Юридичні факти та їхня класифікація

Існування правовідносин поряд із нормами права та право- суб’єктністю зумовлене юридичними фактами.

Юридичні факти - це реальні життєві обставини, явища дійсності, з якими норми права пов'язують виникнення, зміну або припинення правових відносин.

Основні ознаки юридичних фактів:

• виявляються в дійсності, тобто об’єктивно існували або існують у певний момент часу в певному місці (наявність або відсутність юридичних фактів можна з достовірністю встановити);

• передбачені й закріплені нормами права;

• спричиняють настання правових наслідків.

Складність і різноманітність суспільних відносин, урегульованих правом, зумовлюють надзвичайне розмаїття юридичних фактів, які можна класифікувати за безліччю ознак. Наведемо основні з них.

Класифікація юридичних фактів:

1. За характером виникнення:

• діяння - акти свідомої, контрольованої волею поведінки суб’єктів:

а) за способом:

- дії - активна поведінка, здійснення суб’єктом певних дій для досягнення результату;

- бездіяльність - пасивна поведінка, утримання від здійснення певних дій;

б) стосовно права:

- правомірні діяння - поведінка, що відповідає нормам права:

- юридичні вчинки, тобто діяння, що спричиняють правові нас­лідки незалежно від того, усвідомлював чи ні суб’єкт право­відносин їхнє правове значення (створення літературного твору);

- юридичні акти, тобто дії, свідомо спрямовані на досягнення правового результату (голосування на виборах);

- неправомірні діяння - поведінка суб'єкта, що суперечить нор­мам права, порушує їхні вимоги;

в) за суб’єктним складом:

- діяння індивідів (укладення шлюбу, вчинення злочину);

- діяння організацій (висунення кандидата від політичної партії на виборах);

- діяння держави (вступ до Організації Об'єднаних Націй);

г) за формою існування:

- діяння-акти або одноактні діяння (купівля квитка для проїзду);

- діяння-правовідносини або правові стани (шлюб, громадянство);

• події - обставини, явища, виникнення (перебіг, існування) яких безпосередньо не залежить від поведінки людини, але може опо­середковуватися або спричинятися нею:

а) за зв ’язком із діяльністю людини:

- абсолютні події, які жодним чином не залежать від людини (сплив певного строку; пожежа, спричинена блискавкою);

- відносні події, виникнення яких певним чином зумовлене люд­ською діяльністю (пожежа внаслідок несправності електроп­роводки в будівлі);

б) за походженням: природні (землетрус), соціальні (епідемія), біологічні (смерть), техногенні (аварія на атомній станції);

в) за масштабом: місцеві (локальні), загальнодержавні, регіона­льні, глобальні;

г) за часом існування: моментальні (народження), триваючі (се­зон полювання);

д) за періодичністю виникнення: унікальні (досягнення конкретною людиною 18-річного віку), повторювані (зміна сезонів року);

е) за характером наслідків: незворотні (знищення пам'ятки куль­тури), зворотні (повінь).

2.

• правостворюючі - юридичні факти, внаслідок яких у суб'єктів виникають певні суб'єктивні права та юридичні обов'язки (укла­дення трудового договору, реєстрація шлюбу);

• правозмінюючі - юридичні факти, що змінюють обсяг уже наяв­них прав та обов'язків суб'єктів правовідносин (високий рівень навчання є підставою для отримання підвищеної стипендії);

• правоприпиняючі - завершують існування правовідносин (смерть фізичної особи, внесення в Єдиний державний реєстр юридичних осіб відомостей щодо припинення юридичної особи);

• із подвійним характером (смерть припиняє трудові правовідно­сини, але спричиняє спадкові).

3. За тривалістю в часі:

• одноактні або короткотривалі (народження особи, розголошен­ня банківської таємниці);

• триваючі або правові стани (громадянство, шлюбно-сімейні відносини).

4. За складом:

• прості - одного юридичного факту достатньо для настання юри­дичних наслідків (смерть фізичної особи - відкриття спадщини);

• складні - юридичний наслідок можливий при наявності певної сукупності юридичних фактів (передумовами отримання спадку є: факт смерті спадкодавця, наявність або відсутність заповіту, подання спадкоємцем заяви про прийняття спадщини).

5. За значенням факту:

• основні - факти, що є головними, фундаментальними для на­стання певних наслідків (крадіжка призводить до кримінального покарання - позбавлення волі на строк до трьох років);

• додаткові - факти, що уточнюють, доповнюють основний факт, певним чином змінюючи наслідки (вчинення крадіжки у великих розмірах збільшує строк позбавлення волі).

6. За ступенем реальності:

• дійсні - факти, що мають реальне підтвердження;

• такі, що припускаються - факти, дійсність яких не підтвердже­на, але в установленим правом випадках вони зумовлюють пра­вовідносини:

а) правові презумпції - це засновані на праві припущення щодо наявності або відсутності юридичних фактів, які можуть бути як спростовними, так і неспростовними (невинуватість особи у вчиненні злочину, доки не доведена її вина);

б) правові фікції - необхідні для виникнення, припинення, розвит­ку правовідносин факти, що не можуть бути підтверджені, то­му визнаються за допомогою права дійсними (оголошення особи померлою у разі відсутності відомостей про неї протя­гом певного строку).

12.4