Предмет і система навчальної дисципліни «Судові та правоохоронні органи України»

Предмет будь-якої навчальної

дисципліни визначається юридичною

проблематикою, що підлягає вивченню.

З урахуванням цього, дисципліну «Судові та правоохоронні органи України» можна визначити як таку, в рамках якої вивчаються основи організації та найбільш істотні напрями і завдання діяльності судових, правоохоронних та правозахисних органів, їх взаємодія один з одним та іншими органами держави^[1].

Система чи зовнішня побудова навчального курсу «Судові та правоохоронні органи України» включає в себе дві частини: загальну і особливу.

Загальна частина присвячена таким основним, вихідним положенням як поняття, предмет, завдання навчальної дисципліни, законодавчі джерела дисципліни, методи пізнання, співвідношення з іншими навчальними дисциплінами.

Особлива частина розглядає всі і кожен окремо судовий, правоохоронний та правозахисний орган, його виникнення, організацію, побудову, внутрішню систему і структуру, цілі, завдання та функції.

Систему дисципліни складає сукупність взаємопов’язаних між собою проблем і питань, які вивчаються в даній дисципліні і складаються з наступних

тем:

1. Предмет, система та основні поняття навчальної дисципліни «Судові та правоохоронні органи України».

2. Судова влада в Україні.

3. Конституційний Суд України.

4. Вища рада правосуддя.

5. Прокуратура України.

6. МВС і Національна поліція України.

7. Органи досудового розслідування в Україні.

8. Служба безпеки України.

9. Міжнародна організація кримінальної поліції - Інтерпол.

10. Бюро економічної безпеки України.

11. Державне бюро розслідувань.

12. Національне антикорупційне бюро України.

13. Міністерство юстиції України.

14. Адвокатура України.

15. Нотаріат в Україні.

Навчальна дисципліна «Судові та правоохоронні органи України» займає самостійне місце в системі юридичних дисциплін. У той же час вона тісно пов’язана і взаємодіє з іншими галузями права, науками та навчальними дисциплінами. Насамперед, необхідно вказати на її поєднання з конституційним правом. У Конституції України закріплено основні права, свободи та обов’язки людини і громадянина та гарантії їх реалізації (розділ II Основного Закону), наявні норми, які регламентують напрямки діяльності прокуратури (ст. 131¹ розділ VIII Основного Закону), визначено систему судоустрою, закріплено гарантії незалежності суддів, основні засади судочинства, окреслена компетенція Вищої ради правосуддя щодо формування суддівського корпусу (розділ VIII Основного Закону).

Діяльність правоохоронних органів та суду тісно пов’язана з системою знань, які є предметом вивчення теорії держави і права, історії держави та права. Пізнання багатьох питань організації та діяльності суду, правоохоронних органів вимагає бачення конкретних правових явищ у розвитку на фоні історичних подій, в порівнянні з накопиченим правовим досвідом як в нашій країні, так і за її межами.

Навчальна дисципліна має тісний зв’язок з кримінальним процесом. Кримінальний процес визначає порядок діяльності суду, органів досудового розслідування, прокуратури щодо досудового розслідування, судового розгляду і вирішення кримінальних справ. Наявні норми, що визначають компетенцію прокурора на різних стадіях кримінального провадження та правове становище захисника (адвоката) у кримінальному провадженні (ст.ст. 22, 45-54 КПК України).

Крім того, зв’язок навчального курсу простежується з адміністративним правом та адміністративним процесом, теорією оперативно-розшукової діяльності, криміналістикою, судовою психологією тощо. Якщо взяти будь-яку юридичну навчальну дисципліну, що вивчається в закладі вищої освіти юридичного профілю, то без вагань можна віднайти її зв’язок з навчальним курсом «Судові та правоохоронні органи в Україні».

Не ізольована дисципліна «Судові та правоохоронні органи України» від жодної з юридичних дисциплін, адже будь -яка зі сфер правового регулювання вимагає захисту, який здійснюють уповноважені на те судові, правоохоронні, правозахисні органи та недержавні правові інститути.

1.2.