<<
>>

Державно-політичний статус Запорозької Січі

Державно-політичний статус Запорозької Січі в середині XVIl- XVIIl ст. зазнав значних змін. Рубіжною віхою еволюції Запорозької Січі та її політичних інституцій стала Хмельниччина.

Змінилися роль і функції Січі в суспільно-політичному житті українського народу . Якщо раніше військово-політичні дії запорозького козагггва мали напрям оборонних і визвольних змагань українського козацтва і всього народу, то тепер Запорозька Січ виступала переважно як автономна військово-політична сила в Україні, і аж ніяк пс всі її акції відповідали загальноукраїнським інтересам. Цситр державного життя перемістився в Гетьманщину, і енроби коша продовжувати відігравати провідну роль у політичних справах України наражалися на протидію українських гетьманів. I Іроте, незважаючи на деяке зменшення політичного впливу. Запорозька Січ залишалася дієвим фактором громадського жіптя України. Запорожці бралн активну участь у гетьманських міжусобицях (іуїна), а гакож у війнах великих держав на території України.

У структурі організації політичної влади в Україиі-Гетьмапіципі Запорозька Січ набула особливого автономного статусу. Цьому сприяли як особливості внутрішіїьополітичноїорганізаціїСічі, гак і постанови міжнародно-правового змісту. Хоча Січ визнала спершу протекторат московського ідіря, а згодом юридично (за Ant)py- cHKhKuv перемир'ям) була переділена між Pocicio та Польїцсю (1667 p.), а за «Вічним миром» (1687 p.) знову повинна була підлягати російському цареві, вона фактично завжди діяла непідлегло, керувалася своїми давніми законами та звичаями.

Політика царського уряду щодо Запорожжя в той час зводилася до цілковитого підпорядкування останнього своїй владі. Уживалися заходи, аби покласти край прибуттю иа Запорожжя ссляп-утікачів, а запорожців - па Лівобережну Україну, посилювався контроль за постачанням хліба, затримувалося царське жалування roino. Водночас російське командування муснло зважаги па стратегічні нозниії па південних рубежах держави Запорозької Січі, яка розглядалася як надійний форпост у боротьбі проти Кримського хапства й Іурсччп- іш. Однак після невдалої спроби кошового отамана Кости I ордіепка з чималою кількістю козаків підтримати I. Мазепу н йою намаганнях внзволигися з-під влади Москви, царські війська вперше знішиїли Січ (1709 p.). Частина запорозьких козаків була з.мушепа подагися на територію, підвладну Кримському ханству, де l711p. заснували Oieu

<< | >>
Источник: Терлюк I. Я.. Історія держави і права України: Навчальний посібник,- K.,2011.- 944 c.. 2011

Еще по теме Державно-політичний статус Запорозької Січі:

  1. Військово-політичний устрій Запорозької Січі
  2. § 2. Військово-політичний устрій Запорозької Січі
  3. Звичаєве «козацьке право» Запорозької Січі
  4. Військово-адміністративний устрій Запорозької Січі
  5. Виникнення козацтва й створення Запорозької Січі
  6. Уривок з маніфесту Катерини II про ліквідацію Запорозької Січі* (3 серпня 1775 р.)
  7. §2. Особливості адміністративно–правового статусу керівників органів виконавчої влади, що обіймають посади державних політичних діячів
  8. Форма державного (політичного) режиму. Якісні зміни державного режиму у світовому державотворенню
  9. Державно-політичний устрій
  10. Від скасування автономії Галичини в 1387 p. до повстання запорозької Січи к. 1552 року. Знищення останків політичної автономії українських земель в Польщі й на Литві. Політична боротьба української аристократії за рівноправність у литовській державі..
  11. § 4. Форма державно-правового (політичного) режиму
  12. § 3. Особливості відповідальності державних політичних діячів
  13. Адміністративно-політичний статус Слобідської України
  14. § 5. Поняття суспільної влади. Державна і політична влада
  15. §5. Державно-політичний устрій і право НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ у складі Австро-Угорської імперії
  16. § 2. Статус державного виконавця
  17. Розділ 4. Політико- адміністративний устрій Запорозької Січ
  18. Еволюція державно-правового статусу УРСР
  19. Особливості правового регулювання в Запорозькій Січі
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -