Національні юридичні системи світу: поняття та формально-джерельна класифікація

Юридична система - це система всіх юридичних (дер­жавно-вольових) явищ, які існують у певній державі.

До складу означеної системи входять такі основні елементи:

1) система об'єктивного юридичного права (про неї йти­меться в наступній темі), норми якого виражені у тих чи інших зовнішніх формах;

2) діяльність відповідних суб'єктів зі створення, роз'яс­нення (тлумачення) та застосування юридичних норм;

3) юридичні акти, в яких фіксуються, закріплюються ре­зультати такої діяльності;

4) офіційно функціонуюча юридична свідомість та форми (засоби) її прояву, вираження;

5) юридичні відносини між суб'єктами об'єктивного юри­дичного права;

6) законність - соціальний режим відповідності фізичної діяльності суб'єктів права приписам законів та підзаконних джерел об'єктивного юридичного права.

Вивченню кожного з усіх названих юридичних явищ при­свячені деякі попередні і наступні теми курсу, а взаємодія, «співпраця» всіх елементів юридичної системи характеризу­ється в останній, підсумковій темі цієї частини посібника. Зараз же поняття означеної системи визначене насамперед задля того, щоб не ототожнювати з нею інше системне юридичне явище - систему об'єктивного юридичного права.

Принагідно нагадаю, що (як зазначалося у Вступній части­ні посібника), до усіх перерахованих вище явищ термін «юри­дичні» застосовано у досить умовному сенсі: лише тому, що кожне з них є результатом, наслідком волевиявлення держави, її органів, службових чи посадових осіб. Такі волевиявлення можуть здійснюватися через фізичні дії (поведінку, діяльність), ухвалення рішень, їхню фіксацію у певних письмових докумен­тах (актах).

Слід зважати й на те, що до елементів юридичної системи не належать ті юридично значущі явища, котрі її послаблюють, деформують, руйнують (наприклад, незаконні дії та рішення, антидержавна нігілістична юридична свідомість). Такі явища мають, можна сказати, антисистемний характер.

Для відображення ж усіх юридично значущих явищ суспільства - як системостворювальних, так і системоруйнів- них (антисистемних) - використовується вже інше самостійне поняття: «юридичне життя суспільства».

Від юридичної системи (у викладеному її розумінні) слід відрізняти загальносоціальну («природну») правову систему. До її складу входять насамперед буттєві права, свободи й обов'язки людини та інших суб'єктів соціуму, принципи та нор­ми, в яких ці права, свободи й обов'язки відображаються, за­кріплюються, а також суспільні відносини, що формуються з

приводу виникнення, реалізації, охорони та захисту таких прав, свобод і обов'язків.

У конкретних юридичних системах, що формувалися за певних історичних умов, під впливом тих чи інших соціальних факторів котрась із зазначених вище зовнішніх форм (джерел) юридичних норм набувала домінуючого, стрижневого значен­ня. Тому залежно від поширеності і значущості тих чи інших зовнішніх форм (джерел) юридичних норм національні юри­дичні системи світу розподіляються на певні групи - так звані «сім'ї»:

1) нормативно-актна юридична система (її історично усталена назва - «романо-германська», або «європейсько-конти­нентальна»);

2) судово-прецедентна юридична система (її традицій­на назва - «англосаксонська», або система «загального права»);

3) релігійна юридична система;

4) традиційна юридична система.

3.