Глава 2. Структура, чисельність, повноваженнята організація діяльності правоохоронних органів.Основні та допоміжні служби і підрозділив структурі правоохоронних органів

На підставі цієї норми Верховною Радою України прийняті закони України «Про загальну структуру і чисельність кримінальновиконавчої системи України» від 2 березня 2000 р., «Про загальну структуру і чисельність Міністерства внутрішніх справ України» від 10 січня 2002 р., «Про

181

загальну структуру і чисельність Прикордонних військ України» від 24 березня 1999 р.

Згідно з Законом України «Про загальну структуру і чисельність Міністерства внутрішніх справ України» загальна чисельність Міністерства внутрішніх справ України (за винятком чисельності внутрішніх військ МВС України) визначена у кількості 386 600 осіб, у тому числі 284 400 осіб рядового і начальницького складу і 226 800 працівників органів внутрішніх справ, а його структуру складають:

Міністерство внутрішніх справ України — центральний орган управління;

головні управління, управління Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управління, відділи Міністерства внутрішніх справ України на транспорті;

міські, районні управління та відділи, лінійні управління, відділи, відділення, пункти;

підрозділи місцевої міліції;

підрозділи та допоміжні служби державної пожежної охорони;

з'єднання, військові частини, підрозділи, установи внутрішніх військ;

навчальні заклади, науководослідні установи, підприємства та установи забезпечення.

Виокремити власне правоохоронні органи та підрозділи із такої структури неможливо.

Законом України «Про загальну структуру і чисельність кримінальновиконавчої системи України» встановлено, що загальна чисельність персоналу, який забезпечує діяльність виправнотрудових установ, слідчих ізоляторів і лікувальнотрудових профілакторіїв, визначається в розмірі 33 відсотків кількості осіб, які в них утримуються, персоналу інспекцій виправних робіт одного відсотка кількості осіб, які перебувають на обліку в цих інспекціях.

органи управління;

— виправнотрудові установи, слідчі ізолятори, лікувальнотрудові профілакторії, інспекції виправних робіт, 182

навчальні заклади, підприємства та організації забезпечення.

Законом України «Про загальну структуру і чисельність Прикордонних військ України» затверджена їх загальна чисельність у кількості 45 тис. осіб, у тому числі 3 тис. працівників, і така загальна їх структура:

центральний орган управління Прикордонних військ України — Державний комітет у справах охорони державного кордону України;

регіональні органи управління напрями Прикордонних військ України;

органи охорони державного кордону з'єднання, частини;

органи забезпечення з'єднання, частини, установи, підприємства, навчальні заклади.

Оперативнорозшукові підрозділи Прикордонних військ України у цій структурі окремо не визначені.

* * *

Вище вже зазначалося, що власне правоохоронні функції виконують не ті чи інші центральні органи державної виконавчої або судової влади в цілому, які у відповідних нормативноправових актах і в літературі звичайно називають правоохоронними, а лише їх окремі органи та підрозділи. Саме тому правоохоронними органами нами визнаються не міліція, Служба безпеки України, Державний комітет у справах охорони державного кордону України, державна митна служба, державний пожежний нагляд, Державний департамент України з питань виконання покарань, а лише їх окремі органи та підрозділи.

Так, до правоохоронних органів і підрозділів міліції, як випливає із законів України «Про міліцію», «Про оперативнорозшукову діяльність», «Про організаційноправові основи боротьби з організованою злочинністю» fa деяких інших відносяться лише підрозділи: слідчі, кримінальної міліції, міліції громадської безпеки, транспортної міліції, державної автомобільної інспекції, забезпечення безпеки працівників суду, правоохоронних органів і учасників кримінального судочинства, спеціальні підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю МВС України та деякі інші.

183

роботи, державна служба охорони, господарчі, кадрові служби, служби військового та матеріальнотехнічного забезпечення, інформаційні бюро, навчальні заклади, лікувальні установи МВС України та ін.

Серед усіх органів прокуратури правоохоронними органами звичайно не можна вважати підрозділи систематизації законодавства та зв'язків з засобами масової інформації, розгляду листів та прийому громадян, статистики, міжнародноправових зв'язків, інформатики та комп'ютеризації, управління планування, фінансування і матеріальнотехнічного забезпечення, плановофінансові, матеріальнотехнічного забезпечення і капітального будівництва, господарські тощо. Правоохоронними органами та підрозділами в системі Служби безпеки України безперечно є органи та підрозділи контррозвідки, військової контррозвідки, захисту національної державності, слідчий, оперативнотехнічні, оперативного документування, спеціальні підрозділи по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю, боротьби з тероризмом і захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів. Але навряд чи правильно і доцільно визнавати правоохоронними органами служби забезпечення урядового зв'язку, по роботі з особовим складом, фінансові тощо.

Як і Служба безпеки України, Управління державної охорони саме по собі визначається в законі як державний правоохоронний орган. Проте, поряд з підрозділом оперативного забезпечення охорони та деякими іншими підрозділами, до його складу також входять окремі служби, які за своїм правовим статусом не є правоохоронними.

У податковій міліції правоохоронними підрозділами є лише її слідчі та оперативні підрозділи, у тому числі підрозділи по боротьбі з корупцією та спеціальні підрозділи по боротьбі з незаконним обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Військова служба правопорядку у Збройних Силах України також не є однорідним органом. До її складу, поряд з такими суто правоохоронними органами, як органи дізнання, патрульнопостової служби та деяких інших, включені і підрозділи охорони військових об'єктів, навчальний центр тощо, які власне правоохоронних функцій не виконують.

З іншого боку, окремі служби органів, які звичайно не Ш

вважаються правоохоронними, виконують власне правоохоронні функції, що є визначальним в їх діяльності, і відповідають іншим ознакам правоохоронного органу.

Враховуючи вищезазначене та з огляду на ті права і пільги, які встановлені законами України для суддів, працівників міліції, Служби безпеки, Управління державної охорони та інших державних органів, які визнаються правоохоронними, заслуговує на увагу питання про розробку і прийняття закону України «Про правоохоронні органи та правоохоронну діяльність», яким були б визначені чіткий перелік правоохоронних органів та підрозділів, основні засади організації їх діяльності і правового статусу їх працівників. У цьому законі слід визначити, що:

1) власне правоохоронними не є і не можуть бути ви* значені органи та підрозділи правоохоронних органів, виконання головних правоохоронних функцій якими не є визначальним в їх діяльності (структури забезпечення діяльності правоохоронних органів);

2) правоохоронними органами та підрозділами визнаються органи та підрозділи відповідних не правоохоронних державних органів, виконання головних правоохоронних функцій якими є визначальним в їх діяльності.

Особливе значення такий поділ певних державних органів та підрозділів має для належного визначення правового статусу їх працівників.

* * *

Повноваження та організація діяльності правоохоронних органів, питання їх матеріальнотехнічного, фінансового та іншого забезпечення, контролю і нагляду за їх діяльністю, координації їх діяльності та взаємодії між ними та з іншими державними органами та об'єднаннями громадян, міжнародного співробітництва правоохоронних орга

185

нів визначаються законами, які регулюють правовий статус того чи іншого правоохоронного органу, а також деякими іншими нормативноправовими актами.