Стаття 13. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби

1. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, забезпечує функціональне управління державною службою в державних органах.

2. Керівник центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України в порядку, встановленому для призначення на посади державної служби категорії «А».

Керівник центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, призначається на посаду строком на п'ять років з правом повторного призначення ще на один строк.

3. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби:

1) забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби;

2) розробляє проекти нормативно-правових актів з питань державної служби;

3) видає у випадках, встановлених законом, нормативно-правові акти з питань державної служби, надає роз'яснення з питань застосування цього Закону та інших нормативно-правових актів у сфері державної служби;

4) здійснює контроль за додержанням визначених цим Законом умов реалізації громадянами права на державну службу;

5) забезпечує визначення потреб у професійному навчанні державних службов­ців відповідно до вимог професійних стандартів;

6) організовує із залученням навчальних закладів навчання державних служ­бовців з метою удосконалення рівня володіння ними державною мовою, регіо­нальною мовою або мовою національних меншин, а також іноземною мовою, яка є офіційною мовою Ради Європи, у випадках, якщо володіння такою мовою є обов'яз­ковим відповідно до цього Закону;

7) формує пропозиції щодо обсягів державного замовлення на професійне нав­чання державних службовців для державних потреб на основі їхніх професійних ком- петенцій та розміщення затверджених обсягів згідно із законодавством, забезпечує своєчасне фінансування виконавців державного замовлення відповідно до укладе­них державних контрактів;

8) сприяє розвитку системи навчальних закладів, що здійснюють професійне навчання державних службовців, делегує їм повноваження з визначення змісту нав­чання державних службовців відповідно до вимог професійних стандартів;

9) організовує із залученням навчальних закладів розроблення освітньо-про­фесійних програм у галузі знань «Публічне управління та адміністрування» та їх погодження, а також розробляє професійні програми спеціалізації та підвищення ква­ліфікації державних службовців на основі професійних компетенцій і погоджує такі програми;

10) в межах повноважень, визначених законом, проводить у державних органах перевірки стану дотримання вимог цього Закону;

11) проводить в установленому порядку службові розслідування з питань до­тримання державними службовцями вимог цього Закону;

12) вживає заходів щодо створення рівних умов для прийняття та просування по службі державних службовців категорій «Б» і «В»;

13) забезпечує ведення і оприлюднення єдиного переліку вакантних посад дер­жавної служби в державних органах та переможців конкурсів;

14) направляє державним органам та їх посадовим особам вимоги про скасу­вання рішень таких органів з питань державної служби, які суперечать законодавству в частині реалізації громадянами права на державну службу;

15) надає методичну допомогу службам управління персоналом у державних органах;

16) проводить моніторинг вакантних посад державної служби категорії «А» та ініціює перед суб'єктом призначення проведення конкурсу на такі посади;

17) веде облік державних службовців категорії «А», строк повноважень яких за­кінчується, а також тих, які після звільнення не працевлаштовані в установленому порядку, але не довше ніж протягом одного року з дня закінчення строку призначення на посаду;

18) розробляє за погодженням із Комісією з питань вищого корпусу державної служби типові вимоги до професійної компетентності державних службовців катего­рії «А» та подає їх Кабінету Міністрів України для затвердження;

19) розглядає скарги державних службовців категорій «Б» і «В» щодо прийнят­тя, проходження та припинення державної служби відповідно до цього Закону;

20) забезпечує захист прав державних службовців під час зміни істотних умов служби;

21) здійснює інші повноваження, визначені цим та іншими законами.

1. Предмет регулювання

Предметом регулювання статті є повноваження із забезпечення форму­вання та реалізації державної політики у сфері державної служби, функціо­нального управління державною службою в державних органах, які здійснює відповідний центральний орган виконавчої влади.

2. Цілі статті (мета норми)

Метою статті є закріплення переліку повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, функціональне управління державною службою в державних органах.

3. Правова основа коментованого положення (конституційні норми, принципи права/державної служби; рекомендації (стандарти) міжна­родних організацій (Рада Європи, ОЕСР)

Коментована стаття пов’язана з нормами Конституції України, зокрема:

- статтею 6, відповідно до якої органи виконавчої влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів;

- частиною другою статті 19, відповідно до якої органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами;

- пунктом 9¹ статті 116, відповідно до якого КМУ утворює, реорганізовує та ліквідовує відповідно до закону міністерства та інші центральні органи виконавчої влади;

- пунктом 9² статті 116, відповідно до якого КМУ призначає на посади та звільняє з посад за поданням Прем’єр-міністра керівників центральних органів виконавчої влади;

- частиною другою статті 120, відповідно до якої організація, повнова­ження і порядок діяльності центральних органів виконавчої влади визнача­ються Конституцією та законами.

Коментована стаття враховує такі рекомендації (стандарти) міжнародних організацій:

- пункту 1 «Правова основа діяльності публічних службовців та її засто­сування» Рекомендації №R (2000) 6 Комітету Міністрів Ради Європи дер­жавам-членам Ради Європи про статус публічних службовців у Європі, відповідно до якої правова основа та загальні принципи, що обумовлюють статус публічних службовців, повинні визначатися законом або колектив­ними угодами; їхнє застосування має бути доручене уряду та/або іншим уповноваженим установам або забезпечене на основі колективних угод;

- положення розділу 3 «Публічна служба і менеджмент людських ресур­сів» документа-рекомендації «Принципи публічного адміністрування», підго­товленого експертами SIGMA, де, зокрема, встановлено, що:

сфера публічної служби ясно визначена і застосовується на практиці таким чином, що є політичні і правові рамки та інституціональна структура професійної публічної служби (перша ключова вимога);

первинне і вторинне законодавство^[89] встановлено і застосовується (пункт 5 принципу 2);

загальні кваліфікаційні критерії (the general eligibility criteria), що засто­совуються до посад публічної служби, встановлюються законами.

забезпечується професійний розвиток публічних службовців, який зокрема, включає регулярне навчання (regular training) (принцип 10 зга­даного документа-рекомендації). Професійне навчання (professional training) віддає належне повноваженням і обов’язкам публічних службов­ців, встановлено законом і застосовується на практиці (пункт 1 принципу 10 документа-рекомендації);

оцінювання стратегічних потреб у навчанні та викладення їх у річному/ дворічному плані (планах) проводиться через прозорі та орієнтовані на особливий характер цих потреб процеси (through transparent and inclusive processes), координуються та підтримуються центральним координуючим органом публічної служби та/або навчальним інститутом публічної служби (пункт 2 принципу 10 документа-рекомендації);

стратегічний річний/дворічний навчальний план (плани) публічних службовців (для різних категорій, включаючи вищі керівні посади) адапту­ється, запроваджується, моніториться і оцінюється (пункт 3 принципу 10 документа-рекомендації);

для навчання публічних службовців виділені достатні ресурси (пункт 4 принципу 10 документа-рекомендації)^[91].

4. Визначення термінів, які потребують тлумачення

Державна політика — це позиція держави, напрям дії її органів у різних питаннях суспільного життя. Державна політика характеризується тим, що джерелом її походження є держава в особі уповноважених органів, а також обов’язковістю дотримання політики всіма іншими суб’єктами державного механізму.

Функціональне управління полягає в тому, що функції, які є загаль­ними для декількох державних органів, передаються у відання відповідного державного органу. Перевагами функціонального управління є висока ком­петентність спеціалістів, які відповідають за здійснення конкретних функцій; звільнення лінійних управлінців від вирішення деяких спеціальних питань; стандартизація, формалізація і програмування явищ і процесів; виключення дублювання і паралелізму у виконанні управлінських функцій; зменшення потреби у спеціалістах широкого профілю.

5. Місце коментованого положення у цілісному механізмі/інсти- туті, зв’язки цієї норми з іншими положеннями Закону та незакон­ними нормативними актами; умови і особливості застосування

5.1. НАДС забезпечує функціональне управління державною службою в державних органах. Повноваження НАДС закріплені у частині третій комен­тованої статті.

5.2. Керівником НАДС є Голова. В частині другій коментованої статті визначені:

суб’єкт призначення Голови НАДС — КМУ;

порядок призначення Голови НАДС — встановлений для призначення на посади державної служби категорії «А»;

строк, на який призначається на посаду Голова НАДС, — п’ять років з правом повторного призначення ще на один строк, тобто ще на п’ять років.

Для посад категорії «А» право на державну службу мають повнолітні гро­мадяни України, які вільно володіють державною мовою та яким присвоєний ступінь вищої освіти не нижче магістра (частина перша статті 19 Закону). На осіб, які претендують на зайняття посади категорії «А», поширюються заборони, визначені в частині другій статті 19 Закону (див. коментар до статті 19 Закону).

Про загальні і спеціальні вимоги, яким повинна відповідати особа, що претендує на зайняття посади державного службовця категорії «А», — у коментарі до статті 20 Закону.

Особа, яка претендує на зайняття посади державної служби катего­рії «А», вступає на державну службу за конкурсом. Особа, яка вступає на посаду державної служби вперше, набуває статусу державного службовця з дня публічного складення нею Присяги державного службовця, а особа, яка призначається на посаду державної служби повторно, — з дня призначення на посаду (стаття 21 Закону). Порядок проведення конкурсу на зайняття посад державної служби визначається у розділі IV Закону, а також деталі­зується постановою КМУ «Про затвердження Порядку проведення конкурсу на зайняття посад державної служби» від 25 березня 2016 р.

При цьому потрібно нагадати, що механізм призначення на посаду керів­ника НАДС включає в себе конкурсний відбір, що проводиться Комісією, подання Прем’єр-міністра і рішення КМУ.

5.3. Відповідно до пункту 11 Положення про НАДС, серед повноважень його Голови є такі:

визначення пріоритетів роботи НАДС та шляхів виконання покладених на нього завдань, затвердження планів його роботи, звітів про їх виконання;

внесення на розгляд КМУ проектів законів, актів Президента України та КМУ ;

погодження проектів нормативно-правових актів з питань, що належать до сфери діяльності НАДС;

призначення на посаду та звільнення з посади директора адміністратив­ного офісу програми TWINNING в Україні тощо;

скасування повністю або в окремій частині актів територіальних органів НАДС;

скликання та проведення нарад з питань, що належать до його компетенції;

підпис наказів НАДС;

здійснення інших повноважень, визначених законом.

Голова НАДС має заступників, які призначаються на посаду (за резуль­татами конкурсу) та звільняються з посади КМУ на підставі пропозицій Комі­сії відповідно до законодавства про державну службу. Кількість заступників Голови НАДС визначається КМУ на основі обґрунтованого подання Голови НАДС.

5.4. У частині третій коментованої статті наведені основні повноваження НАДС. їх перелік не є вичерпним, адже в пункті 21 зазначено, що НАДС здійснює інші повноваження, визначені цим та іншими законами. Варто звернути увагу, що повноваження із забезпечення формування та реалізації державної політики у сфері державної служби характеризує як призначення цього центрального органу виконавчої влади, так і охоплює повноваження, що закріплені в частині третій коментованої статті. Загалом повноваження, що містяться в частині третій статті, можна згрупувати таким чином:

1) нормотворчі та пов’язані з ними повноваження (пункти 2 і 3);

2) контрольні та пов’язані з ними повноваження (пункти 4, 10, 11 і 14).

3) повноваження, пов’язані з професійним навчанням та підвищенням кваліфікації державних службовців (пункти 5—9).

4) повноваження, пов’язані з управлінням персоналом державних органів (пункти 12, 13, 16—18);

5) надання методичної допомоги (пункт 15);

6) забезпечення захисту прав державних службовців (пункти 19 і 20).

Визначені Законом повноваження НАДС деталізуються в Положенні про нього, затвердженому постановою КМУ від 1 жовтня 2014 р. № 500.

5.5. Організація роз’яснювальної роботи з питань державної служби здійс­нюється структурними підрозділами НАДС згідно з його повноваженнями. Роз’яснення у разі потреби оприлюднюються у друкованих ЗМІ.

Подання на підпис керівництву письмових роз’яснень або їх оприлюд­нення без наявності візи юридичної служби не допускається.

5.6. Контрольні повноваження та повноваження забезпечення захисту прав державних службовців взаємопов’язані.

Згідно з пунктом 4 частини третьої коментованої статті НАДС здійснює контроль за додержанням визначених Законом умов реалізації громадянами права на державну службу.

Так, відповідно до пунктів 10 і 11 частини третьої коментованої статті НАДС в межах повноважень, визначених законом, проводить у дер­жавних органах перевірки стану дотримань вимог Закону, проводить в уста­новленому порядку службові розслідування з питань дотримання державними службовцями вимог Закону.

До таких повноважень НАДС, зокрема, належить направлення держав­ним органам та їх посадовим особам вимоги про скасування рішень таких органів з питань державної служби, які суперечать законодавству в частині реалізації громадянами права на державну службу; розгляд скарг державних службовців категорій «Б» і «В» щодо прийняття, проходження та припинення державної служби відповідно до Закону; забезпечення захисту прав держав­них службовців під час зміни істотних умов служби.

5.7. Пунктом 11 частини третьої коментованої статті визначено, що НАДС проводить в установленому порядку службові розслідування з питань дотримання державними службовцями вимог Закону.

Відповідно до статті 71 Закону, службове розслідування може прово­дитися з метою визначення наявності вини, характеру і тяжкості дисциплі­нарного проступку. Частиною першою статті 71 Закону встановлено підстави для обов’язкового проведення службового розслідування — у разі невико­нання або неналежного виконання посадових обов’язків державним служ­бовцем, перевищення повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну шкоду фізичній чи юридичній особі, державі або територіальній громаді. Частиною другою статті 71 Закону встановлено, що службове розслідування стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А», проводиться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для притягнення його до відпові­дальності, складений за результатами проведення НАДС службового роз­слідування, передається Комісії. Комісія є дисциплінарною комісією стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А» (частина 2 статті 69 Закону).

Службове розслідування може бути проведено НАДС у порядку, визна­ченому статтею 71, в рамках дисциплінарного провадження, яке здійснює за ініціативою суб’єкта призначення Комісія стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А». Положеннями згаданої статті керуються також при проведенні службового розслідування за вимо­гою державного службовця щодо службового розслідування з метою зняття безпідставних, на його думку, звинувачень або підозри.

Крім того, службові розслідування проводяться НАДС відповідно до статті 11 у разі подання скарги державним службовцем із зазначенням фак­тів порушення його прав або перешкод у їх реалізації керівником державної служби чи державним службовцем вищого органу. НАДС з метою перевірки фактів, викладених у скарзі, ініціює та проводить таке службове розслі­дування в порядку, встановленому КМУ постановою від 24 червня 2016 р. № 393^[92].

Постановою КМУ «Про затвердження Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» від 13 червня 2000 р. № 950^[93] також визначено підстави та порядок проведення службового розслідування. Згідно із змі­нами, внесеними до цієї постанови 13 вересня 2017 р., дія цього Порядку не поширюється на державних службовців, крім випадку, коли таке службове розслідування проводиться з метою виявлення причин та умов, що призвели до вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення чи невиконання вимог Закону в інший спосіб, за поданням спеціально уповно­важеного суб’єкта у сфері протидії корупції або приписом НАЗК за рішен­ням керівника органу, підприємства, установи, організації, в якому працює особа, стосовно якої пропонується проведення службового розслідування, а у разі його відсутності — особи, яка виконує його обов’язки.

При цьому формується відповідна комісія з проведення службового розслідування, відмінна від дисциплінарної комісії, що здійснює дисцип­лінарні провадження та проводить службове розслідування, передбачене статтею 71 Закону.

5.8. НАДС надсилає державним органам та їх посадовим особам вимоги про скасування рішень таких органів з питань державної служби, які супе­речать законодавству в частині реалізації громадянами права на державну службу (пункт 14 частини третьої коментованої статті). Порядок оформлення та надсилання (вручення) вимоги про скасування рішень державних органів та їх посадових осіб з питань державної служби, які суперечать законо­давству в частині реалізації громадянами права на державну службу, про усунення порушень прав державного службовця або про скасування резуль­татів конкурсу на зайняття вакантної посади державної служби урегульовано наказом Нацдержслужби від 25 травня 2016 р. №110^[94]. Цей Порядок встанов­лює процедуру оформлення та надсилання (вручення) державним органам та їх посадовим особам вимог про:

- усунення порушень прав державного службовця, встановлених Зако­ном, відповідно до частини п’ятої статті 11 Закону;

- скасування рішень з питань державної служби, які суперечать законо­давству в частині реалізації громадянами права на державну службу, відпо­відно до пункту 14 частини третьої статті 13 Закону;

- скасування результатів конкурсу на зайняття вакантної посади держав­ної служби категорій «Б» і «В» відповідно до частини сьомої статті 28 Закону.

Вимога — це письмова, обов’язкова для виконання у визначений термін вимога НАДС або його територіального органу, яка надсилається державним органам та їх посадовим особам у встановлених Законом випадках з метою усунення порушень законодавства про державну службу. НАДС має право надсилати вимогу до будь-якого державного органу, а його територіальні органи — державним органам, юрисдикція яких поширюється на територію однієї або кількох областей, міст Києва або Севастополя, одного або кількох районів, міст обласного значення.

Вимога підписується Головою НАДС (керівником територіального органу), а у разі відсутності Голови НАДС (керівника територіального органу) — його заступником відповідно до розподілу обов’язків.

Вимога може містити зобов’язання державному органу та його посадовим особам щодо скасування рішення державного органу, яке суперечить зако­нодавству про державну службу, в частині реалізації громадянами права на державну службу, повністю або частково. Рішення про надсилання вимоги про часткове скасування рішення державного органу приймається у разі, коли інша частина рішення державного органу не суперечить законодав­ству про державну службу щодо реалізації громадянами права на державну службу.

Вимога підлягає виконанню державними органами, їх посадовими осо­бами в термін, установлений у вимозі. Керівник державної служби в держав­ному органі, якому надіслано вимогу про скасування результатів конкурсу на зайняття вакантної посади державної служби категорій «Б» і «В», приймає рішення про скасування результатів конкурсу невідкладно, але не пізніше 30-денного строку від дня оприлюднення інформації про переможця кон­курсу. Про результати виконання вимоги державний орган чи його посадові особи, яким було направлено вимогу, повідомляють НАДС (територіальний орган) протягом трьох робочих днів від дня виконання вимоги.

Практика направлення органами НАДС вимог про усунення порушень прав державних службовців, скасування рішень державних органів та резуль­татів конкурсу, напрацьована на час підготовки цього Коментаря, засвідчила необхідність подальшого розвитку та деталізації нормативного регулювання підготовки, направлення таких вимог та забезпечення їх виконання.

5.9. Як зазначено вище, до повноважень НАДС належать ті, що пов’язані з професійним навчанням та підвищенням кваліфікації держав­них службовців. Питання професійного навчання державних службов­ців регулюються статтями 48 і 49 Закону, Законом «Про вищу освіту»^[95], постановою КМУ «Про затвердження Положення про систему підготовки, спеціалізації та підвищення кваліфікації державних службовців і поса­дових осіб місцевого самоврядування» від 7 липня 2010 р. № 564^[96], нака­зом Нацдержслужби України «Про затвердження Порядку організації підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб міс­цевого самоврядування з питань запобігання і протидії корупції» від 27 березня 2014 р. № 40, іншими нормативно-правовими актами.

НАДС забезпечує визначення потреб у професійному навчанні державних службовців відповідно до вимог професійних стандартів (пункт 5 частини третьої коментованої статті).

У Положенні про НАДС одним з основних завдань передбачено забезпе­чення визначення потреб у професійному навчанні державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування, зокрема у підвищенні кваліфікації з питань, пов’язаних із запобіганням корупції, відповідно до вимог профе­сійних стандартів (підпункт 32 пункту 4).

У державних органах забезпечення визначення потреб у професійному навчанні державних службовців відповідно до вимог професійних стандартів належить до повноважень керівників державною службою і є необхідним етапом здійснення ними організації професійного навчання державних служ­бовців (частина четверта статті 48 Закону).

Одним з основних засобів виявлення потреби в професійному навчанні відповідно до вимог професійних стандартів є прийняття відповідних рішень за результатами щорічного оцінювання результатів службової діяльності дер­жавних службовців (частина перша статті 44 Закону).

Оцінювання результатів службової діяльності державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», здійснюється безпосереднім керівником державного службовця та керівником самостійного структурного підрозділу. Оцінювання результатів службової діяльності дер­жавних службовців, які займають посади державної служби категорії «А», здійснюється суб’єктом призначення (частина третя статті 44 Закону). Вияв­лена потреба у професійному навчанні державного службовця фіксується у висновку щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця.

Висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця затверджується наказом (розпорядженням) суб’єкта призначення (абзац другий частини четвертої статті 44 Закону).

НАДС разом з його міжрегіональними управліннями в межах наданих повноважень проводить перевірки виконання державними органами відповід­них приписів Закону і за необхідності вживає відповідних заходів.

Потреби у професійному навчанні державних службовців, визначені відповідно до вимог професійних стандартів, мають слугувати необхідним обґрунтуванням для формування НАДС пропозиції щодо обсягів державного замовлення на професійне навчання державних службовців, включаючи їх підготовку, спеціалізацію і підвищення кваліфікації.

НАДС, як встановлено в пункті 6 частини третьої коментованої статті, організує із залученням навчальних закладів навчання державних службовців з метою удосконалення рівня володіння ними державною мовою, регіональ­ною мовою або мовою національних меншин, а також іноземною мовою, яка є офіційною мовою Ради Європи (у випадках, коли володіння такою мовою обов’язкове відповідно до Закону).

Підвищення рівня володіння державною мовою, регіональною мовою або мовою національних меншин, а також іноземною мовою, яка є офіційною мовою Ради Європи (у випадках, коли володіння такою мовою обов’язкове відповідно до Закону) — обов’язкова складова загальної організації навчання державних службовців.

НАДС, як встановлено в пункті 7 частини третьої коментованої статті, формує пропозиції щодо обсягів державного замовлення на професійне навчання державних службовців для державних потреб на основі їхніх про­фесійних компетенцій та розміщення затверджених обсягів згідно із зако­нодавством, забезпечує своєчасне фінансування виконавців державного замовлення відповідно до укладених державних контрактів.

НАДС, як встановлено в пункті 8 частини третьої коментованої статті, сприяє розвитку системи навчальних закладів, що здійснюють професійне навчання державних службовців, делегує їм повноваження з визначення змісту навчання державних службовців відповідно до вимог професійних стандартів.

НАДС, як встановлено в пункті 9 частини третьої коментованої статті, організує із залученням навчальних закладів розроблення освітньо-професій­них програм у галузі знань «Публічне управління та адміністрування» та їх погодження, а також розробляє професійні програми спеціалізації та підви­щення кваліфікації державних службовців на основі професійних компетенцій і погоджує такі програми.

5.10. Закон виділяє наступні види скарг державних службовців категорії «Б»» і «В»» щодо прийняття, проходження та припинення державної служби, які підлягають розгляду НАДС та його територіальними органами:

- скарга на неотримання в установлений частиною третьою статті 11 Закону строк обґрунтованої відповіді на скаргу про порушення прав державного службовця або перешкод у їх реалізації;

- скарга у випадку незгоди з відповіддю керівника державної служби про розгляд скарги відповідно до частини четвертої статті 11 Закону щодо:

порушення прав державного службовця або створення перешкод у їх реалізації керівником державної служби чи державним службовцем вищого органу відповідно до статті 11 Закону;

незгоди державного службовця із зміною істотних умов державної служби відповідно до частини п’ятої статті 43 Закону;

висновку, який містить негативну оцінку за результатами оцінювання службової діяльності відповідно до частини сьомої статті 44 Закону;

рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення відповідно до статті 78 Закону.

Крім того, НАДС відповідно до частини шостої статті 28 Закону роз­глядає скарги учасників конкурсу, які не пройшли конкурсний відбір на зайняття вакантної посади державної служби категорії «Б» і «В».

Такі скарги розглядаються НАДС або його територіальними органами (з урахуванням територіальної підвідомчості) в залежності від того, чи поширю­ється юрисдикція державних органів чи їх посадових осіб, рішення, дії або бездіяльність яких оскаржуються, на всю територію України чи на територію однієї або декількох областей, міст Києва або Севастополя, одного або кіль­кох районів, міст обласного значення.

У скаргах, зокрема, викладаються обставини, що можуть свідчити про ознаки порушення визначених Законом умов реалізації громадянами права на державну службу; інформація про оскарження заявником рішення дер­жавного органу або його посадових осіб в суді або інших державних органах; інші відомості, якщо вони можуть мати значення для предмету розгляду. До скарг додаються копії рішень, які приймалися за скаргами заявника раніше, а також копії інших документів, що можуть свідчити про порушення прав заявника.

Така скарга може бути підставою для проведення перевірки стану дотримання відповідним державним органом вимог Закону та інших норма­тивно-правових актів з питань державної служби НАДС або його територі­альним органом.

Порядок проведення НАДС та його територіальними органами переві­рок стану дотримання державними органами вимог Закону «Про державну службу» та інших нормативно-правових актів у сфері державної служби затверджений наказом Нацдержслужби від 26 вересня 2016 р. №19 3 ^[97].

За результатами перевірок у разі необхідності державним органам нада­ються, зокрема:

- пропозиції (щодо покращення стану роботи на об’єкті перевірки, усу­нення виявлених недоліків та порушень, притягнення посадових осіб об’єкта перевірки до дисциплінарної відповідальності тощо);

- вимоги (про скасування рішень з питань державної служби, які супе­речать законодавству в частині реалізації громадянами права на державну службу, про усунення порушень прав державного службовця або про скасу­вання результатів конкурсу на зайняття вакантної посади державної служби).

5.11. Як визначено у пункті 9 Положення про НАДС, з метою організації своєї діяльності НАДС:

1) забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, здійснення заходів щодо запобігання корупції і контроль за їх реалізацією в апараті НАДС, його територіальних органах, на підприємствах, в установах і орга­нізаціях, що належать до сфери його управління;

2) здійснює прогнозування розвитку персоналу, добір персоналу в цен­тральний апарат НАДС, на керівні посади в його територіальні органи, на підприємства, в установи та організації, що належать до сфери його управ­ління, планування та організацію заходів з питань підвищення рівня профе­сійної компетентності державних службовців і працівників апарату НАДС;

3) спрямовує, координує та контролює діяльність підприємств, установ і організацій, що належать до сфери його управління;

4) організовує планово-фінансову роботу в апараті НАДС, його територі­альних органах, на підприємствах, в установах і організаціях, що належать до сфери його управління, здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечує організацію та вдосконалення бухгалтер­ського обліку в установленому законодавством порядку;

5) забезпечує ефективне і цільове використання бюджетних коштів;

6) організовує ведення діловодства та архівне зберігання документів від­повідно до встановлених правил;

7) забезпечує у межах повноважень, передбачених законом, виконання завдань з мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності держави.

НАДС для виконання покладених на нього завдань має право:

1) залучати в установленому порядку до виконання окремих робіт, уча­сті у вивченні окремих питань учених і фахівців, працівників центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій (за погодженням з їх керівниками);

2) одержувати безоплатно від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та їх посадових осіб, а також від громадян та їх об’єднань інфор­мацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань;

3) скликати наради, утворювати комісії та робочі групи, проводити нау­кові конференції, семінари з питань, що належать до його компетенції;

4) користуватися відповідними інформаційними базами даних державних органів, державними, в тому числі урядовими, системами зв’язку і комуні­кацій, мережами спеціального зв’язку та іншими технічними засобами.

5.12. НАДС здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. Територіальні органи НАДС були утворені як юридичні особи публічного права відповідно до постанови КМУ «Питання оптимізації діяльності територіальних органів Національного агентства з питань державної служби та визнання такими, що втратили чин­ність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» від 28 січня 2015 р. №3 0 ^[98].

Територіальні органи НАДС діють відповідно до Положення про міжре­гіональні управління Національного агентства України з питань державної служби в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севас­тополі, затвердженого наказом Нацдержслужби від 25 травня 2015 р. №9 8 ^[99].

Міжрегіональні управління Національного агентства України з питань державної служби в АР Крим, в областях, містах Києві та Севастополі від­повідно до покладених на них завдань, зокрема, здійснюють контроль за додержанням визначених законодавством про державну службу умов реа­лізації громадянами права на державну службу на відповідній території; в межах повноважень, передбачених законом, проводять у державних органах перевірки стану дотримання вимог законодавства про державну службу; проводять в установленому порядку службові розслідування з питань дотри­мання державними службовцями вимог Закону; розглядають в установ­леному порядку скарги державних службовців категорій «Б» та «В» щодо прийняття, проходження та припинення державної служби відповідно до Закону; направляють в установленому порядку державним органам та їх посадовим особам вимоги про скасування рішень державних органів та їх посадових осіб з питань державної служби, які суперечать законодавству в частині реалізації громадянами права на державну службу, про усунення порушень прав державного службовця або про скасування результатів конкурсу на зайняття вакантної посади державної служби категорій «Б» і «В»; розглядають в установленому порядку скарги учасників конкурсів на зайняття вакантних посад державних службовців; здійснюють методичне та консультативне забезпечення діяльності кадрових служб місцевих державних адміністрацій, територіальних органів центральних органів виконавчої влади, а також органів місцевого самоврядування з питань служби в таких органах; узагальнюють практику застосування законодавства з питань, що належать до їх повноваження, готують та вносять НАДС пропозиції щодо його вдоско­налення; здійснюють інші повноваження.

НАДС під час виконання покладених на нього завдань взаємодіє в уста­новленому порядку з іншими державними органами, допоміжними органами і службами, утвореними Президентом України, тимчасовими консульта­тивними, дорадчими та іншими допоміжними органами, утвореними КМУ, а також з органами місцевого самоврядування, об’єднаннями громадян, громадськими спілками, профспілками і організаціями роботодавців, від­повідними органами іноземних держав і міжнародних організацій, а також підприємствами, установами і організаціями.