Цивільно-військове співробітництво[468]

Цивільно-військова співпраця (далі - ЦВС) є найбільш ефективним та резуль­тативним сегментом відносин між суспільством і збройними силами, а також між збройними силами і державною владою^[469].

ЦВС - це системна, планомірна діяльність ЗСУ та інших складових сил оборони - командувачів (командирів), начальників, органів військового управ­ління, штабів всіх рівнів, військових частин (підрозділів) та/або військовослуж­бовців для взаємодії з об'єктами цивільного середовища з метою створення спри­ятливих умов для виконання визначених їм завдань з використанням військових та невійськових сил та засобів^[470].

Доктрина ЦВС є найвищим у ієрархії документом з питань ЦВС. Воно є системою поглядів на сутність, роль та місце ЦВС під час повсякденної діяль­ності та в ході застосування ЗСУ та інших складових сил оборони в разі зброй­ної агресії в будь-яких її формах і проявах, зокрема у формі гібридної війни, або збройного конфлікту.^[471]

Ознаки ЦВС:

- урегульованість правовими нормами, серед яких ключове місце посіда­ють норми адміністративного права;

- системність, властивостями якої є наявність взаємопов'язаних елементів, узаємодія між ними та спільна мета;

- упорядкованість правовідносин, що виникають у межах цієї системи.^[472]

Завдання ЦВС:

- підвищення рівня взаємної довіри громадян і ЗСУ;

- усвідомлення та підвищення рівня соціальної відповідальності суб'єктів ЦВС;

- підвищення рівня правосвідомості військовослужбовців із метою виклю­чення випадків неправомірної поведінки, яка порушує права, свободи та інтереси цивільного населення;

- зниження рівня внутрішніх загроз, що виникають внаслідок ведення бойових дій на території держави;

- створення якісно підготовлено військового резерву;

- консолідація українського суспільства.¹

Функції ЦВС:

- організація цивільно-військової взаємодії;

- підтримка дій військ (сил);

- підтримка об'єктів цивільного середовища.

Головною функцією ЦВС є цивільно-військова взаємодія, яка полягає в спільній, цілеспрямованій, організованій та безперервній діяльності команду­вачів (командирів), начальників, їх заступників, органів військового управління, штабів, структур ЦВС, спрямованій на встановлення та підтримання зв'язків з об'єктами цивільного середовища на рівні, який забезпечує успішне виконання військами (силами) визначених завдань².

Основними елементами системи ЦВС є:

- суб'єкти системи ЦВС - командувачі (командири), начальники, органи військового управління, штаби всіх рівнів, інші сили і засоби ЦВС ЗС України та інших складових сил оборони;

- об'єкти системи ЦВС - усі об'єкти цивільного середовища;

- технології впливу на об'єкти цивільного середовища^[473].

Підрозділ ЦВС є обов'язковим структурним елементом у провідних арміях світу^[474]. Україна не є виключенням. За рішенням Міністра оборони України від 5 травня 2014 року № 5508/3 «Про створення пілотного проєкту Генерального штабу Збройних Сил України щодо підготовки військовослужбовців Зброй­них Сил України в рамках створення системи ЦВС Збройних Сил України», підготовкою фахівців спеціальності «Цивільно-військове співробітництво» займається Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка.^[475]

Побудова ефективної системи управління підготовкою фахівців досяга­ється через:

1) створення умов для підготовки фахівців ЦВС у рамках програм міжна­родного співробітництва, а також запровадження системи підготовки військових фахівців для системи ЦВС у вищих військових навчаль­них закладах і військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти;

¹ Коропатнік І. М. Там само.

² Військова керівна деталізована публікація Доктрина «Цивільно-військове співробітництво», ВКП 9-00(01).01. Затверджена Головнокомандувачем Збройних Сил України 1 липня 2020 р. 27 с.

3

2) створення кадрового резерву з військовослужбовців та працівників ЗСУ, які мають досвід ЦВС для їх оперативного використання в інтересах забезпечення діяльності ЗСУ;

3) розроблення стандартів діяльності груп ЦВС і протоколів дій у штатних ситуаціях взаємодії;

4) розроблення структури та механізмів залучення цивільного потенціалу в інтересах діяльності ЗСУ^[476].

На сьогодні організацію діяльності ЦВС у ЗСУ, зокрема загальне керівниц­тво підрозділами ЦВС у ЗСУ, планування, організацію та контроль за проведен­ням заходів ЦВС здійснює Центральне управління ЦВС ЗС України. Це управ­ління є структурним підрозділом Генерального штабу ЗСУ, який призначений для планування, організації, координації заходів ЦВС і репатріаційних заходів і пошукової роботи, контролю за їх виконанням у ЗСУ.

ЦВС у ЗСУ здійснюється відповідно до Конституції України, Закону України «Про Збройні Сили України» та інших законів України, міжнародних догово­рів України, актів Президента України, КМУ, постанов Верховної Ради України, наказів і директив Міністерства оборони України та Генерального штабу ЗС України, а також Доктрини ЦВС^[477].

Правові та організаційні аспекти ЦВС в умовах правового режиму воєн­ного стану.

Під час застосування ЗСУ та інших складових сил оборони підрозділи ЦВС можуть стикатися з різноманіттям комплексних міжвідомчих питань (супутніх завдань), які потребують спільного й системного розв’язання з боку відповідних об'єктів цивільного середовища.

До основних комплексних міжвідомчих питань (супутніх завдань) належать:

- захист цивільного населення під час збройного конфлікту;

- запобігання використанню дітей у збройному конфлікті та їхній захист;

- запобігання тендерно зумовленому насильству;

- захист об’єктів культурної спадщини;

- упровадження прозорості, доброчесності та сприяння боротьбі з корупцією^[478].

Тимчасове положення про підрозділи ЦВС угруповань військ, створених для участі у відбитті збройної агресії рф від 13 листопада 2022 року № 299 було затверджено Головнокомандувачем ЗСУ та визначає основні обов’язки, штатний розпис, підготовку та ротацію підрозділів ЦВС^[479].

Підрозділи ЦВСугруповань військ беруть участь у:

- запровадженні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану (у межах компетенції);

- сприянні (з дотриманням вимог збереження державної таємниці та недо­пущення витоку інформації з обмеженим доступом) суб’єктами цивіль­ного середовища в отриманні об’єктивної, достовірної, оперативної інформації про зміни в обстановці та діяльність ЗСУ (сил оборони), насамперед у разі виникнення загрози життю та здоров’ю мирного насе­лення, запровадженні певних обмежень конституційних права та свобод із метою недопущення (припинення) поширення неправдивих чуток, панічних настроїв цивільного населення тощо;

- організації доступу ремонтних та піротехнічних бригад до місць прове­дення робіт щодо відновлення пошкодженої і зруйнованої інфраструк­тури, очищення місцевості, об’єктів господарювання, інфраструктури від вибухонебезпечних предметів;

- організації доступу медичного персоналу, представників вітчизняних та міжнародних гуманітарних (благодійних) організацій до суб’єктів та об’єктів цивільного середовища з метою з’ясування існуючих потреб та надання відповідної допомоги;

- сприянні спеціальним групам, які створені місцевими адміністраціями на виконання постанови КМУ від 17.06.2022 № 698 та виконують гума­нітарну місію, спрямовану на вилучення тіл (останків) осіб, померлих (загиблих) у зв’язку із збройною агресією проти України;

- виконанні заходів із вилучення (ексгумації), транспортування (евакуації) тіл (останків) загиблих, пошуку зниклих безвісти (у рамках реалізації гуманітар­ного проєкту ЗС України «НА ЩИТІ») та комплексу репатріаційних заходів^[480].

Узаємодія підрозділів ЦВС із військовими адміністраціями спрямована на досягнення таких цілей:

- захист життя, здоров’я, фізичного та психологічного благополуччя мешканців територій, прилеглих до районів ведення бойових дій;

- допомога в задоволенні базових потреб громадянам, які проживають на тимчасово окупованих територіях або у так званих «сірих зонах»;

- надання додаткового захисту окремим категоріям вразливих громадян, зокрема внутрішньо переміщеним особам, особам з інвалідністю, людям похилого віку, дітям тощо;

- захист та відновлення об’єктів критичної інфраструктури, які перебува­ють у віданні місцевих державних адміністрацій;

- організація патріотичних та просвітницьких заходів^[481].

Отже, підрозділи ЦВСугруповань військ в умовах правового режиму воєнного стану здійснюють свою діяльність для досягнення мети ЦВС ЗС України, визна­ченої Доктриною ЦВС, зокрема забезпечують здійснення репатріаційних заходів та заходів пошукової роботи.

Запитання і завдання

1. Схарактеризуйте галузь оборони України в умовах повномасштабного росій­ського терористичного вторгнення.

2. З'ясуйте законодавче регулювання публічного адміністрування в галузі оборони України.

3. Чому Закон України «Про оборону» є титульним нормативно-правовим актом у сфері оборони?

4. Розкрийте обов'язки Президента України та органів державної влади, орга­нів військового управління в разі збройної агресії проти України або загрози нападу на Україну.

5. З'ясуйте особливості:

• указів Президента України, які ухвалюються з метою введення в дію рішень Ради національної безпеки і оборони України у сфері оборони;

• постанов Кабінету Міністрів України, що визначають порядок ужиття організаційних заходів і застосування адміністративних процедур щодо оборони;

• наказів Міністерства оборони України.

6. З'ясуйте ознаки та систему цивільно-військової співпраці.