Поняття і види функцій сучасної держави

Очевидно, що тенденції розвитку суспільства об’єктивно зумов­люють і видозміну держави як вищої форми його організації. Крім інформатизації, образ сучасної держави та її місце в упорядкуванні суспільного життя як на регіональному, так і світовому рівнях посту­пово змінюють глобалізація та інтеграція, розвиток громадянського суспільства, утвердження верховенства права, посилення геополіти­ки, природні зміни світового масштабу, а також демографічні, мігра­ційні, екологічні, енергетичні, науково-технологічні чинники тощо.

Усі ці фактори, так чи інакше, разом з історично сформованими завданнями держави визначають роль, яку відіграє держава в житті суспільства - соціальне призначення держави. Ідея його осмислення стала однією з центральних для теорії держави в юриспруденції. При цьому правова наука розкриває призначення держави передусім через категорію «функції держави».

Важливо усвідомлювати, що в сучасному розумінні держава не існує сама для себе, а лише задовольняє організаційні потреби суспі­льства, виконує забезпечувальну роль, тобто здійснює соціально не­обхідну діяльність.

Наукові дослідження функцій держави мають уже майже століт­ню історію. За цей час ученими запропоновано багато підходів до осмислення місця держави в суспільному житті і відповідного пі­знання суті та видового різноманіття її функцій. Проте не тільки не­має єдності думок з цього питання, а й досить часто традиційні тлу­мачення функцій держави, викладені в навчальній літературі, справедливо піддаються критиці.

Напевно можна стверджувати тільки те, що функції виступають важливою, але не єдиною характеристикою держави. Зміст її діяльно­сті, згідно з теорією діяльності, розкривається в комплексі елементів,

до яких належать мета і завдання, об'єкти і суб'єкти, форми і методи, принципи, результати діяльності тощо^[10]. Поряд із ними поняттю «фун­кції держави» відведено роль деталізації достатньо стійкої консолідо­ваної діяльності всіх ланок державного механізму (всіх суб'єктів державної діяльності) передусім залежно від об'єктного спрямування її складових (видів).

Складові діяльності держави

Прийнято вважати, що мета і завдання держави відображають її прагнення в конкретний історичний період, а функції держави є харак­теристикою діяльності з вирішення цих завдань. Тобто мета і завдан­ня встановлюють соціальні орієнтири діяльності держави, шляхи до­сягнення яких визначають її функції. Саме тому найпоширенішим є розуміння функцій держави як напрямів її діяльності.

У сучасних країнах правової орієнтації їхні основні функції за­кріплюються в конституціях (конституційних актах) та інших зако­нах.

Так, наприклад, ст. 17 Конституції України встановлює, що за­хист суверенітету і територіальної цілісності держави, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави і справою всього Українського народу.

л Функції сучасної держави - це напрями соціально необхідної, №1 загальнодержавної діяльності, в яких відображаються соціаль­не призначення держави, її роль у забезпеченні загальносуспіль­них потреб.

Основні риси функцій сучасної держави:

• виникають і розвиваються згідно з історичними умовами й об’єктивними закономірностями існування і розвитку суспільства та держави;

• характеризуються стійкістю і динамічністю реалізації протягом пев­ного історичного періоду;

• мають демократичний характер - відповідають потребам та інте­ресам суспільства;

• мають загальний характер - зумовлюють діяльність усього механі­зму держави й кожної його ланки, а в деяких випадках здійсню­ються за участю всього суспільства;

• мають правовий характер - закріплюються і реалізуються на пра­вовій основі, втілюючи верховенство права, дотримуючись пріори­тету прав людини;

• мають соціально необхідний характер - формуються, виходячи ви­нятково з необхідності участі держави в суспільному житті та пріо­ритету суспільних інтересів над державними, враховуючи самоор­ганізаційний потенціал громадянського суспільства;

• мають підконтрольний суспільству характер - суспільство здійс­нює громадський контроль за державною діяльністю, яка за необ­хідності коригується.

Слід визнати, що наведені риси функцій держави більше відпові­дають ідеалам і прагненням передового цивілізованого суспільства щодо його державної організації, тобто моделі правової, демократич­ної, соціальної держави. У реальності як з об’єктивних, так і суб’єктивних причин держава не завжди в змозі виконувати постав­лені перед нею суспільством завдання. Тому якість реалізації задек­ларованих державою функцій є головним показником ефективності її діяльності, відповідності суспільним потребам та інтересам, своєму призначенню.

Сьогодні держава здійснює значний масив функцій, зміст яких надзвичайно різноплановий. Стрімкий інформаційний розвиток, що надав людству глобальні комунікативні можливості, значно прис­корив процеси міждержавної політичної, економічної, культурної, світоглядної, науково-освітньої інтеграції, водночас тісно пов’язавши всі сфери суспільного життя між собою процесами об­міну інформацією.

За таких умов розмивається межа між внутрішньою та зовніш­ньою сторонами економічної, політичної, соціальної й екологічної ді­яльності держави, а основний критерій видового розподілу фундамен­тальних функцій держави на внутрішні і зовнішні, звичний для навчальної літератури з теорії держави і права, втрачає своє доміну­юче значення.

Це свідчить про комплексність і цілісність державної діяльності, тісний взаємозв’язок, взаємозалежність і взаємодоповнюваність її на­прямів і, як наслідок, певну відносність застосування щодо них будь- яких критеріїв розмежування.

Тож у найбільш загальному значенні основне призначення дер­жави полягає у створенні необхідних умов для оптимального розвит­ку суспільства. Наявність цих умов та суспільний розвиток, який ни­ми забезпечується, складають основу безпеки суспільства.

Види функцій сучасної держави:

1. За часом існування:

• постійні - властиві державі в багатьох періодах її існування (пі­дтримання обороноздатності, забезпечення суспільного порядку, розвиток економіки);

• тимчасові - зумовлені певною ситуацією або етапом розвитку.

2. За значенням для суспільства:

• пріоритетні - ті, реалізація яких визначає майбутнє існування й розвиток суспільства і держави, консолідує діяльність не тільки державних організацій, а й інститутів громадянського суспільст­ва (захист державного суверенітету і територіальної цілісності, протидія агресії іншої держави, формування конкурентоздатної економіки, розвиток енергозберігаючих технологій);

• другорядні - їхня реалізація, порівняно з пріоритетними функ­ціями, суттєво не впливає на вирішення найактуальніших суспі­льних проблем. Проте зі зміною умов, що впливають на суспі­льний розвиток, пріоритети діяльності держави можуть також змінюватися і тоді на перший план виходитимуть раніше друго­рядні функції.

3. За місцем у системі державної діяльності:

• первинні (основні) - найбільш стійкі об'ємні функції, які поєд­нують у собі низку тісно взаємопов'язаних напрямів діяльності держави;

• похідні (субфункції, складові основних функцій) - більш вузькі і конкретизовані напрями діяльності держави, щодо первинних функцій виступають їхніми невід'ємними структурними елемен­тами (у такому розумінні забезпечення національної безпеки бу­де первинною функцією, а забезпечення інформаційної, економіч­ної й екологічної безпеки, підвищення науково-технологічного потенціалу країни тощо - похідними).

4. За ефективністю реалізації:

• реально здійснювані - мають ефективні механізми реалізації і конкретні позитивні результати діяльності;

• потенційні - з певних причин отримують лише декларативний характер або здійснюються недостатньо ефективно.

5. За сферами суспільного життя:

• політичні - формування і здійснення внутрішньої політики дер­жави; створення сприятливих умов для реалізації народовладдя; встановлення дипломатичних відносин з іншими державами; оборонна діяльність держави, що полягає в захисті економічни­ми, дипломатичними й військовими засобами її суверенітету і території;

• економічні - вплив на сферу економічних відносин шляхом ство­рення сприятливих умов для розвитку виробництва, підтримка і сприяння розвитку всіх форм власності; встановлення та здійс­нення торгово-економічних відносин з іноземними державами, створення і забезпечення функціонування системи оподаткову­вання та контролю законності прибутків індивідів та організацій, а також використання бюджетних коштів;

• гуманітарні - підтримання найсприятливіших умов для усунен­ня суперечностей між різними соціальними верствами населення, забезпечення непорушності фундаментальних для сучасного су­спільства прав людини, зокрема інформаційних прав, прав на життя і достатній життєвий рівень, працю, освіту, охорону здо­ров'я тощо;

• екологічні - охорона й забезпечення раціонального використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки суспільс­тва, поліпшення екологічного стану планети, участь у попере­дженні та ліквідації наслідків екологічних катастроф світового масштабу;

• культурно-світоглядні - сприяння консолідації нації, формуван­ню загальної для всієї країни культури і водночас розвитку куль­тури всіх народів, які проживають на території держави; встано­влення й розвиток культурних зв’язків з іншими державами; підтримка науки, освіти, мистецтва, фізичної культури й спорту; охорона культурної спадщини;

• правоохоронні - забезпечення реалізації і захисту прав та свобод людини і громадянина, контроль за неухильним дотриманням вимог правових норм, протидія злочинності, забезпечення притяг­нення до юридичної відповідальності винних у правопорушен­нях, підтримка миру на планеті й світового правопорядку, бо­ротьба з міжнародним тероризмом, запобігання виникненню мі­жнаціональних і міждержавних конфліктів, участь у їхньому вре­гулюванні тощо;

• інформаційні - широкий спектр державної діяльності, пов’язаний із суспільно необхідним державним впливом в інформаційній сфері, який в умовах становлення глобального інформаційного суспільства має системоутворювальний характер, оскільки про­никає в усі складові державної діяльності, суттєво впливаючи на її результативність.

4.3