Поняття та ознаки адміністративного проступку

Адміністративний проступок є фактичною підставою адміністративної відповідальності. Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Виходячи з положень КУпАП, можна говорити про наявність наступних ознак адміністративного проступку: вчинення у формі діяння, протиправність, суспільна небезпека, винність і караність.

Адміністративний проступок може бути вчинено лише у формі діяння. При цьому таке діяння може бути вчинено у формі дії (активна форма) та бездіяльності (пасивна форма). Як справедливо зазначає В.К. Колпаков: «із цієї ознаки випливає важливий висновок, що думки, бажання чи інші вияви психічної діяльності не мають юридичного значення і не можуть бути адміністративним проступком».

Наступною ознакою є протиправність адміністративного проступку. Протиправність означає, що певне конкретне діяння забороняється правовими нормами. Адміністративна відповідальність може наставати тільки за вчинення протиправних діянь, тобто таких, що заборонені КУпАП та іншими законами України, які встановлюють відповідальність за скоєння адміністративних проступків.

Суспільна небезпека адміністративного проступку означає, що ним створюється загроза заподіяння шкоди певним суспільним відносинам, які охороняються правовими нормами: державному і громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, встановленому порядку управління. Така шкода може мати як матеріальний характер, так і нематеріальний (моральний, організаційний тощо). Саме суспільна небезпека виступає основним критерієм розмежування адміністративних проступків і злочинів. В науці адміністративного права ознаку суспільної небезпеки часто заміняють ознакою суспільної шкідливості, вважаючи, що суспільна небезпека властива лише злочинам і не притаманна адміністративним проступкам.

Винність передбачає наявність у особи певного психічного ставлення до вчиненого діяння та його наслідків. Лише усвідомлювані особою діяння можуть вважатися адміністративним проступком. При цьому вина може виражатися у формі умислу чи необережності.

Караність адміністративного проступку означає, що за його вчинення адміністративним законодавством передбачається відповідне покарання у вигляді адміністративного стягнення, хоча реально воно може й не накладатися (наприклад, у випадку звільнення від адміністративної відповідальності).

3.