§ 3. Правопорядок і державна дисципліна

Правопорядок — це одна із складових громадського порядку, що полягає у правовій регламентації суспільних відносин і вимозі додер­жання чинних правових норм.

Правопорядок встановлюється в результаті додержання режиму законності в суспільстві, а тому є її результатом.

Правопорядок характеризується тим, що:

1) закладається в правових нормах в процесі правотворчості;

2) спирається на принцип верховенства права і панування закону в сфері правовідносин;

3) встановлюється в результаті реалізації правових норм, тобто додержання режиму законності у діяльності з реалізації права;

4) створює сприятливі умови для здійснення суб’єктивних прав;

5) припускає своєчасне і повне виконання всіма суб’єктами пра­ва своїх юридичних обов’язків;

6) вимагає невідворотності юридичної відповідальності для кож­ного, хто вчинив правопорушення;

7) встановлює сувору громадську дисципліну;

8) припускає чітку та ефективну роботу всіх державних і приват­них юридичних органів і служб, насамперед правосуддя;

9) створює умови для організованості громадянського суспіль­ства і режим сприяння індивідуальній свободі;

10) забезпечується всіма державними заходами, зокрема і дер­жавно-правовим примусом.

Як стверджував відомий соціолог права Макс Вебер, лише там, де принципи правового порядку дотримуються і реалізуються, спи­раючись на переконаність в їхній справедливості, де вони погоджені з діяльністю уряду, який, у свою чергу, монополізував право на зако­нотворчість і реалізацію влади, там можна вести мову про легальну і легітимну владу, яка стоїть на сторожі інтересів суспільства.

Забезпечення державою законності і правопорядку в суспільстві було б неможливим без додержання її органами та їх посадовими і службовими особами певної дисципліни в організації своєї роботи і реалізації наданих нею владних повноважень.

Отже, державна дисципліна — це режим панування закону у взаємовідносинах органів держави, посадових осіб цих органів, ін­ших уповноважених суб’єктів права, який ґрунтується на засадах обов’язковості і неухильного дотримання усіма і кожним суб’єктом права вимог виконання покладених на них обов’язків, здійснення ді­яльності виключно в межах наданих їм повноважень, непосягання на права і законні інтереси інших суб’єктів, прояву ініціативності і від­повідальності у справі, дорученій їм громадянським суспільством і правовою державою.

Державна дисципліна, законність і правопорядок тісно пов’язані між собою, адже існування державної дисципліни є неможливим без додержання і виконання вимог законності і свідомого позитивного ставлення уповноважених суб’єктів права до встановленого право­порядку.

Однак між законністю і дисципліною є низка відмінностей у зміс­ті та місці в системі правового регулювання. А саме:

З погляду права законність є основою дисципліни, але дисци­пліна — не суто правове, а соціально-правове явище. Вона не вичер­пується законністю. Якщо законність передбачає точне і неухильне додержання закону, то дисципліна допускає можливість прояву ак­тивності та ініціативності у виконуваній роботі.

Поняття дисципліни ширше за поняття законності в частині нор­мативного забезпечення, оскільки державна дисципліна, на відміну від законності, забезпечується не лише правовими, а й іншими соці­альними нормами, зокрема нормами етики і моралі.

Дисципліна і законність мають різні результати дії. Результат за­конності — правопорядок. Результат дисципліни — громадський по­рядок, складовою якого є й зумовлюваний законністю правопорядок.

Незважаючи на наявність розвиненої системи засобів, методів і гарантій забезпечення законності, правопорядку та державної дис­ципліни, справу такого забезпечення не буде виконано повністю без усвідомлення суспільством вимог зазначених соціально-правових явищ. Тож рівень правової свідомості, досягнутий соціумом на пев­ному етапі його ідеологічного розвитку, є визначальним фактором у реалізації такої справи.

Запитання для самоконтролю

1. Що таке законність? На яких засадах вона базується?

2. Які вимоги встановлює законність у сферах правотворчості і право- реалізації?

3. В чому полягають міжнародні гарантії законності? Яку, на Вашу дум­ку, роль відіграють вони у справі забезпечення режиму законності в окремо взятій країні?

4. Схарактеризуйте поняття правопорядку. Що є основним засобом його забезпечення?