Підстави для визнання нормативно-правового акта протиправним

За загальним правилом підзаконні нормативно-правові акти можуть бути визнані неправовими, якщо вони:

S прямо порушують права, свободи й законні інтереси приватних осіб;

S видані некомпетентним адміністративним органом;

S видані не відповідно до визначеної процедури;

S суперечать законам України та міжнародним актам Європейського Союзу.

У теорії адміністративного права нормативні акти суб'єктів публічної адмі­ністрації, ухвалені з порушенням вимог, уважаються дефектними й поділяються на нікчемні й оспорювані.

Нікчемні (недійсні) акти - нормативні акти, юридична недійсність яких очевидна, недоліки яких скасувати не можна, і які не породжують юридичних наслідків. Вони недійсні від моменту ухвалення, за їх невиконання не настає юридична відповідальність (містять указівки щодо порушення законодавства, сприяють вчиненню злочинів тощо).

Оспорювані (заперечувані) підзаконні нормативно-правові акти - це акти з помилками, дефектність яких не є очевидною, і які можна скасувати. Недо­ліки не позбавляють їх юридичної сили, але вони можуть бути оскаржені заці­кавленими суб'єктами права. Після оскарження або опротестування підзаконний нормативно-правовий акт може бути визнано або правомірним, законним (після усунення недоліків), або нікчемним. Тоді оспорювані акти підлягають вико­нанню на відміну від нікчемних актів.

Легітимним арбітром визнання підзаконного нормативно-правового акта неправовим є система адміністративних судів, які вирішують адміністративні справи щодо визнання нормативно-правових актів протиправними (протизакон­ними) або відмовляють у задоволенні позову згідно з адміністративно-процесу­альними нормами КАСУ, матеріальними нормами адміністративного права та судових прецедентів рішень Європейського суду з прав людини.

Адміністративне судочинство у справах про оскарження підзаконних нормативно-правових актів в Україні - це особливий вид вирішення й розгляду адміністративних справ у судовому порядку, що базується на засадах того, що нормативно-правовий акт може бути неправовим, а його виконання - карним, якщо ним порушується об’єктивне право - права, свободи та інтереси приват­них осіб чи публічний інтерес суспільства^[214].

Згідно з вимогами КАСУ визначено особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів суб'єктів владних повноважень, які поширюються на розгляд адміністративних справ щодо:

- законності (крім конституційності) постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів України, постанов Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

- законності та відповідності правовим актам вищої юридичної сили підза­конних нормативно-правових актів центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, інших суб'єктів влад­них повноважень.

Право оскаржити підзаконного нормативно-правового акта мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб’єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. Підзаконні нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності.

Суд може визнати нормативно-правовий акт протиправним (незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили) та нечинним повністю або в окремій його частині.

У разі скасування підзаконного нормативно-правового акта суд може зобов'я­зати суб'єкта владних повноважень учинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду; якщо судом визнано підзаконний нормативно-правовий акт протиправним і нечин­ним повністю або в окремій частині і при цьому виявлено недостатню правову врегульованість відповідних публічно-правових відносин, яка може потягнути за собою порушення прав, свобод та інтересів невизначеного кола осіб, суд має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень ухвалити новий нормативно- правовий акт на заміну підзаконного нормативно-правового акта, визнаного незаконним повністю або у відповідній частині.

Резолютивна частина рішення суду про визнання підзаконного нормативно­правового акта протиправним і нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання рішенням законної сили.

Запитання та завдання

1. З'ясуйте зміст адміністративної правотворчості у формі розпорядчої діяль­ності адміністративних органів.

2. Які адміністративні органи згідно з нормами Конституції України наділені правом видавати підзаконні нормативно-правові акти?

3. Здійсніть класифікацію підзаконних нормативно-правових актів - за юридич­ною силою, за змістом, за масштабом дії та за сферою застосування.

4. Розкрийте вимоги до підзаконного нормативно-правового акта - матеріальні вимоги, вимоги до структури, вимоги до норми права, вимоги до мови, стилю та реквізитів.

5. Розкрийте стадії процедури ухвалення підзаконних нормативно-правових актів.

6. Схарактеризувати зміст категорійного розуміння «дія (чинність) подзакон­ного нормативно-правового акта»: Які є критерії меж дії підзаконних норма­тивно-правових актів? З'ясуйте складові дії підзаконного нормативно-право­вого акта в часі. Які особливості порядку набуття чинності підзаконного нормативно-правового акта?

7. Які існують напрямки темпоральної дії підзаконного нормативно-правового акта: пряма дія підзаконного нормативно-правового акта у часі; особливості зворотної дії підзаконного нормативно-правового акта у часі.

8. Розкрити особливості дії підзаконного нормативно-правового акта в просторі та за колом суб'єктів.

9. Висвітлити часові критерії припинення дії підзаконних нормативно-право­вих актів.

10. Які адміністративні органи можуть здійснити скасування підзаконного нормативно-правового акта або окремого його структурного елемента?

11. У яких випадках може бути здійснено зупинення дії підзаконного норма­тивно-правового акта?

12. Визначте перелік обов'язкових експертиз проєкту підзаконного нормативно­правового акта.

13. Коли проводяться додаткові експертизи проєкту підзаконного нормативно­правового акта?

14. Розкрити особливості здійснення антикорупційної експертизи проєктів підзаконних нормативно-правових актів.

15. Які адміністративні органи здійснюють державну реєстрацію підзаконних нормативно-правових актів?

16. Які підзаконні нормативно-правові акти підлягають державній реєстрації?

17. Розкрийте процедуру оприлюднення та набрання чинності підзаконним нормативно-правовим актом.

18. Схарактеризувати підстави для визнання підзаконного нормативно-право­вого акта протиправним.

19. Коли підзаконний нормативно-правовий акт уважається нікчемним (недійсним)?

20. Які підзаконні нормативно-правові акти можуть уважатися оспорюваними (заперечуваними)?

21. З'ясуйте особливості провадження в адміністративних справах щодо оскарження підзаконних нормативно-правових актів суб'єктів владних повноважень.