Принцип доброчесної поведінки службових осіб адміністративних органів1

Доброчесність є головним принципом публічної служби, що спрямований на забезпечення ефективного виконання службових обов’язків, прозорості, підзвіт­ності та запобігання корупції.

Ці засади охоплюють кілька ключових аспектів:

• прозорість і підзвітність, згідно з якими службові особи мають діяти відкрито та прозоро. Це допомагає забезпечити довіру громадськості й уникнути корупції;

• справедливість і неупередженість, коли рішення й дії мають бути обґрун­тованими, справедливими та неупередженими, відповідати чинному зако­нодавству України, що забезпечує правову визначеність і передбачува­ність, та бути однаковими для всіх одноріднгих суб’єктів, з якими служба взаємодіє. Це включає відсутність конфлікту інтересів і рівне ставлення до всіх учасників;

• етичність і професіоналізм, згідно з якими службові особи мають діяти згідно з етичними стандартами, включаючи чесність і повагу до прав та свобод громадян;

Автор-упорядник: доцент Валентин Галунько.

• спрямованість дій на захист публічних інтересів полягає в забезпеченні пріоритету загального блага громадян (публічного інтересу) над особи­стими, приватними або корпоративними інтересами;

• нерозголошення та невикористання інформації, що стала відома у зв'язку з виконанням публічним службовцем своїх обов'язків, зокрема після припинення державної служби, крім випадків, передбачених законом;

• антикорупційні заходи є провідним елементом доброчесності щодо запо­бігання корупції та корупційним проявам. Це включає не лише внутрішні механізми контролю, а й активну співпрацю з правоохоронними органами для виявлення та запобігання корупційним правопорушенням.

Доброчесність публічних службовців - це не лише етичний стандарт, а й інструмент запобігання корупції.

У контексті запобігання корупції доброчесність - це необхідна мораль­но-етична складова діяльності публічного службовця, яка визначає межу та спосіб його поведінки. Вона ґрунтується на принципах доброзичливого став­лення до громадян і чесності у власному житті, на виконанні службових обов'яз­ків та розпорядженні державними ресурсами.

Для досягнення цього застосовують такі способи публічного адміністрування:

• подання декларацій із зазначенням майна, доходів, витрат і зобов'язань фінансового характеру;

• заборона отримувати подарунки від своїх підлеглих;

• обмеження щодо суміщення та сумісництва;

• обізнаність публічних службовців із поняттям конфлікту інтересів, спосо­бами його запобігання або врегулювання^[58].

Правила доброчесності державних службовців закріплені серед основних положень Закону України «Про запобігання корупції», яким:

• на законодавчому рівні встановлено чіткі правила запобігання та врегу­лювання як реального, так і потенційного конфлікту інтересів. Зокрема це обов'язок інформувати керівника про конфлікт інтересів, заборона ухва­лювати рішення чи вчиняти дії в умовах конфлікту інтересів тощо;

• визначено правила фінансового контролю за майновим станом державних службовців: це подання декларацій в електронній формі, перевірка декла­рацій, обов'язок службовців інформувати про відкриття валютних рахун­ків за кордоном, про значні зміни в майновому стані тощо;

• установлено, що публічні службовці мусять дотримуватись вимог Консти­туції та законів України, поважати права людини, дотримуватися прин­ципу політичної неупередженості, бути об'єктивними;

• запроваджено обмеження щодо поєднання основної діяльності з іншою оплачуваною діяльністю, спільної роботи близьких осіб, працевлаштування в приватному секторі після припинення державної служби, а також отримання подарунків. Так, заборонено отримувати подарунки, які надаються через перебування особи на публічній службі, або подарунки від підлеглих публічному службовцю^[59].

Усі без винятку публічні службовці зобов’язані ретельно дотримуватися засад доброчесності. В іншому разі їхня кар’єра буде доктроково припинена. Слід наголосити, що претендентів на посади публічних службовців перевіря­ють на доброчесність практично від моменту початку трудової діяльності.

В іншому разі шлях до публічної служби буде ускладненим, а то й стане неможливим. Що стосується навчання, то в його умовах здобувачі освіти зобов’язані дотримуватися правил академічної доброчесності.

2.7.1. Академічна доброчесність - це сукупність етичних принципів і визна­чених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.

Дотримання академічної доброчесності педагогічними, науково-педагогіч­ними та науковими працівниками передбачає:

- посилання на джерела інформації в разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

- дотримання норм законодавства про авторське право й суміжні права;

- надання достовірної інформації про методику й результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну (науково-педа­гогічну, творчу) діяльність;

- контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;

- об’єктивне оцінювання результатів навчання.

Також дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:

- самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного й підсум­кового контролю результатів навчання (для осіб з особливими освітніми потребами ця вимога застосовується з урахуванням їхніх індивідуаль­них потреб і можливостей);

- посилання на джерела інформації в разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

- дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

- надання достовірної інформації про результати власної навчаль­ної (наукової, творчої) діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації.

Порушенням академічної доброчесності вважається:

- академічний плагіат - оприлюднення (частково або повністю) науко­вих (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;

- самоплагіат - оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;

- фабрикація - вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях;

- фальсифікація - свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень;

- списування - виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;

- обман - надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освіт­ньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрика­ція, фальсифікація та списування;

- хабарництво - надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;

- необ’єктивне оцінювання - свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти;

- надання здобувачам освіти під час проходження ними оцінювання результатів навчання допомоги чи створення перешкод, не передбаче­них умовами та/або процедурами проходження такого оцінювання;

- вплив у будь-якій формі (прохання, умовляння, вказівка, погроза, примушування тощо) на педагогічного (науково-педагогічного) праців­ника з метою здійснення ним необ’єктивного оцінювання результатів навчання.

За порушення академічної доброчесності педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники закладів освіти можуть бути притягнуті до такої академічної відповідальності:

- відмова у присудженні ступеня освітньо-наукового чи освітньо-твор­чого рівня чи присвоєнні вченого звання;

- позбавлення присудженого ступеня освітньо-наукового чи освітньо- творчого рівня чи присвоєного вченого звання;

- відмова у присвоєнні або позбавлення присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;

- позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.

За порушення академічної доброчесності здобувачі освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

- повторне проходження оцінювання (контрольна робота, іспит, залік тощо);

- повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми;

- відрахування із закладу освіти (крім осіб, які здобувають загальну середню освіту);

- позбавлення академічної стипендії;

- позбавлення наданих закладом освіти пільг з оплати навчання.

Види академічної відповідальності (зокрема додаткові та/або деталізовані) учасників освітнього процесу за конкретні порушення академічної доброчес­ності визначаються спеціальними законами та/або внутрішніми положеннями закладу освіти, що мають бути затверджені (погоджені) основним колегіальним органом управління закладу освіти та погоджені з відповідними органами само­врядування здобувачів освіти в частині їхньої відповідальності.

Порядок виявлення та встановлення фактів порушення академічної добро­чесності визначається уповноваженим колегіальним органом управління закладу освіти з урахуванням вимог Закону України «Про освіту» та спеціальних законів.

Кожна особа, стосовно якої порушено питання про порушення нею академіч­ної доброчесності, має такі права:

- ознайомлюватися з усіма матеріалами перевірки щодо встановлення факту порушення академічної доброчесності, подавати до них зауваження;

- особисто або через представника надавати усні та письмові пояснення або відмовитися від надання будь-яких пояснень, брати участь у дослі­дженні доказів порушення академічної доброчесності;

- знати про дату, час і місце та бути присутньою під час розгляду питання про встановлення факту порушення академічної доброчесності та притяг­нення до академічної відповідальності;

- оскаржити рішення про притягнення до академічної відповідальності до органу, уповноваженого розглядати апеляції, або до суду.

Форми та види академічної відповідальності закладів освіти визначаються спеціальними законами. За дії (бездіяльність), що визнані Законом України «Про освіту» як порушення академічної доброчесності, особа може бути притягнута до інших видів відповідальності з підстав та в порядку, визначених законом.

2.8