§1. Цивільне право як наука. Предмет науки цивільного права. Методи, що використовуються в науці цивільного права
22
ного визначення випливає, що сучасна цивілістична наука — це наука про сучасне цивільне право. Її предметом є: а) норми цивільного права; б) суспільні відносини, які становлять предмет цивільноправового регулювання; в) цивільні правовідносини; г) юридичні факти; д) судова, арбітражна, адмінісративна практика застосування цивільноправових норм. Тепер розглянемо кожен з елементів предмета науки цивільного права.
1.Норми сучасного цивільного права. В цивілістичних творах головна увага приділяється застосуванню суті цивільноправових норм. Особливо це стосується коментарів. Так, після проведення другої кодифікації радянського цивільного законодавства опубліковано науковопрактичні коментарі цивільного законодавства.
Цивільноправові норми аналізуються і в навчальній літературі (підручниках, навчальних посібниках).
2.Суспільні відносини, які становлять предмет цивільноправового регулювання, розглянуто у багатотомному курсі «Советское гражданское право», інших підручниках, посібниках і монографіях.'
Вивчення "їх має важливе значення, оскільки економічний зміст і ознаки таких відносин обумовлюють особливості їх цивільноправового регулювання.
3.Цивільні правовідносини — юридична форма суспільних відносин, що регулюються цивільним правом. Вони також досліджуються в підручниках і монографічних творах.2
Багато уваги в цивілістичній літературі приділяється окремим елементам цивільноправових відносин: суб'єктам, об'єктам, суб'єктивним правам і обов'язкам.
4. Юридичні факти є підставами виникнення, зміни і припинення цивільних прав і обов'язків.
Їх особливості в цивільному праві характеризують метод цивільноправового регулювання суспільних відносин. Специфіці юридичних фактів в цивільному праві присвячено роботи О.О.Красавчикова та інших вченихправознавців.Найпоширенішими юридичними фактами у цивільному праві є угоди, винаходи, раціоналізаторські пропозиції, створення
'Братусь С.Н. Предмет и система советского гражданского права.—М., 1963; Малеин М.С. Гражданский закон и права личности в СССР.— М., 1981; Егоров Н.Д. Гражданскоправовое регулирование общественных отношений.—М.,1988.
2Xалфина Л.А. Общее учение о правоотношении.—М.,] 974.
23
наукових праць, творів літератури і мистецтва, заподіяння шкоди, події. У цивільноправовій літературі досліджуються зазначені юридичні факти, а також відповідні права і обов'язки, що породжуються ними.'
5.Судова, арбітражна, адміністративна практика застосування цивільноправових норм давно привертає увагу вченихцивілістів. Її вивчення дає можливість виявити недоліки, недосконалості цивільноправових норм, їх невідповідність об'єктивним потребам розвитку суспільства.
В багатьох цивілістичних роботах аналізується і узагальнюється відповідна практика застосування цивільного законодавства.
Сучасна наука цивільного права спирається на діалектикоматеріалістичний метод дослідження цивільноправових інститутів, застосовує також категорії діалектики: форма і зміст, суть і явище, причина і наслідок, дійсність і можливість, структура і елемент, субстрат, необхідність і випадковість, свобода волі тощо. Так, одна з теорій юридичної особи розкриває її суть за допомогою категорій субстрату. Автори цієї теорії доводять, що субстратом юридичної особи є колектив трудящих. В радянських теоріях причинного зв'язку використані такі категорії діалектичеого матеріалізму, як необхідність і випадковість, дійсність і можливість, причинність. Навіть в назвах цих теорій знайшло своє відображення використання певних філософських категорій. Йдеться про теорію необхідного заподіяння і теорію конкретноможливого і дійсного причинного зв'язку.Теорія цивільної вини обґрунтовується з позицій таких категорій діалектичного матеріалізму, як свобода волі і необхідність. Використання при дослідженні цивільноправових норм, інститутів законів і карегорій діалектичного матеріалізму дає можливість зв'язувати їх суть і соціальне призначення, закономірності і форми існування, розвитку.
Це, в свою чергу, дає підстави прогнозувати їх дальший розвиток, запропонувати певні практичні рекомендації.Діалектикоматеріалістичний метод як загальнонауковий не виключає використання конкретних методів, що називаються
'Субъекты гражданского права//Под ред. С. Н. Братуся.—М., 1984;
Шахматов В. П. Составы противоправных сделок.—Томск, 1967; Савельева И. В. Правовое регулирование отношений в области художественного творчества.—М.,1986; Белякова А.М. Гражданскоправовая ответственность за причинение вреда.—М.,1986.
24
приватнонауковими. Галузеві юридичні науки, в тому числі сучасна наука цивільного права, керуючись законами і категоріями діалектики та враховуючи особливості юридичних явиш, що досліджуються, формують ті чи інші методи, які найбільше відповідають потребам цих наук. У науці цивільного права використовуються такі приватнонаукові методи:
формальнологічний, порівняльний, системноструктурний, конкретносоціологічний тощо.
Формальнологічний метод побудовано на використанні правил формальної логіки і мови (граматики та морфології). Вони застосовуються при тлумаченні цивільноправових норм як безпосередньо на практиці (у правотворчому процесі, при систематизації і реалізації цивільного права), так і з науковою метою дати доктринальне тлумачення. Зазначений метод використовується при формулюванні науковоцивілістичних понять, при класифікаціях юридичних фактів, угод, договорів, об'єктів цивільних прав, видів зобов'язань тощо.
Порівняльний метод широко застосовується в науці цивільного права, сприяючи правильному розумінню і застосуванню аналогічних норм та інститутів у суверенних державах, виявленню прогалин і недоліків цивільного законодавства, його вдосконаленню і уніфікації.
Наприклад, порівняльний аналіз регулювання договору довічного утримання за ЦК України і за ЦК РФ дає можливість зробити висновок, що зазначений договір більш вдало регулює саме українське законодавство. Інший приклад, порівнюючи цивільноправові норми про юридичні наслідки обмеження дієздатності громадян, які зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами, за ЦК України і ЦК Білорусії, видно, що білоруське законодавство більш гнучко регламентує зазначене питання.
Необхідність системноструктурного методу обумовлена тим, що юридичні явища характеризуються двобічною структурною організацією.
Так, інститут цивільної відповідальності має свою внутрішню структуру (елементи, зв'язок між ними), одночасно він є елементом суперструктури — системи цивільного права. Саме системноструктурний метод застосовується в ряді цивілістичних праць при дослідженні важливих цивільноправових категорій. В цивілістичній літературі правова відповідальність (у тому числі й цивільноправова) розглядається як система, що існує серед інших систем, зв'язаних із суспільними процесами. До елементів відповідальності як системи належать: а) санкція правової норми; б) правопору25
шення (протиправна дія); в) суб'єкт відповідальності; г) міра відповідальності; д) правовідношення відповідальності.
Системноструктурний метод дослідження відкриває можливості для всебічного й глибокого з'ясування юридичної природи цивільноправових понять і категорій. При його використанні важливого значення набувають функціональні характеристики елементів структури. Тому інакше цей метод називається структурнофункціональним. Наприклад, структурнофункціональний аналіз є корисним при дослідженні елементів системи цивільного права, цивільноправових відносин, різних механізмів цивільноправового регулювання суспільних відносин, системи зобов'язань, цивільноправових санкцій тощо. В науці цивільного права також використовуються методи комплексного і конкретносоціологічного дослідження.