§ 3. Методи соціальних наук, що використовуються в теорії держави і права
Конкретно-соціологічний метод.
Цей метод полягає у дослідженні права не на рівні абстрактних категорій, а на основі конкретних соціальних фактів. У рамках цього методу використовуються такі прийоми, як експеримент, інтерв'ювання, анкетування, спостереження й ін.
З його допомогою можна виявити стан законності і правопорядку в країні, ступінь ефективності функціонування всіх гілок державної влади, правового регулювання. Саме цей метод зможе ефективно використовуватись при дослідженні різних сфер діяльності правових та державно-політичних інститутів, результативності рішень, що ними приймаються, а також своєчасності та надійності правової охорони та правового регулювання. Зазначений метод дозволяє не лише глибоко, з урахуванням суспільних потреб, підійти до вирішення багатьох традиційних державно-правових проблем, а й поставити ще низку нових питань. Справа в тому, що для процесупереходу до глобальної інформаційної цивілізації не достатньо лише визначити загальні положення, принципи, особливості та тенденції розвитку держави і права. Слід також знати, як саме діють ці чинники у реальних відносинах, як забезпечити результативне функціонування державно-правової системи в цілому і, нарешті, як дослідити це функціонування для кожного з елементів системи.
Історичний метод.
Суть історичного методу полягає в тому, що процес розвитку державно- правових явищ відновлюється у всій своїй різноманітності, в усій повноті - з усіма випадковостями, зиґзаґами, що перекручують об’єктивну логіку розвитку. Зазначений метод рекомендує розглядати державу і право не лише у розвитку, а в послідовній зміні одного історичного типу держави іншим, як правило, більш досконалим і прогресивним. За допомогою історичного методу процес розвитку держави і права досліджується у часі. Цей метод дозволяє виявити зміни, що відбуваються з державою і правом у конкретні періоди їх еволюції у різних країнах.
В рамках історичного методу досліджується специфіка державно-правових явищ конкретного історичного періоду. Він дозволяє дослідити динаміку розвитку держави і права. При цьому жоден з історичних типів не може розглядатися як закінчений етап розвитку людства. Саме за допомогою історичного методу можна висвітлити особливості як ранньої державності, так і сучасної соціально-правової держави.Питання для самоконтролю:
1. Які прийоми використовуються в рамках конкретно- соціологічного методу?
2. Що дозволяє виявити історичний метод?
§ 4. Спеціальні методи пізнання державно-правових явищ
Порівняльно-юридичний метод.
Зазначений метод ґрунтується на послідовному вивченні і порівнянні великої кількості подібних об'єктів. Його перевагою є можливість порівняння державно- правових явищ, що розвиваються в різних країнах у ті ж самі періоди, і, на цій основі, виявити переваги і недоліки конкретних правових систем, форм правління, політичних режимів тощо. Це дозволяє виявити межі і можливості перенесення іноземного досвіду правового розвитку у конкретний регіон чи державу.
Зазначений метод може бути як синхронічним (синхронним) так і діахронічним (порівняльно-історичним). За рівнем же він може бути макропорівняльним (порівняння державно-правових систем) та мікропорівняльним (порівняння елементів правових систем).
Порівняльно-юридичний метод складається з наступних етапів'.
• окреме дослідження інститутів, що порівнюються між собою;
• порівняння виявлених ознак з позицій їх схожості та відмінностей;
• оцінка результатів.
Так, порівнюючи прийняття конституцій авторитарних держав, можна встановити, що майже всі вони були прийняті на референдумі. Так, 12 грудня 1993 року на референдум був винесений проект нині діючої Конституції Російської Федерації. Формально проголосивши республіканську форму правління змішаного типу, вона фактично закріпила в Росії своєрідний авторитарний режим. Президенту були надані величезні повноваження. Так, ст.111 п.4, по суті, закріпила його право розпустити Державну Думу у випадку, якщо остання відмовиться затвердити зручного для глави держави Голову Уряду.
Проте, ця конституція була затверджена, що говорило про підтримку авторитарного режиму в Російській Федерації більшістю її громадян. Інший приклад пов'язаний з прийняттям 11 вересня 1980 року нині діючої конституції Чилі. Документ, що чилійці схвалили на референдумі, складається з двох частин: «Основного Закону» і «Перехідних положень». У руках президента А. Піночета Угарте була закріплена вся повнота виконавчої влади в країні. Йому також було надане право видавати декрети, що мали силу законів. Рольреферендуму розкриває також конституційне формування V Республіки у Франції. І якщо Конституція IV Республіки 1946 року суттєво обмежувала права президента, то, прийнята на референдумі 4 жовтня 1958 року, Конституція V Республіки їх істотно розширила. Навіть просте порівняння нумерації глав у конституціях 4-й і 5-й Республік Франції дає уяву про пріоритети. Так, у Конституції 1946 року II глава присвячена Парламенту і лише V - Президенту Республіки. Конституція ж 1958 року другий розділ віддала Президенту Республіки, а IV - Парламенту. Затвердження Конституції V Республіки прямо пов'язано з особистою популярністю її першого президента - Шарля де Голля. Саме він, як ніхто інший розумів, що успіх відродження Франції залежить від підтримки перетворень у досить єдиному суспільстві. І хоча режим особистої влади де Голля, по суті, був одним із різновидів авторитаризму (про що вже згадувалося), проте, він користувався великою підтримкою у громадян в період становлення V Республіки, про що і свідчить підтримка проекту Конституції де Голля на референдумі в жовтні 1958 року.
Формально-юридичний метод.
Він допомагає описати, класифікувати і систематизувати державно-правові феномени, досліджувати їх зовнішні і внутрішні форми. У ньому використовуються такі прийоми: аналіз джерел (форм) права, формальної визначеності права як його найважливішої властивості; дослідження внутрішнього змісту правових норм і права в цілому, правил юридичної техніки; методи систематизації нормативного матеріалу тощо.
Так, саме за допомогою цього методу була встановлена класифікація авторитарних державних режимів залежно від мети їхнього встановлення на модернізаційні (режим Петра Першого було встановлено задля проведення модернізації Московії), стабілізаційні (режим Шарля де Голля було встановлено для стабілізації ситуації у Франції 50-х років), тиранічні (режим Івана Грозного було встановлено для задоволення особистих потреб царя) та деструктивні (режим
Августо Піночета Угарте був спрямований на обмеження прав та свобод громадян Чилі).
Правове моделювання, полягає в тому, що між різними правовими і державними явищами існує деяка подібність і тому, знаючи властивості й ознаки одного з них (моделі), можна досить точно судити про інше. Цей метод також спрямовано на пошук оптимальної для умов конкретної країни структури державних і правових інститутів, який здійснюється шляхом ідеального відтворення досліджуваних об’єктів стосовно конкретної ситуації. Так філософи минулого розробили модель правової держави. “Накладаючи” зазначену модельна Україну, можна з’ясувати, чи є вона правовою державою чи ні. Крім того, даним метод дозволяє оновити категоріальний апарат науки, передбачити можливі тенденції розвитку держави і права.
Питання для самоконтролю:
1. В чому суть методу порівняльного державознавства та порівняльного правознавства?
2. Які є види порівняльного правознавства і порівняльного державознавства?
3. Які етапи проходить метод порівняльного правознавства і порівняльного державознавства?
4 . В чому суть формально-юридичного методу?
5. В чому суть правового моделювання?
Дискусійне завдання:
Проаналізувати положення, згідно якого нема прав без обов'язків та обов'язків без прав.
ЛІТЕРАТУРА ДО РОЗДІЛУ 1:
Книги.
Навчально-методична література.
1. Венгеров А.Б. Теория государства и права: Учебник для юридических вузов. - 3-є изд. - М., 1999. - 528 с.
2. Загальна теорія держави і права: Навч. посіб. / А.М. Копєйчиков, С.Л. Лисенков та інші: За ред.
В.В. Копєйчикова, стер. вид. - К.: Юрінком Інтер, 2000. - 320 с.3. Комаров С.А., Малько А.В. Теория государства и права. Учебнометодическое пособие. Краткий учебник для вузов. - М.: НОРМА - ИНФРА-М,
1999. -448 с.
4. Куликов Л.М. Основы социологии и политологии: Учеб, пособие. - М.,
1999. -336 с.
5. Мухаев Р.Т. Теория государства и права: Учебник для вузов. - М.: ПРИОР, 2001.-464 с.
6. Общая теория права и государства: Учебник / Под ред. В.В. Лазарева. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Юристъ, 1996. - 472 с.
7. Панарин А.С. ПОЛИТОЛОГИЯ. Западная и восточная традиция: Учебник для вузов. - М.: Университет, 2000. - 320 с.
8. Політологія: історія та методологія / за ред. Ф.М. Кирилюка. - К.,
2000. -632 с.
9. Протасов В.Н. Теория права и государства. Проблемы теории права и государства: Вопросы и ответы. - М., 1999. - 240 с.
10. Скакун О.Ф. Теория государства и права: Учебник. - Харьков: Консум; Ун-т внутр. дел., 2000. - 704 с.
11. Теория государства и права / Под ред. К.А. Мокичева, - М.: Юридическая литература, 1971. - 632 с.
12. Теория государства и права: Курс лекций / Под ред. Н.И. Матузова и
А.В. Малько. - 2-е изд., перераб и доп.. - М.: Юристъ, 2000. - 776 с.
13. Теория государства и права: Учебник для вузов / Под ред. М.М. Рассолова, В.О. Лучина, Б.С. Эбзеева. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, Закон и право, 2000. - 640 с.
14. Теория государства и права. Учебник для юридических вузов и факультетов. Под ред. В.М. Корельского и В.Д. Перевалова - М., 2000. - 616 с.
15. Теорія держави і права: Конспект лекцій / Уклад. В.В. Сухонос (мол.). - Суми: УАБС, 2003. - 90 с.
Монографії і наукові видання.
16. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество. Опыт социального прогнозирования. Перевод с английского. - М.: Academia, 1999. - 956 с.
Художня і популярна література.
17. Кинг С. Несущая огонь // Избранные произведения в 3-х томах. Т. 1. - СПб.: Нева-Лад, 1992. - С. 3-300.
18. Тютчев Ф.И. Цицерон // Тютчев Ф.И. Сочинения в 2-х томах.
Том 1. -М.: Художественная литература, 1980. - С. 62.
Статті.
Енциклопедії, словники і довідники.
19. Клименко Н.І. Криміналістика // Юридична енциклопедія. - К., 2001. - Т. 3. - С. 393-394.
20. Костенко О.М. Кримінологія // Юридична енциклопедія. - К., 2001. - Т. 3. - С. 410-411.
21. Музика А.А. Кримінальне право // Юридична енциклопедія. - К., 2001. - Т. 3. - С. 400-401.
22. Скакун О.Ф. Історія політичних і правових вчень // Юридична
енциклопедія. - К., 1999. - Т. 2. - С. 734-735.
23. Стечкин С.Б. Архимед // БСЭ. - 3-е изд. - М., 1970. - Т. 2. - С. 293-294.
24. Тимошенко В.І. Історія держави і права // Юридична енциклопедія. - К., 1999. - Т. 2. - С. 732-733.
25. Щаповал В.М. Конституційне право // Юридична енциклопедія. - К.,
2001. - Т. 3. - С. 276-277.
26. Шевченко Я.М. Цивільне право // Юридична енциклопедія. - К., 2004.
- Т. 6. - С. 365.
27. Шемшученко Ю.С. Адміністративне право // Юридична енциклопедія.
- К., 1998. - Т. 1. - С. 48-49.
28. Шемшученко Ю.С. Міжнародне право // Юридична енциклопедія. - К., 2001. - Т. 3. - С. 669.
Збірники наукових праць і журнали.
29. Венгеров А.Б. Синергетика, юридическая наука, право // Советское государство и право. - 1986 - № 10. - С. 36-45.
30. Суриков В.В. О термине «синергетика» // Синергетика. Труды семинара. Вып. 3. - М., 2000. - С. 272-275.
Еще по теме § 3. Методи соціальних наук, що використовуються в теорії держави і права:
- if( !cssCompatible ) { document.write(" Розділ 2 МЕТОДОЛОГІЯ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА 2.1. Поняття і призначення методології Ознайомившись з предметом теорії держави і права, слід з'ясувати, за допомогою яких засобів, прийомів ця наука досягає своїх цілей, тобто які методи використовуються в науковому пізнанні явищ державно-правової дійсності. Теорія держави і права має не лише свій предмет, але й метод. Предмет теорії держави і права дає відповідь на запитання, яку галузь сус
- § 3. Соціальна цінність теорії держави і права та її функціональне призначення
- 1.3. Методи та принципи теорії держави та права
- § 2. Теорія держави і права в системі соціальних наук
- 1.3. Роль і місце теорії держави і права в системі юридичних наук
- § 1. Загальне вчення про методи теорії держави і права
- 4. Місце теорії держави і права серед інших юридичних наук.
- § 4. Місце теорії права і держави в системіінших наук
- Місце теорії держави та права в системі наук
- Кравчук М. В.. Теорія держави і права. Проблеми теорії держави і права: Навчальний посібник, 2002
- § 4. Теорії про засоби і методи діяльності держави
- Тема 1. ПРЕДМЕТ І МЕТОД ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ ТА ПРАВА
- 1.4. Функції теорії держави і права
- 1.1. Предмет теорії держави і права
- 2.2. Структура методології теорії держави і права
- 2. Методологія теорії держави і права.
- 1.4. Функціональне призначення теорії держави і права
- § 3. Функції теорії держави і права.
- § 6. Предмет теорії права і держави
- Поняття, предмет і структура теорії держави і права