Принцип забезпечення участі в ухваленні рішень

Ця засада полягає в тому, що має діяти консенсусна модель культури публіч­ного адміністрування, яка передбачає існування згоди між громадянами з приводу механізмів ухвалення публічних рішень, а також стосовно головних проблем, які постають перед суспільством, і засобів їх вирішення.

Забезпечення участі в ухваленні рішень і належне реагування базується на:

• участі суб'єктів громадянського суспільства у процесі ухвалення адмі­ністративно рішень, залученні широкого кола зацікавлених учасників до викладення свого бачення формату їхньої участі;

• наданні учасникам громадськості інформації, потрібної для ефективної участі;

• визнанні та обговоренні потреб й інтересів усіх учасників, зокрема осіб, які ухвалюють рішення;

• наданні громадськості можливості впливати на рішення;

• доведенні до учасників, яким чином їх внесок може вплинути на ухва­лене рішення.

Приклад: Кодекс належної практики участі громадськості у процесі ухва­лення рішень Ради Європи визначає такі важливі засади: 1) участь у збиранні й переданні поглядів різних членів громадських організацій з метою впливу на процес ухвалення політичних рішень; 2) довіра та чесна взаємодія між полі­тичними силами й суспільством; 3) відповідальність і прозорість як із боку громадських організацій, так і з боку державних органів, оскільки важливо визнавати громадські організації як вільні й незалежні структури із власними цілями, рішеннями та заходами.

Рекомендації щодо поліпшення участі суб’єктів громадянського суспільства в публічному процесі ухвалення рішень містять такі вимоги:

• прозорість у доступі громадськості до всіх документів - проєктів, рішень і висновків, які мають значення для процесу участі;

• неупередженість із боку громадських організацій, оскільки вони мають право діяти самостійно та відстоювати різні позиції перед органами влади;

• відкритість і доступність, оскільки процеси участі мають бути відкри­тими й доступними для всіх на основі узгоджених меж участі;

• відповідальність та ефективність, за яких участь має бути зорієнтована на результат, щоб мати реальний вплив на зміст, а також органи мусять нести відповідальність перед суспільством за плин консультаційних процесів і доповідати про їх результати;

• відсутність дискримінації;

• рівне ставлення та відкритість, а саме рівний доступ для всіх, зокрема задоволення потреб меншин, осіб, які перебувають у несприятливих умовах, уразливих чи соціально відчужених осіб або груп осіб, які бажа­ють взяти участь;

• незалежність об'єднань, зокрема відмова від нав'язування зобов'язань громадських організацій щодо участі в процесах ухвалення рішень або відстоювання певних позицій.

2.6