ВСТУП

Необхідною складовою підготовки магістрів управління суспіль­ним розвитком за спеціалізацією “Управління на загальнодержав­ному рівні” є навчальна дисципліна “Інституційний розвиток дер­жави”.

Вивчення курсу покликане:

■ надати слухачам знання теоретичних засад формування, функціонування та розвитку держави та її інститутів, пра­вових основ регулювання державного управління, що є не­обхідною передумовою адекватного розуміння процесів дер­жавотворення та ефективної участі в розбудові України;

■ ознайомити слухачів із теоретичними оцінками еволюції та сучасного стану державної влади в Україні, а також практи­кою організації роботи державних органів;

■ сформувати у слухачів уміння аналізувати структуру дер­жавного апарату в Україні шляхом вивчення взаємодії і взаємного впливу державних органів та прогнозувати його розвиток.

Об’єктом вивчення є закономірності виникнення, розвитку й стійкого ефективного функціонування держави та її елементів. Структурними складовими об’єкта є: поняття, основні ознаки і сут­ність держави; статусні характеристики Верховної Ради України; Президента України й органів виконавчої влади; засади організації та здійснення правосуддя; характер і форми внутрішньосистем- них зв’язків у державному апараті; форми та методи діяльності державних органів; зарубіжний досвід організації та ефективного функціонування системи органів держави.

Предмет вивчення - соціальна зумовленість, системний харак­тер, загальні тенденції, функціональні прояви й основні складові інституційного розвитку державного апарату України.

Основними організаційними формами вивчення навчального кур­су “Інституційний розвиток держави” є: лекції, семінарські та прак­тичні заняття, виконання обов’язкового індивідуального завдання (творчої роботи), самостійна робота та підсумкове контрольне ви­пробовування.

Згідно з навчальним планом бюджет навчального часу на вивчення дисципліни “Інституційний розвиток держави” становить 120 го­дин. Для заочної форми навчання: лекції - 16, практичні заняття - 8, семінарські заняття - 8, самостійна робота слухача - 88. Бю­джет часу за видами навчальної роботи та окремими темами відо­бражено в таблиці:

Структура навчального курсу зорієнтована на особливості його ви­вчення слухачами заочної та заочно-дистанційної форми навчан­ня. Кожна тема постає як самостійний навчальний модуль, який охоплює широке коло питань для вивчення.

З метою як закріплення теоретичного матеріалу, так і вдоскона­лення практичних умінь і навичок передбачено проведення семі­нарського або практичного заняття з кожної теми. Проблематику цих занять визначено таким чином, щоб розширити обізнаність слухачів щодо предмета курсу за рахунок звернення до рекомен­дованої літератури. Для слухачів, які бажають здобути додаткових знань з цієї навчальної дисципліни, передбачене виконання інди­відуальних вибіркових завдань.

Самостійна робота слухачів - один із основних засобів оволодін­ня навчальним матеріалом, її головною метою є закріплення, роз­ширення та поглиблення здобутих у процесі аудиторної роботи знань, удосконалення вмінь та навичок, а також самостійне ви­вчення та засвоєння нового матеріалу.

Самостійна робота слухача включає в себе:

■ опрацювання монографічних та інших наукових досліджень, підручників, навчальних і методичних посібників, вивчен­ня й ознайомлення з положеннями нормативно-правових актів, а також інших матеріалів з метою кращого засвоєння програмного матеріалу, викладеного на лекціях;

■ роботу з рекомендованими джерелами з метою підготовки до практичних і семінарських занять;

■ виконання обов’язкового індивідуального завдання;

■ виконання за бажанням вибіркового індивідуального зав­дання;

■ систематизацію вивченого матеріалу перед іспитом у формі тесту.

Контроль за самостійною роботою слухачів здійснюється викла­дачем під час проведення семінарських та практичних занять, пе­ревірки обов’язкових та вибіркових індивідуальних завдань і про­ведення підсумкового контрольного випробування (тесту).

Оцінка засвоєння навчального матеріалу із цієї дисципліни слуха­чами заочної форми навчання формується таким чином. Презен­тація виконання слухачами обов’язкових модульних завдань на кожному практичному і семінарському занятті оцінюється в ме­жах 30-ти балів з виведенням підсумкової оцінки як середньо­арифметичної величини. Виконання обов’язкового індивідуального завдання (творчої роботи) оцінюється в межах 40-ка балів. У ме­жах загальних 70-ти балів за самостійну роботу слухача (презен­тація знань на семінарських і практичних заняттях + оцінка за твор­чу роботу) може бути виставлена додаткова оцінка (до 10-ти балів) за виконання індивідуального вибіркового завдання. Підсумковий тест оцінюється в межах 30-ти балів.

Визначення загальної підсумкової оцінки здійснюється за резуль­татами поточного і підсумкового контролю. Отримані слухачем бали за виконання обов’язкових модульних завдань, індивідуаль­ного вибіркового завдання та іспиту у формі тесту додаються. За­гальна (сумарна) кількість балів є отриманою слухачем оцінкою з дисципліни “Інституційний розвиток держави”.

Ураховуючи те, що, з огляду на викладання дисципліни слухачам заочної форми навчання, значна частина навчального матеріалу вивчається самостійно, а також специфіки курсу й відсутності навчальної літератури, пропонований навчальний посібник по­кликаний системно організувати та якісно полегшити самостійну роботу над вивченням дисципліни “Інституційний розвиток дер­жави”. Основними структурними елементами цього посібника є виклад теоретичного матеріалу в контексті чотирьох модулів; теми, плани та список рекомендованої літератури до семінарських та практичних занять, а також методичні рекомендації для підготов­ки до них; обов’язкові та вибіркові індивідуальні завдання; пере­ліки контрольних питань і завдань; термінологічний словник.