав можуть прибути в Україну для взаємодії при проведенні оперативно-розшукових заходів по виконанню запиту. Проте у виконанні оперативно-розшукових заходів вони не можуть приймати участі, оскільки оперативно-розшукову діяльність на території України можуть здійснювати відповідно до ст. 5 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» тільки перелічені в ній підрозділи.

Стаття 563 КПК України гласить, що представник компетентного органу іноземної держави, дозвіл на присутність якого надано відповідно до вимог КПК України, не має права самостійно проводити на території України будь-які процесуальні дії, а в разі присутності під час проведення процесуальних дій такі представники повинні дотримуватися вимог законів України.

Запитуючій стороні тобто державі, компетентний орган якої звертається із запитом або міжнародній судовій установі може бути відмовлено у виконанні, якщо:

1) виконання запиту суперечитиме конституційним засадам чи може завдати шкоди суверенітету, безпеці, громадському порядку або іншим інтересам України;

2) запит стосується правопорушення, за яке в Україні стосовно тієї самої особи судом прийнято рішення, яке набрало законної сили;

3) запитуюча сторона не забезпечує взаємності у цій сфері;

4) запит стосується діяння, яке не є кримінальним правопорушенням за

законом України про кримінальну відповідальність;

5) є достатні підстави вважати, що запит спрямований на переслідування, засудження або покарання особи за ознаками її раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками;

6) запит стосується кримінального правопорушення, яке є предметом досудового розслідування або судового розгляду в Україні.

Генеральна прокуратура України або міністерство юстиції України або орган, уповноважений здійснювати зносини відповідно до частини третьої статті 545 КПК України, за результатами розгляду запиту компетентного органу іноземної держави про міжнародну правову допомогу приймає рішення щодо:

1) доручення його виконання органу досудового розслідування, прокуратури або суду з одночасним вжиттям заходів щодо забезпечення умов конфіденційності;

2) можливості виконання запиту із застосуванням законодавства іноземної держави;

3) відкладення виконання, якщо це може перешкоджати кримінальному провадженню на території Україні, або погоджує з компетентним органом іноземної держави можливість виконання запиту на певних умовах;

4) відмови у виконанні запиту з підстав, передбачених статтею 557 КПК України;

5) можливості виконання запиту, якщо витрати на таке виконання явно перевищуватимуть завдану кримінальним правопорушенням шкоду або явно не відповідатимуть тяжкості кримінального правопорушення (якщо це не суперечить міжнародному договору України);

6) вчинення інших дій, передбачених міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Запит компетентного органу іноземної держави про міжнародну правову допомогу виконується упродовж одного місяця з дати його надходження до безпосереднього виконавця. За необхідності виконання складних та великих за обсягами процесуальних дій, у тому числі таких, що потребують погодження прокурора або можуть бути проведені лише на підставі ухвали слідчого судді, строк виконання може бути продовжений центральним органом України або органом, уповноваженим здійснювати зносини з компетентними органами іноземної держави відповідно до частини третьої статті 545 КПК України.

Складені органом досудового розслідування, слідчим, прокурором або суддею документи для забезпечення виконання запиту про міжнародну правову допомогу підписуються зазначеними посадовими особами та скріплюються печаткою відповідного органу.

Отримані за результатами виконання запиту від інших відомств, установ чи підприємств (незалежно від форми власності) документи повинні бути підписані їхніми керівниками та скріплені печаткою відповідного відомства, установи чи підприємства. Орган досудового

розслідування або слідчий передає матеріали виконання запиту прокурору, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування, для перевірки повноти і законності проведених слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій.

Отримані під час виконання запиту про міжнародну правову допомогу документи направляються компетентному органу іноземної держави у порядку, встановленому відповідним міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

У разі відсутності міжнародного договору України з відповідною іноземною державою виконання запиту про міжнародну правову допомогу здійснюється з дотриманням вимог цієї статті, а отримані документи направляються центральним органом України щодо міжнародної правової допомоги дипломатичним шляхом.

При передачі матеріалів компетентному органу іноземної держави центральний орган України щодо міжнародної правової допомоги або орган, уповноважений здійснювати зносини з компетентними органами іноземної держави відповідно до частини третьої статті 545 КПК України, може встановити відповідно до законодавства та міжнародного договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, обмеження щодо використання таких матеріалів.

У разі неможливості виконати запит про міжнародну правову допомогу, а також у разі відмови у наданні міжнародної правової допомоги з підстав, передбачених статтею 557 КПК України, центральний орган України щодо міжнародної правової допомоги або орган, уповноважений здійснювати зносини відповідно до частини третьої статті 545 КПК України, повертає такий запит компетентному органу іноземної держави із зазначенням причин.

Надання правової допомоги може бути повністю або частково відкладене, якщо виконання доручення перешкоджатиме досудовому розслідуванню або судовому розгляду, що триває в Україні.

7.4.

<< | >>
Источник: Бандурка О. М.. Теорія і практика оперативно-розшукової діяльності: монографія / О. М. Бандурка. - Харків : Золота миля,2012. - 620 с.. 2012

Скачать оригинал источника

Еще по теме Виконання запитів міжнародних правоохоронних організацій та правоохоронних органів інших держав:

  1. 2.4. Проблеми реалізації міжнародно-правових стандартів в діяльності місцевих загальних судів України
  2. Наука та система курсу
  3. § 3. Верховна Рада Української РСР
  4. ПОЛОЖЕННЯ про органи досудового розслідування Міністерства внутрішніх справ України
  5. Інформаційні системи підрозділів Департаменту інформаційно-аналітичного забезпечення МВС України
  6. Сучасні криміналістичні інформаційні системи міжнародних організацій з протидії міждержавній злочинності
  7. Кримінально-процесуальні функції вторинного рівня та їх реалізація в кримінальному провадженні
  8. 3.1. Провадження у справах про встановлення фактів, що тягнуть за собою виникнення, зміну чи припинення сімейних правовідносин
  9. Адміністративно-правовий статус недержавних громадських організацій в Україні та його характеристика
  10. Поняття, ознаки та система суб’єктів оперативно-розшукової діяльності
  11. ДОДАТКИ
  12. 3.5.Правове регулювання діяльності правоохоронних органів України з питань боротьби з міжнародною злочинністю
  13. Виконання запитів міжнародних правоохоронних організацій та правоохоронних органів інших держав
  14. Загальна характеристика оперативно-розшукової інформації
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -