Принцип етичної поведінки службових осіб адміністративних органів

Етична поведінка службових осіб адміністративних органів є провідним прин­ципом публічного адміністрування та головним принципом службового права. У ідеальному випадку службові особи публічного права не можуть здійснювати свої професійні функції та проживати в соціумі за межами етичної поведінки.

Основні засади цього є такими:

служіння суспільству полягає в тому, що основним завданням службо­вих осіб є забезпечення публічного інтересу, а не приватних чи відомчих потреб, із безумовним служінням народу України;

гідна поведінка передбачає, що посадові особи мають бути ввічливими, доброзичливими та культурними у стосунках із громадянами, колегами й підлеглими;

неупередженість і політична нейтральність означають заборону вико­ристовувати службове становище в інтересах політичних партій, окре­мих політиків або інших осіб. Службові особи мусять уникати виконання

незаконних рішень чи доручень;

доброчесність зобов’язує службових осіб діяти чесно, неупереджено, прозоро й виключно в інтересах громади. Вони мають уникати конфлікту інтересів і сприяти прозорості у своїй діяльності;

запобігання дискримінації вимагає, щоб службові особи забезпечували рівне ставлення до всіх громадян, уникали будь-якої форми дискримінації та створювали комфортну робочу атмосферу;

професіоналізм і розвиток включають постійне підвищення кваліфікації, удосконалення професійних навичок і знань як важливу складову етичної

поведінки;

розсудливість у спілкуванні передбачає, що службові особи мають уникати конфліктів, увічливо реагувати на зауваження громадян і забезпе­чувати зрозуміле викладення інформації;

ефективне використання ресурсів означає, що службові особи мають раціонально використовувати державні ресурси, запобігати зайвим витра­там і дбати про екологічну безпеку;

повідомлення про порушення зобов’язує слубових осіб у разі виявлення порушень етичних стандартів негайно інформувати про це відповідні органи^[60].

2.9