§ 2. Основні гарантії законності

Гарантії законності — це об’єктивні і суб’єктивні умови, засоби і заходи, що вживаються державою з метою забезпечення режиму за­конності та існуючого правопорядку.

Серед гарантій законності виділяють міжнародні та національні (внутрішньодержавні) гарантії законності.

Загальні гарантії законності — це економічні, політичні, ідеоло­гічні, соціальні та моральні умови, за яких функціонує правова систе­ма і підтримується існуючий правопорядок.

До загальних гарантій законності належать:

— соціально-економічні гарантії;

— політичні гарантії;

— ідеологічні гарантії.

Соціально-економічні гарантії законності — це рівень розвитку економічної системи суспільства, ритмічності роботи господарського механізму країни, росту продуктивності праці і обсягу виробництва, розмаїття і рівність всіх форм власності, рівність економічних мож­ливостей суб’єктів суспільних відносин, що визначає рівень добро­буту суспільства, а отже, зацікавленість або незацікавленість членів суспільства у додержанні існуючих правових норм. Це є об’єктивною передумовою реалізації прав і законних інтересів особи.

Політичні гарантії законності — це ступінь демократизму консти­туційного ладу, тобто наявності розвинутої системи народовладдя, демократичних форм і інститутів його здійснення, політичного плю­ралізму, що обумовлює здійснення державної влади через систему органів, які забезпечують урахування волевиявлення суспільства та закріплення його у правових нормах, що сприяє справедливому вре­гулюванню цими нормами суспільних відносин, авторитету цих норм і готовності кожного члена суспільства дотримуватися встановлених у них правил.

Ідеологічні гарантії законності являють собою систему поглядів, ціннісних орієнтирів і критеріїв поведінки, що склалися у суспіль­стві і визначають рівень правосвідомості як суспільства в цілому, так і кожного його члена зокрема, а також їхнє критичне ставлення до іс­нуючого правопорядку.

Спеціальні гарантії законності — це спеціальні юридичні засоби та умови, що реально забезпечують вимоги законності.

До спеціальних гарантій законності належать: а) юридичні гаран­тії; б) організаційні гарантії.

Юридичні гарантії законності — це система засобів правотвор- чого та правореалізаційного характеру, що є продуктом діяльності системи державно-правових інститутів, покликаних забезпечувати додержання і виконання вимог законності.

Юридичні гарантії законності передбачають:

— попередження правопорушень;

— виявлення правопорушень;

— припинення неправомірних дій, що почали скоюватися;

— засоби захисту від правопорушень;

— засоби відтворення порушеної законності;

— юридична відповідальність.

Організаційні гарантії законності — це система заходів організа­ційно-правового характеру, спрямованих на забезпечення режиму законності. Ними, насамперед, є кадрова робота, а також організація належних умов для ефективної роботи правотворчих та правозасто- совних органів.

Схема 16. Гарантії законності

Міжнародні гарантії законності поряд із національними відігра­ють надзвичайно важливу роль у справі забезпечення вимог закон­ності і посідають не останнє місце серед правових механізмів її забез­печення в окремих регіонах світу.

Міжнародні гарантії законності — це діяльність міжнародних ор­ганізацій, спрямована на:

а) здійснення контролю за дотриманням прав і свобод людини і громадянина у різних країнах, що знаходить свій прояв у на­данні офіційного права громадянам звертатися у міжнародні організації з метою захисту своїх прав, інспекційних поїздок представників цих організацій у регіони, де порушується за­конодавство про права людини, наявності інституту міжна­родних спостерігачів за проведенням виборів тощо;

б) здійснення політичних та економічних заходів щодо заохо­чення дотримання загальновизнаних прав і свобод людини і громадянина;

в) застосування економічних, політичних та військових санк­цій до держав, в яких відкрито порушуються загальновизнані права, свободи та інші демократичні інститути.