Презюмовані факти

- факти, які згідно із законом припускаються встановленими, але вони можуть бути спростовані у загальному порядку. Так, за ст. 1184 ЦК шкода, завдана недієздатною фізичною особою, відшкодовується опікуном або закладом, який зобов’язаний здійснювати нагляд за нею, якщо він не доведе, що шкода була завдана не з його вини.

До таких презумпцій можна також віднести: факт народження дитини в осіб, які перебувають у зареєстрованому шлюбі (ч. 1 ст. 122 СК), тощо.

Процес доведення може стосуватися й окремих процесуальних дій. Продемонструємо логічну схему процесу доведення, існують випадки, коли позивач змінює позовні вимоги, але формально у ч. 1 ст. 123 ЦПК надане право відповідачу пред'являти зустрічний позов до або під час попереднього судового засідання і на цій підставі деякі позивачі або їх представники проти прийняття зустрічного лозову після цієї стадії розгляду справи. На підсилення позиції відповідача можна навести декілька аргументів:

1) ця норма не має імперативного характеру, тобто не існує однозначної заборони приймати позови і після попереднього судового засіданн, коли вони відповідають встановленим у ч. 2 ст. 123 ЦПК ознакам;

2) у ч. 2 ст. 31 ЦПК встановлено право відповідача протягом усього часу розгляду справи пред’являти зустрічний позов;

3) за ч. 4 ст. 10 ЦПК суд сприяє всебічному і повному з’ясуванню обставин справи і здійсненню прав сторін у випадках, встановлених цим Кодексом. Тому у разі виникнення колізії, суд має керуватися останньою нормою.

Уявляється, що такі доводи перехилять ваги у бік прийняття зустрічного позову судом, оскільки вони можуть бути застосовані й в апеляційній скарзі.

Отже, принцип змагальності зумовлює необхідність доводити не тільки матеріальні права та юридичні обставини, а й законність вчинення певних процесуальних дій.

7,