Органи державного управління

Давньоруська державність склалась у добу раннього (для Східної Європи) середньовіччя, коли суспільство перебувало на початковій стадії становлення. Попервах не можна говорити про якісь постійні владні структури, принаймні - до середини ХІІ ст., коли така структура виникає.

Двір государя був серцем середньовічної держави - що в Західній Європі, що на Русі. Діяльність двору обіймала всі сфери тодішньої політики й управління. Своєю владою князь міг розпочати війну, призначити похід, укласти союз і підписати мир. Він видавав закони, «в своїх руках мав усю адміністрацію землі і провадив її безпосередньо», розпоряджався прибутками князівства, визначав рівень і характер податків, призначав свою адміністрацію: тисяцького, сотників, десяцьких та ін.²³ Двір монарха як інститут влади регулював економічні відносини, був осередком культурного, релігійного, взагалі духовного життя, стимулював усі процеси, що відбувалися в державі. Особа государя вирішальним чином впливала на діяльність держави і згуртовувала народ - звичайно, коли той государ відповідав своєму призначенню. Двір уособлював державну службу в середньовічній Русі.

На Русі княжий двір мав свої особливості, через що не варто поширювати на нього геть усі висновки, зроблені вченими на матеріалі західноєвропейських країн: Франції, Германії чи Англії. Разом із тим загальноєвропейські закономірності еволюції суспільства, насамперед соціально-економічні, поширювались і на весь східнослов'янський світ. Тому не можна вивчати процеси суспільно-політичного життя на Русі в ізоляції від аналогічних явищ у Центральній і Західній Європі.

Отож, двір государя був серцем середньовічної держави. Однак наївним було б думати, що той двір складався одночасно з виникненням того чи іншого державного утворення. Адже давньоруська державність народилась і розвивалася певний час у родоплемінному середовищі й більше ста років мала дружинний характер. Панівна верства Давньоруської держави була представлена тоді верхівкою дружини, з її членів протягом десятиліть складався елементарний апарат управління, дружина здійснювала збирання данини й судові функції.

Державна структура і система управління Київської Русі початків її складання відображена у договорах Олега й Ігоря 911 і 944 рр., вписаних до Повісті временних літ. Суспільство складалось із київського князя, світлих і великих князів, або «всякого княжья»*, бояр і всіх руських людей. Дружинники у текстах угод з греками чомусь не названі. Але ж великі бояри та й, мабуть, племінні князі входили до дружини київського князя, до її привілейованої верхівки, бо іншої панівної верстви тоді просто не існувало. Вони мусили складати первинний, ще зовсім примітивний апарат управління.

1.1.