§ 4. Дискусія щодо предмета цивільного права та методу цивільно-правового регулювання суспільних відносин

Стосовно предмета цивільного права дискусія точиться в основному з питань про сутність майнових відносин, відокремленість майнових відносин, що регулюються цивільним правом, від інших майнових відносин, включення до предмета цивільного права особистих немайнових відносин.

Розглядаючи питання про сутність майнових відносин, одні автори вважають, що майнові відносини — це економічні (виробничі) відносини'.

З точки зору інших дослідників поняття майнових та економічних (виробничих) відносин не можуть ототожнюватися, оскільки майнові відносини — це конкретні вольові відносини, які не можна розглядати як економічні, оскільки економічні відносини — це їх сукупний кінцевий результат2.

Нарешті, була висловлена думка, що майнові відносини — це економічні (виробничі) відносини, але не в повному обсязі, а лише у тій частині, в якій вони втілюють в собі вольові акти3.

Ми поділяємо з цього питання думку О.

1 Див.: Вильнянский С. И. Лекции по советскому гражданскому праву. Харьков, 1958. С. 9.

2 Див.: Братусь С. Н. Предмет и система советского гражданского права. М., 1963. С. 935.

3 Див.: Советское гражданское права / Под редакцией В. А. Рясенцева. М., 1975. Т. 1.С. 4.

1 1

Розділ І ВСТУП ДО ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА

Глава 1 ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО ЯК ГАЛУЗЬ ПРАВА

виробництва, обігу, розподілу і споживання матеріальних благ, немає підстав для розмежування цих відносин на два самостійних види — економічні (виробничі) та вольові (юридичні).

Дискусія про розмежування майнових відносин, що регулюються цивільним правом, пов'язана з неоднаковим визначенням специфічних ознак майнових відносин, що входять до складу предмета цивільного права. Так, С. Братусь вважає, що такою специфічною ознакою є майнова самостійність суб'єктів цивільного права2. На думку С. Алексеева, такою ознакою є майноворозпорядча самостійність учасників майнових відносин3. Ю. Толстой вважає, що специфічною ознакою є рівність учасників майнових відносин, що регулюються цивільним правом4. А. Дозорцев такою ознакою вважає відокремленість майна в обігу5. М. Єгоров висловив точку зору, згідно з якою такою ознакою є вартісний характер майнових відносин, які входять до складу предмета цивільного права6.

На нашу думку, як майновим, так і особистим немайновим відносинам, що регулюються цивільним правом, притаманні такі юридичні ознаки, як рівність учасників цих відносин, їх майнова відокремленість та автономність волі.

Дискусійним є й питання про підстави включення до предмета цивільного права особистих немайнових відносин. Так, В. Грибанов вважає, що підставою включення особистих немайнових відносин, пов'язаних з майновими, до предмета цивільного права є саме те, що вони пов'язані з майновими відносинами. Що ж до особистих немай• нових відносин, не пов'язаних з майновими, то, на думку цього автора, вони включаються до предмета цивільного права у зв'язку з тим, що їм притаманні властивості, які піддаються цивільноправовому регулюванню7.

1 Див.: Гражданское право. М., 1994. Ч. 1. С. 13.

2 Див.: Братусь С. Н. Вказ. праця. С. 126127.

3 Див.: Алексеев С. С. Предмет советского социалистического права. Свердловск, 1959. С. 121.

4 Див.: Толстой Ю. К. Кодификация гражданского законодательства в СССР (19611965): Автореф. дис.... дра юрид. наук. Л., 1970. С. 6.

5 Див.: Дозорцев А. В. О предмете советского гражданского права // Советское государство и право. 1954. № 7.

6 Див.: Гражданское право / Под. ред. А. П. Сергеева, Ю. М. Толстого. М., 1998. Ч. 1. С. 78.

7 Див.: Гражданское право. М., 1994. Ч. 1. С. 21.

12

М. Єгоров та О. Пушкін (з яким ми солідаризуємося) вважають, що включення обох видів особистих немайнових відносин до предмета цивільного права пов'язано з тим, що їм притаманні ті ж самі ознаки, що й майновим відносинам, які входять до складу предмета цивільного права. При цьому М. Єгоров називає такою ознакою взаємооціночний характер майнововартісних та немайнових відносин', а О. Пушкін формує сукупність таких ознак, а саме: юридична рівність учасників цих відносин, їх майнова відокремленість, автономність їх волі2.

Особливу позицію щодо особистих немайнових відносин займає В. Тархов, на думку якого вони складають самостійний предмет регулювання3.

Стосовно методу цивільноправового регулювання суспільних відносин дискусія точиться в основному з питань про його зміст.

Більшість вчених вважають, що не можна зводити галузевий метод правового регулювання суспільних відносин до будьякого одного прийому, засобу, що використовується при цьому. Так, В. Яковлев підкреслює, що цивільне право має не множину методів, а єдиний метод, який характеризується низкою ознак4. Аналогічну позицію займають О. Пушкін5, С. Алексеев6 та ін.

М. Єгоров висловив точку зору, згідно з якою таке поняття методу можна використовувати для розкриття змісту цивільноправової форми, але воно є неприйнятним для використання його як критерія розмежувань галузей права. Саме тому цей автор вважає, що цивільноправовий метод повинен характеризуватися єдиною рисою, яка притаманна будьякій нормі цивільного права, а саме — рівністю сторін7.

На нашу думку, призначення методу полягає не тільки в розмежуванні галузей права, що складають систему права, а й у забезпеченні належного правового регулювання відповідної групи суспільних відносин. Саме тому вчення про метод звернене в першу чергу до законодавця, який і повинен, використовуючи всі ознаки єдиного методу, забезпечити адекватне регулювання зазначених відносин.

' Див.: Гражданское право. М., 1998. Ч. 1. С. 11.

2 Див.: Гражданское право Украины. Харьков, 1996. Ч. 1. С. 1617.

3 Див.: Дискуссия о гражданском праве // Государство и право. 1995. № 5. С. 60.

4 Див.: Яковлев В. Ф. Гражданскоправовой метод регулирования общественных отношений. Свердловск, 1972. С. 7084.

5 Див.: Гражданское право Украины. Ч. 1. С. 1821.

6 Див.: Алексеев С. С. Предмет советского социалистического права. С. 258.

7 Див.: Гражданское право. М., 1998. Ч. 1. С. 12.