§ 2. Підстави для визнання шлюбу недійсним
110
недієздатною внаслідок душевної хвороби або недоумства; з особою, яка не досягла шлюбного віку, якщо він не знижений v встановленому законом порядку.
Шлюб також може бути визнаний недійсним, якщо буде встановлено, шо на момент його реєстрації особа не розуміла значення своїх дій і не могла ними керувати, тому не висловила своєї незгоди при вступі до шлюбу, хоча і не була визнана недієздатною.
Громадянка К.
вступила до шлюбу з громадянином А. — 76річним тяжко хворим пенсіонером, інвалідом І групи і прописалась на його житлову площу. Було встановлено, шо А. в період реєстрації шлюбу знаходився в такому стані, при якому він не міг усвідомлювати ні своїх діянь, ні їх наслідків. За позовом прокурора суд визнав шлюб недійсним за підставами відсутності взаємної згоди на реєстрацію шлюбу і актовий запис про його реєстрацію анулював. Згодом К. була виселена в судовому порядку із квартири А. без надання житлової площі.Шлюб також визнається недійсним, якщо він укладений між родичами по прямій висхідній та низхідній лініях родства, між повнорідними та неповнорідними братами та сестрами, усиновителями та усиновленими.
Недійсним може бути визнаний шлюб, якщо він реєструється без наміру створити сім'ю (фіктивний шлюб). Вступ до фіктивного шлюбу переслідує мету набуття права на пенсію, житлову площу тощо. Він може бути продиктований бажанням ухилитися від державного працевлаштування після закінчення вищого або середнього спеціального навчального закладу. Зовнішнє вираження волі в цьому випадку не відповідає її внутрішньому змісту.
Щоб придбати право на житлову площу в М.Києві, громадянин П.
(1944 року народження) залишив у Каневі дружину і двох дітей і зареєстрував в Києві фіктивний шлюб з громадянкою О. (1924 року народження), а громадянин Ж. (1962 року народження) — з 68річною громадянкою А., також жителькою Києва. Обидва ці шлюби за позовом прокурорів суд визнав недійсними, актові записи про шлюб анульовані.Можна привести і такий приклад, який мав місце в судовій практиці. Між громадянином Ч. і громадянкою С. був
ill
укладений шлюб, про визнання якого недійсним мати і син Ч. пред'явили позов. Було встановлено, що Ч. страждає онкологічним захворюванням, в момент реєстрації шлюбу знаходився в лікарні в тяжкому стані. С. було відомо про діагноз і про тяжкий стан здоров'я Ч. В наступний день після реєстрації шлюбу С. стала приймати заходи до прописки на житлову площу Ч., не маючи на те згоди ні самого Ч., ні його матері, яка також була прописана на цій житловій площі. Всі ці обставини стали підставою для висновку, шо шлюб був укладений не з метою створення сім'ї (що навряд чи було можливим в даній ситуації), а з метою отримання права на житлову площу Ч.
Якщо намір створити сім'ю відсутній тільки у однієї із осіб, що реєструють шлюб, то він не може бути визнаний фіктивним. В цьому випадку можливо визнати шлюб недійсним за ознакою відсутності згоди на вступ до шлюбу.
Шлюб не може бути визнаний фіктивним, якщо особи, які вступили до нього, фактично створили сім'ю до розгляду справи судом.
Так, Д. і П. зареєстрували шлюб в 1995 р. До цього кожен з них знаходився в шлюбі і мав дітей: П. — сина, Д. — сина і дочку. Д. до реєстрації з П. проживала з дітьми в двох кімнатах в комунальній квартирі загальною площею 20,3 кв.м, а П. з сином в однокімнатній квартирі загальною площею 17,8 кв.м. Після реєстрації шлюбу Д. і П. з взаємної згоди зробили обмін приміщень, які займали, переселившись в трикімнатну квартиру розміром 39,3 кв.м.
В березні 1996 року Д. звернулася з позовом до П. про визнання шлюбу недійсним, посилаючись на те, що відповідач зареєстрував з нею шлюб, не маючи наміру створити сім'ю, і на початок березня 1996 року припинив з нею подружні відносини.
Позивачка стверджувала також, що П., вступаючи з нею до шлюбу, переслідував лише мету покращити за її рахунок житлові умови. Однак ці твердження позивачки не були підтверджені доказами, навпаки, із справи було видно, що кожна із сторін, маючи на вихованні неповнолітніх дітей, для утворення сім'ї спеціально зверталась за сприянням в службу знайомств міста. З цією ж метою як П., так і Д. приймали активні заходи до обміну своїх квартир,112
щоб мати спілону житлову площу. Цього позивачка в суді не оспорювала, К. і А., з якими був укладений договір обміну, показали в суді, шо всі спори, пов'язані з обміном квартир, вирішувала позивачка, підганяючи їх з оформленням договору. Доводи Д. про прагнення відповідача в покращенні своїх житлових умов за рахунок її комунальної квартири не підтверджені доказами. Як видно зі справи, відповідач, в зв'язку з конфліктом, який виник, зайняв із своїм сином кімнату розміром 14 кв.м, залишив в користування позивачці і її дітям кімнати розміром 26 кв.м. В своїх листах, направлених до суду, відповідач заявляв, що він не претендує на житлову площу позивачки. Не знайшли підтвердження доводи Д. про фіктивність шлюбу і в показаннях свідків. Судом було встановлено, що конфлікт між сторонами виник на грунті ревнощів П., який обвинувачував позивачку в порушенні подружньої вірності, що не може бути підставою для винесення судом рішення про визнання шлюбу недійсним.
В силу ст.46 КпШС України шлюб не визнається недійсним, якщо до моменту розгляду судом справи відпали ті обставини, які в силу закону перешкоджали його укладенню (неповнолітній чоловік (дружина) досяг повноліття, помер чоловік (дружина) за попереднім шлюбом або шлюб з ним розірвано, особи, які вступили в фіктивний шлюб, фактично утворили сім'ю).
Шлюб вважається дійсним з моменту, коли відпали ці обставини.
В 1995 році грн К. вступив в шлюб з гркою Г., не розірвавши попереднього шлюбу з гркою М., який був укладений в 1989 році. У зв'язку з конфліктами, які виникли в сім'ї, знаючи, що К. зареєстрував з нею шлюб, не розірвавши попереднього, Г. звернулась до суду з позовом про визнання шлюбу недійсним. Під час розгляду в суді справи 15 березня 1996 року К. пред'явив свідоцтво про розірвання шлюбу з М., яке було видано 11 березня 1996 p. Суд відмовив Г. в позові про визнання шлюбу недійсним і в рішенні вказав, що шлюб К. і Г. визнаний дійсним з 11
березня 1996 p., тобто з моменту, коли відпали перешкоди для їх шлюбу.
113
Шлюб, укладений до досягнення хоча б одним з подружжя шлюбного віку, також не визнається недійсним за цією підставою у випадку вагітності дружини або народження дитини.
Слід підкреслити, що кровне родство завжди є неусуненою перешкодою існування шлюбу. В цьому випадку безумовна недійсність шлюбу повинна бути визнана рішенням суду.
Еще по теме § 2. Підстави для визнання шлюбу недійсним:
- Підстави визнання шлюбу недійсним.
- § 3. Порядок визнання шлюбу недійсним
- Порядок визнання шлюбу недійсним.
- § 4. Юридичні наслідки визнання шлюбу недійсним
- Юридичні наслідки визнання шлюбу недійсним.
- Визнання усиновлення недійсним: поняття, підстави.
- Стаття 59. Підстави і порядок визнання ордера на жиле приміщення недійсним
- Зміна умов шлюбного договору. Підстави розірвання та визнання шлюбного договору недійсним
- Стаття 34. Підстави для визнання громадян потребуючими поліпшення житлових умов
- 4.1.3. Визнання товариства недійсним (скасування державної реєстрації)
- Стаття 117. Виселення громадян у разі визнання ордера недійсним
- Стаття 88. Наслідки визнання обміну жилими приміщеннями недійсним
- § 8. Наслідки скасування усиновлення або визнання його недійсним
- Юридичні наслідки визнання усиновлення недійсним.
- Стаття 87. Визнання обміну жилими приміщеннями недійсним
- 4.3.4. Визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації
- Наслідки визнання правочину недійсним. Реституція та 'її види
- Порядок та умови визнання усиновлення недійсним