Висновки до розділу 3

У ході дослідження знайшли підтвердження доводи науковців, що фактична ситуація щодо поводження із засудженими до позбавлення волі в Україні ще не повною мірою відповідає положенням міжнародних стандартів, існує розбіжність між фактичною ситуацією щодо поводження із засудженими до позбавлення волі й положеннями міжнародних стандартів та національного законодавства з цих питань.

“Приватизація” підприємств УВП задля виводу їх з фінансової кризи на сьогодні недоцільна, оскільки до такого кроку не готові ні суспільство, ні нормативно-правова база.

З метою забезпечення працею осіб, засуджених до позбавлення волі, можливе впровадження державно-приватного партнерства у сфері виконання покарань, але за умови, що приватний партнер прийматиме фінансову участь у проектуванні, будівництві, реконструкції УВП і, головне, буде мати обов’язок “доставляти роботу” для засуджених. За це він матиме право на частину бюджетних коштів, що виділяють на утримання засуджених до позбавлення волі, і на частку прибутку від їх працевикористання. Усі інші функції з виконання покарань повинні залишатись за державою в особі органів і установ виконання покарань.

Для здійснення якісного нагляду за працевикористанням осіб, засуджених до позбавлення волі, необхідно відновити діяльність спеціалізованих прокуратур з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, які до своєї безпідставної ліквідації неодноразово доводили свою високу ефективність.

З метою підвищення мотивації сумлінної суспільно корисної праці засуджених до позбавлення волі запропоновано внести зміни до КВК України, які б регламентували можливість засудженим, які систематично виконують і перевиконують норми виробітку (змінні завдання), при цьому не допускають злісних порушень режиму тримання, два робочі дні, в які відбулось перевиконання норм виробітку, зараховуються як три дні відбутого покарання.