Поняття і сутність службової кар’єри

З огляду на те, що поняття «службова кар’єра» є відносно новітнім у чинному законодавстві про державну службу, йому слід приділити увагу деяким доктринальним питання цього явища.

У залежності від галузі знань, поняття «кар’єра» трактується по різному:

а) соціологія - модель переміщення індивідів із нижчестоящих суспільних позицій на вищестоящі; б) психологія - уявлення про етапність індивідуального розвитку;

в) соціальна психологія - залежність трудової кар’єри від типу особистості, яка формується під впливом певних соціальних факторів її взаємодії з мікросередовищем; г) соціоніка - залежність кар’єри від самопізнання особистості та вибору професії, найбільш відповідної своєму типу; д) менеджмент людських ресурсів - кар’єра як сполучна ланка між прагненнями індивіда та еволюцією соціальних структур; ж) менеджмент організацій - суб’єктивні власні судження працівника про своє трудове майбутнє, очікувані шляхи самовираження та задоволення працею, тобто це поступове переміщення по службових сходинках, зміна здатностей, кваліфікаційних можливостей та розмірів винагороди, які пов’язані з діяльністю робітника^[260].

Поняття «кар’єра» прийшло до української мови з латинської через іспанську, італійську та французьку мови ( лат. carrus, італ. carriera, ісп. carrera, франц. carriera - віз, візок). Спочатку термін «кар’єра» мав у Російській імперії (як і в державах транзитних мов) нейтральний сенс та означав і професію, і досягнення в якій-небудь галузі людської діяльності. Звернення до енциклопедичних та словникових джерел свідчить про різне змістовне навантаження поняття «кар’єра». Аналіз наявних точок зору дозволяє визначити, що в основу цього поняття покладено різні підходи щодо характеристики того чи іншого аспекту кар’єри, зокрема: 1) людська діяльність: а) рід занять; б) визначення професії; 2) просування по службі: а) просування у конкретній сфері; б) просування у будь- якій сфері діяльності; 3) становище в суспільстві: а) шлях до успіху, певного становища в суспільстві, на службовому поприщі, а також саме досягнення такого становища; б) досягнення відомості, слави, вигоди; 4) майбутнє: поприще, доля; 5) складне визначення: а) успішне просування по сходинках професійної, соціальної, посадової, майнової або іншої ієрархії; б) послідовність професійних ролей, статусів и видів діяльності в житті людини; в) біг, життєвий шлях, поприще, просування в якій-небудь сфері діяльності, досягнення відомості, слави, вигоди, матеріального благополуччя^[261].

Пізніше поняття «кар’єра» стало набувати негативного значення і остаточно утвердилося в такому розумінні в СРСР. Так, визначення російського словника В. Даля 1863-1866 рр. «кар’єра - шлях, хід, поприще життя, служби, успіхів і досягнень» мало цілком нейтральне значення. Пізніше його було замінено й доповнено визначенням, зафіксованим радянським російським словником С. Ожегова 1949 р., відповідно до якого кар’єра - це: 1) рід занять, діяльності; 2) шлях до успіху, певного становища у суспільстві, на службовому поприщі, а також саме досягнення такого становища ^[262]. Поєднання цих визначень із тогочасними зіставленнями суспільних та особистих інтересів, вимогою підпорядкування особистого суспільному додатково підкреслювало негативне ставлення до терміна «кар’єра» та похідних від нього термінів, зокрема терміна «кар’єризм», який визначається як гонитва за особистим успіхом у службовій та іншій діяльності через честолюбство або з корисливих мотивів на шкоду суспільним інтересам. Саме тому поняття «кар’єра» і «службова кар’єра державного службовця» взагалі не використовувалися ні адміністративним, ні трудовим законодавством УРСР і СРСР. Тільки Закон-1993 уперше закріпив термін «службова кар’єра» у назві п’ятого розділу Закону, який містить у собі такі важливі елементи кар’єри, як: класифікація посад, ранги державних службовців, просування по державній службі, кадровий резерв. Водночас аналіз статей цього розділу свідчив про те, що в ньому не було закріплено визначення поняття «службова кар’єра», етапи її проходження, управління службовою кар’єрою.

У публікаціях вітчизняних і зарубіжних авторів із питань кар’єри використовуються різні акценти щодо визначення цього поняття і, як результат, запропоновано різні його визначення, аналіз яких дає підстави виокремити такі основні аспекти службової кар’єри:

соціальний. Як і державну службу, службову кар’єру, насамперед, характеризує соціальний аспект, тобто уявлення про кар’єру з точки зору суспільства. Службова кар’єра не може здійснюватися: а) поза суспільством; б) без участі суспільства; в) на шкоду суспільству.

б) швидкість, стрімкість, траєкторію кар’єри, ступінь її злетності; в) методи її реалізації. Названі основні чинники руху до успіху є своєрідним еталоном для оцінки суспільством індивідуальної кар’єри службовця. Соціальний аспект службової кар’єри має прояв і в тому, що державна служба - це соціально-правова інституція, яка покликана служити суспільству, захищати його і створювати належні умови для його функціонування. Отже, у соціальному аспекті службова кар’єра - це суспільне уявлення про службові досягнення особи у державній службі, швидкість, стрімкість, траєкторію кар’єри, методи її реалізації;

правовий. Оскільки сферою службової кар’єри є державна служба, яка, як правовий інститут адміністративного права, являє собою систему правовідносин, пов’язаних із виникненням, зміненням і припиненням державної служби, остільки службова кар’єра, як субінститут державної служби, також являє собою систему правовідносин, пов’язаних із набуттям статусу державного службовця, здійсненням ним службової кар’єри та її припиненням. Таким чином, правовий аспект службової кар’єри - це, насамперед, система певних правовідносин, які регулюються нормами права, переважно нормами публічних галузей права (конституційне, адміністративне, фінансове тощо). Правовий аспект службової кар’єри характеризується і системою законодавства, яке регулює питання проходження державної служби і яке становлять норми конституційного, адміністративного, фінансового, трудового, кримінального тощо. Таким чином, службова кар’єра у правовому аспекті - це система правовідносин, пов’язаних із набуттям статусу державного службовця, просуванням за посадами і за рангами, оцінюванням державного службовця, припиненням службових відносин, режиму державної служби;

організаційний.

процедурний. Оскільки службова кар’єра має прояв у проходженні певних етапів, стадій, проваджень, вона безпосередньо пов’язана з адміністративними процедурами, які не тільки становлять її зміст, але й, власне, забезпечують існування службової кар’єри як правового явища. Практично, кожен структурний елемент службової кар’єри забезпечується цілим рядом адміністративних процедур, серед яких можна виокремити такі: 1) щодо набуття статусу державного службовця: конкурс; призначення на посаду; прийняття Присяги;

присвоєння первинного рангу (класного чину, звання); ведення особових справ; проведення спеціальної перевірки; 2) щодо просування за посадами і за рангами (класними чинами, званнями): присвоєння вищого рангу (класного чину, звання); переведення на вищу посаду; 3) оцінювання державного службовця: атестація (для службовців спеціалізованої і мілітаризованої державної служби); щорічна оцінка діяльності державного службовця; підготовка службової характеристики; 4) щодо припинення службових відносин: з ініціативи державного службовця; з ініціативи суб’єкта призначення; при втраті права на державну службу або його обмеження; за об’єктивних обставин. Таким чином, процедурний аспект службової кар’єри полягає в тому, що це сукупність послідовно здійснюваних адміністративних процедур щодо набуття статусу державного службовця, просування за посадами і рангами, оцінювання державного службовця, припинення службових відносин;

структурний.

публічно-індивідуальний. Цей двоєдиний аспект характеризує розгляд службової кар’єри з позиції поєднання публічних та індивідуальних інтересів. Так, публічний інтерес службової кар’єри має прояв у її значенні і ролі для державного органу, тобто заохочення державного службовця, надання йому можливості досягти успіху сприятиме більш професійній його діяльності, що, насамперед, знайде своє відображення у результатах діяльності державного органу. Таким чином, із цієї позиції службова кар’єра - це суб’єктивні судження про просування за посадами або рангами державного службовця з боку керівника державного органу. Індивідуальний аспект службової кар’єри розкриває особливості її бачення державним службовцем, тобто він пов’язаний і з суб’єктивною оцінкою (самооцінкою) характеру протікання свого кар’єрного процесу, проміжних результатів розвитку його кар’єри. Відповідно до цього аспекту кар’єра - це: а) об’єктивна оцінка суб’єкта призначення щодо діяльності державного службовця та його кар’єрні можливості у державному органі; б) суб’єктивно усвідомлені власні судження службовця про своє службове майбутнє, очікувані шляхи самовираження і перспективи своєї діяльності.

9.2.