Правове регулювання проходження патронатної служби в окремих органах публічної влади

Закон України «Про Кабінет Міністрів України» містить низку положень про патронатну службу у складі Уряду України, а саме: для здійснення прем’єр-мі­ністром України своїх повноважень у складі Секретаріату КМУ утворюється патронатна служба - апарат прем’єр-міністра України, керівник якого признача­ється на посаду та звільняється з посади прем’єр-міністром України (ч.

Згідно зі статтею 12 «Патронатна служба міністра» Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» передбачено таке: міністр має право на формування патронатної служби міністра в межах граничної чисельності державних службовців та працівників міністерства і витрат, передбачених на утримання міністерства. Чисельність патронатної служби міністра становить не більше десяти осіб; патронатна служба міністра здійснює консультування міні­стра, підготування необхідних для виконання завдань міністерства матеріалів, забезпечує зв’язок із посадовими особами інших органів державної влади, орга­нізацію зустрічей та зв’язків із громадськістю, засобами масової інформації, а також «виконує інші доручення міністра»; міністр самостійно визначає персо­нальний склад патронатної служби міністра; працівники патронатної служби міністра призначаються на посаду та звільняються з посади державним секре­тарем міністерства за поданням міністра, а також у зв’язку зі звільненням міні­стра; працівники патронатної служби міністра не мають права давати доручення державним службовцям та працівникам міністерства; на працівників патронатної служби поширюється дія законодавства про працю з особливостями, установле­ними законом^[392].

Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 7 червня 2001 року врегульовано створення патронатної служби в органах місцевого самоврядування таким чином: голови районних, районних у містах, обласних рад, Київський та Севастопольський міський голова та міські голови (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) мають право самостійно (без конкурсу) добирати та приймати на службу своїх помічників, радників (патронатну службу) (ч. 4 ст. 10); працівники патронатної служби атестації не підлягають (ч. 2 ст. 17); після досягнення граничного віку перебування на службі в органах місцевого самоврядування посадові особи місцевого самоврядування за рішенням відповідного голови можуть бути зали­шені на посадах радників чи консультантів (патронатна служба), якщо такі посади передбачені штатним розписом, на умовах строкового трудового дого­вору (ч. 3 ст.18); перевибори сільських, селищних, міських голів, зміна керівни­ків органів місцевого самоврядування не є підставою для припинення служби посадовими особами виконавчих органів рад, їхніх секретаріатів, крім працівни­ків патронатної служби (ч. 4 ст. 20)^[393].

У Законі України «Про службу органах місцевого самоврядування» від 2 травня 2023 року № 3077-ІХ приділено суттєву увагу правовому регулю­вання патронатної служби в органах місцевого самоврядування (цей Закон наби­рає чинності через шість місяців від дня його опублікування, але не раніше ніж через шість місяців від дня припинення або скасування воєнного стану в Україні, уведеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022). У цьому Законі закріплено базові служ­бово-правові постулати щодо належності посад патронатної служби до посад в органах місцевого самоврядування (п. 3 ч.1 ст. 6) та необов’язковості вико­нання доручень працівників патронатної служби службовцями місцевого само­врядування під час виконання своїх обов’язків (абз. 2 ч. 3 ст. 11).

Окремі питання проходження патронатної служби також регулюються зако­нами України «Про статус народного депутата» (діяльність помічників-консуль- тантів народних депутатів)^[395], «Про Конституційний Суд України» (загальні пара­метри створення патронатної служби в Конституційному Суді України)^[396], «Про судоустрій і статус суддів» (правовий статус помічників судді)^[397], «Про Центральну виборчу комісію» (правові засади діяльності патронатної служби Центральної виборчої комісії)^[398], «Про Рахункову палату» (створення патронатних служб членів Рахункової палати)^[399].

Отже, законодавче регулювання патронатної служби системного характеру не має. Відсутнє легальне визначення стрижневого поняття «патронатна служба», не виокремлено каталогу принципів патронатної служби, не визначено засад управління патронатною службою, не розроблено типових професійно-кваліфі­каційних характеристик посад патронатних службовців, не визначено критеріїв оцінювання ефективності діяльності патронатних службовців, не встановлено морально-етичних імперативів професійної діяльності та поведінки патронат- них службовців, не врегульовано питання дисциплінарної відповідальності патронатних службовців тощо. Зберігається потреба розроблення титульного Закону про патронатну службу. Можливо, замість архаїзованого поняття «патро­натна служба» варто послуговуватися концептом «служба політичної/особистої довіри».

Запитання і завдання

1. З'ясуйте сутність патронатної служби.

2. Визначте ознаки патронатної служби в Україні.

3. Розкрийте зміст норм права, що регулюють проходження патронатної служби.

4. Визначте особливості правового регулювання проходження патронатної служби у:

- Кабінеті Міністрів України;

- центральних органах виконавчої влади;

- органах місцевого самоврядування.

5. Реалізацію якого інтересу мають забезпечувати працівники патронатної служби?

A. Адміністративного органу, в якому працюють.

Б. Вищого керівника (безпосереднього начальника «патрона»).

B. Української держави.

Г Власного «патрона».