Предмет та метод цивільного права. Цивільний кодекс України
Безліч різноманітних відносин між людьми, юридичними особами та суб’єктами публічного права керуються нормами цивільного права. Та частина суспільних відносин, що регулюється цивільною галуззю права, становить предмет цивільного права.

Буква закону - Цивільний кодекс України
Cm. 1. Відносини, що регулюються цивільним зо конодавством
Цивільним законодавством регулюються особисі немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевияь ленні, майновій самостійності їх учасників.
Метод
ками:
цивільного права характеризується такими озна
• учасники цивільних відносин мають самостійний органі заційно-майновий статус;
• сторони мають юридичну рівність;
• правовідносини виникають лише з волі обох сторін;
• відносини виникають і здійснюються на підставі право вих норм та особливих юридичних фактів (подій і дій);
• відносини мають диспозитивний характер, тобто їхш учасники повністю або частково визначають характер відносин між собою;
• конфлікти між учасниками вирішуються судом у позовному порядку;
• цивільно-правова відповідальність має відновлювально- компенсаційний характер, тобто спрямовується на май новий статус особи, а не на саму особу.
'^г Норма закону
Цивільне право -ще галузь приватного права, яка є сукупністю цивільно-правових норм, закріплених у Цивільному кодексі України, інших нормативно-правових актах, що регулює особисті немайнові та майнові відносини між учасниками з метою задоволення їх потреб та захисту інтересів.
З огляду на предмет і метод правового регулювання галузі цивільного права, цивільне законодавство має свої специфічні загальні засади'.
- 11 о припустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини;
■ неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених законом;
• свобода договору;
• свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом;
• судовий захист цивільного права та інтересу;
• справедливість, добросовісність та розумність.
І (ивільне право, як і будь-яка інша самостійна галузь, має і пою організаційну структурну будову.
Основними її складовими є правові норми, які, в свою чергу, об’єднуються у певну■ поріднену категорію - цивільно-правові інститути (інститут и І їв па власності, позовної давності тощо). Серед багатьох ін-
Гитутів цивільного права є такі, що містять норми, які за-
■ всовуються при регулюванні всіх цивільно-правових відно- 14111, тобто вони утворюють Загальну частину цивільного права (основні положення, суб’єкти та об’єкти цивільних прав, прпночини, представництво і довіреність, строки і терміни у м и вільному праві та позовну давність).
Інші ж, які регулюють безпосередньо конкретні майнові та особисті немайнові відносини, утворюють Особливу (спеціальну) частину цивільного права (особисті немайнові права, речове право, право інтелектуальної власності, зобов’язальне право, спадкове право).
Джерела цивільного права: Конституція України, Цивільний кодекс України, акти Президента України, постанови Кабміну, договори, звичаї, аналогія та міжнародні договори.
Буква закону - Цивільний кодекс України Cm. 7. Звичай
1. Цивільні відносини можуть регулюватися звичаєм, зокрема звичаєм ділового обороту.
Звичаєм є правило поведінки, яке не встановлене актами цивільного законодавства, але є усталеним у певній сфері цивільних відносин.
2. Звичай, що суперечить договору або актам цивільного законодавства, у цивільних відносинах не застосовується.
Cm. 8. Аналогія
1. Якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законо-
давства, що регулюють подібні за змістом цивільні від носини (аналогія закону).
2. У разі неможливості використати аналогію закону для регулювання цивільних відносин вони регулюються відповідно до загальних засад цивільного законодавстві! (аналогія права).
2.