§ 2. Правові основи і принципи участі громадськості у розслідуванні злочинів

Використання допомоги громадськості, тобто непроцесуальних осіб та ор­ганізацій у розслідуванні злочинів корінням сягає у давнину. На першочерго­вому етапі розслідування слідчий майже завжди звертається по допомогу до громадськості, щоб отримати інформацію стосовно події злочину, його учас­ників, свідків.

Використовуючи допомогу громадськості в розкритті злочинів необхідно розрізняти:

а) процесуальних учасників громадськості; б) непроцесуальних.

До процесуальних належать поняті, спеціалісти. Відомості щодо цих осіб заносяться до протоколу слідчої дії. Однак, у слідчих діях беруть участь і інші особи, стосовно яких відомості не вказуються. Зокрема, при ексгумації трупа залучають копачів, для реконструкції обстановки та створення умов експери­менту слідчий залучає столяра, тесляра, пічника, а оглядаючи місце події або обшуку для розкриття сховищ, вилучення слідів (наприклад, разом з підлого­вою дошкою) залучають відповідного спеціаліста-виконавця. Такі особи є ви­конавцями якихось дій, технічної роботи під час збирання доказів, яку слідчий зобов'язаний проводити сам. До таких осіб належать і громадяни, яким слід­чий доручає охороняти місце події, виконувати якісь окремі доручення, не по­в'язані з безпосередньою участю в слідчій дії. Тому таких осіб доцільно нази­вати учасниками-виконавцями, які не мають процесуальної регламентації.

Залучення громадськості до участі в розслідуванні злочинів може здійсню­ватись з особистої ініціативи особи, або після запрошення її слідчим чи органом дізнання.

401

1) добровільна участь у наданні допомоги органам дізнання та поперед­нього слідства;

2) забезпечення особистої безпеки осіб, які залучаються до участі в слід­чих діях та оперативних заходах;

3) економність у використанні допомоги громадськості (припустимо, залу­чення мінімальної кількості громадян для «прочісування» великих територій при оглядах, розшуках злочинців тощо);

4) ефективність використання допомоги громадськості, тобто зменшення витрат усіх видів ресурсів у прагненні одержати бажані результати;

5) припустимість, тобто функції слідчого - порушення кримінальної спра­ви та провадження розслідування - не можна передоручати представникам громадськості. Сприяння та допомога громадськості не повинна стосуватися провадження слідчих дій;

6) дії, які доручаються громадськості, повинні відповідати морально-етич­ним нормам, бути гуманними і не суперечити законові.

Дотримання перелічених принципів використання громадськості повинно стати нормою повсякденної діяльності органів дізнання та попереднього слідства.