Юридичні факти

Юридичний факт - це передбачена гіпотезою юридич­ної норми або ж зумовлена конкретно-історичними прин­ципами об'єктивного юридичного права конкретна обста­вина, з настанням якої виникають, змінюються чи припи­няються юридичні відносини.

Види юридичних фактів:

1) за юридичними наслідками -

- правостворювальні;

- правозмінювальні;

- правоприпиняльні;

2) за складом -

- прості;

- складні (юридичні склади);

3) за характером тривання в часі -

- одноактні (дискретні), наприклад, купівля-продаж речі;

- триваючі (процесуальні), тобто так звані юридичні ста­ни (наприклад, перебування у шлюбі);

4) за наявністю волі суб'єктів юридичних відносин -

- дії - факти, які є наслідком волевиявлення хоча б одного з таких суб'єктів;

- події - факти, що виникають незалежно від волі будь- яких суб'єктів.

Юридичні факти, які є діями, залежно від їхньої відповід­ності чи невідповідності приписам юридичних норм, поділя­ються на:

а) правомірні дії - тобто такі, що відповідають юридич­ним приписам; до їхнього складу входять:

- юридичні акти - тобто правомірні дії, які вчиняються зі спеціальною метою викликати певні юридичні наслідки (наприклад, ухвалення судом рішення у справі, складання лю­диною заповіту);

- юридичні вчинки - тобто правомірні дії, які такої спеціа­льної мети безпосередньо не мають (скажімо, малювання ху­дожником картини для особистого користування, надіслання поштою листа товаришу);

б) неправомірні дії - тобто такі, що суперечать юридич­ним приписам; серед них розрізняють:

- винні - тобто правопорушення (злочини, різноманітні проступки);

- безвинні - так звані правові аномалії;

5) за онтичним статусом - факти, які обґрунтовані обста­винами -

- реальними;

- уявними (так званими презумпціями).

Юридична презумпція - це закріплене в юридичній но­рмі припущення про наявність або відсутність певних юридичних фактів, яке може спричинити виникнення, зміну чи припинення юридичних відносин.

Види юридичних презумпцій:

- неспростовні - такі припущення про існування певного юридичного факту, які не підлягають сумнівам чи спросту­ванню, а тому не потребують доведення (наприклад, презумп­ція юридичної недієздатності малолітньої особи);

- спростовні - це такі припущення про існування певного юридичного факту, які мають юридичне значення лише доти, доки щодо цього факту не буде доведено протилежне твер­дження (наприклад, презумпція невинуватості особи, презумп­ція батьківства).