Легальні засади патронатної служби

Легалізація патронатної служби здійснюється на основі норм низки законодав­чих актів. За відсутності спеціального закону про патронатну службу титульним нормативно-правовим актом є Закон України «Про державну службу» (де в п.

ч. 3 ст. 3 законодавець констатував непоширеність дії Закону на «працівників патронатних служб», однак існують достатні підстави стверджувати, що його норми мають фундаментальне значення для інституціїзації патронатної служби та визначення специфіки правового статусу патронатних службовців). Відпо­відно до статті 92 Закону України «Про державну службу» засади патронатної служби визначено таким чином:

до посад патронатної служби належать посади радників, помічників, упов­новажених і прес-секретаря Президента України, працівників секретарі­атів Голови Верховної Ради України, його першого заступника та заступ­ника, працівників секретаріатів депутатських фракцій (депутатських груп) у Верховній Раді України, працівників патронатних служб прем’єр-міністра України та інших членів Кабінету Міністрів України, помічників-консуль- тантів народних депутатів України, помічників і наукових консультантів суддів Конституційного Суду України, помічників суддів, а також «посади патронатних служб в інших державних органах»;

працівник патронатної служби призначається на посаду на строк повно­важень особи або на час діяльності депутатської фракції (депутатської групи) у Верховній Раді України, працівником патронатної служби якої він призначений;

трудові відносини з працівником патронатної служби припиняються в день припинення повноважень особи або припинення діяльності депу­татської фракції (депутатської групи) у Верховній Раді України, праців­ником патронатної служби якої він призначений. Акт про звільнення ухвалюється керівником державної служби. Працівник патронатної служби може бути достроково звільнений з посади за ініціативою особи або голови депутатської фракції (депутатської групи) у Верховній Раді України, працівником патронатної служби якої він призначений, або керівника патронатної служби;

на працівників патронатної служби поширюється дія законодавства про працю, крім статей 39-1, 41-43-1, 49-2 та частини третьої статті 184 Кодексу законів про працю України. Особливості патронатної служби в судах, органах та установах системи правосуддя визначаються законо­давством про судоустрій і статус суддів;

час роботи на посадах патронатної служби зараховується до стажу державної служби та враховується в разі присвоєння державному служ­бовцю рангу в межах відповідної категорії посад, якщо до призначення на посаду патронатної служби він перебував на державній службі та після звільнення з посади патронатної служби повернувся на державну службу; працівник патронатної служби, який виявив бажання вступити або повер­нутися на державну службу, реалізує таке право в порядку, визначе­ному цим Законом для осіб, які вперше вступають на державну службу, з обов’язковим проведенням конкурсу^[390].

5.3