§ 3. Функції теорії держави і права.

Функції теорії (науки) є ті напрямки її дії, що необхідні для вирішення завдань, котрі стоять перед наукою.

Теорія держави і права виконує ряд функцій, міцно пов'язаних між собою.

Онтологічна функція. Онтологія - вчення про таке глобальне філософське поняття, як буття. В рамках онтології досліджуються основи, принципи буття, його структура і закономірності. Теорія держави і права в рамках цієї функції відповідає на запитання: що є держава і що є право? Онтологічна функція має за мету опис державно-правових явищ минулого і сучасності. Вона спрямована на те, щоб виділити ці явища із складу інших соціальних явищ і розкрити їх взаємозв’язок з іншими явищами. Крім того, в рамках цієї функції, теорія держави і права повинна відповісти на запитання, чому виникло і існує так чи інакше те чи інше державно- правове явище.

Гносеологічна функція. Гносеологія - теорія пізнання. Теорія держави і права в рамках цієї функції сприяє розвитку правового пізнання. Суть гносеологічної функції полягає у дослідженні предмету теорії держави і права, у пізнанні та поясненні сутності, змісту та форм держави і права, а також інших, органічно пов’язаних з правом та державою явищ та процесів. На основі реалізації цієї функції відбувається становлення теорії держави і права як системи знань. Особливість цієї функції полягає у тому, що вона виконується наукою задля свого власного розвитку. Саме тому практичне здійснення гносеологічної функції є умовою існування теорії держави і права.

Евристична функція. Евристика - це мистецтво знаходження істини, нових відкриттів. Як галузь наукового знання, евристика досліджує шляхи та методи вирішення різних пізнавальних завдань і намагається оптимізувати процес пізнання. В рамках евристичної функції теорія держави і права відкриває нові закономірності в розвитку державно-правових явищ в нових умовах.

Термін “евристика” пов’язаний з ім’ям видатного давньогрецького вченого й механіка з міста Сіракузи Архімеда.

Методологічна функція. Як відомо, метод у науці є засобом здобуття нових знань. Ці знання використовуються як засіб вирішення галузевих теоретичних проблем. Категорії, принципи, ідеї і висновки теорії держави і права служать своєрідними «опорними пунктами» галузевих і спеціальних юридичних наук. Останні опираються на термінологію, яка була розроблена теорією держави і права. Терміни і визначення, які використовує теорія держави і права можуть бути доктринальными (визначення, що даються вченими-юристами) і легальними (визначення, що зафіксовані у нормативно-правових актах).

Прикладна функція. Теорія держави і права покликана формувати наукові засади внутрішньої і зовнішньої юридичної політики, забезпечувати науковість державного управління. Крім того, теорія держави і права служить науковою основою функціонування держави і права, виробляє рекомендації для вирішення численних проблем державно-правового будівництва. Саме в рамках цієї функції розробляються правила юридичної техніки, створюються нові способи тлумачення нормативно-правових актів, робляться пропозиції щодо удосконалення законодавства, його систематизації, а також вирішуються інші питання практичного характеру.

Ідеологічно-виховна функція. Теорія держави і права акумулює і приводить у систему ідеї про державу і право, створює наукову основу для формування суспільної й індивідуальної політичної і правової культури. В рамках ідеологічної

функції теорія держави і права формує правову ідеологію, створює певний світогляд. Саме тому теорія держави і права повинна сприяти зростанню правової культури населення, допомагати знаходити вірні орієнтири в сфері державно- правового життя, виховувати повагу до права, правосуддя, Конституції тощо.

Навчальна функція. Теорія держави і права надає певних юридичних знань в рамках навчального курсу теорії держави і права. Як навчальна дисципліна, теорія держави і права є першочерговою дисципліною. Вона викладається у більш чи менш популярній формі, спрощеній до рівня можливостей її активного сприйняття особами, що не мають попередньої юридичної підготовки. Таким чином, теорія держави і права є своєрідним “ключем” для оволодіння юридичними знаннями. В той же час теорія держави і права є складовою завершального циклу дисциплін, необхідних для оволодіння професією юриста.

Системотворча функція. Теорія держави і права відіграє роль системотворчої науки у системі юридичних наук. Саме вона об’єднує всю юридичну науку в злагоджену гармонійну пізнавальну систему, визначаючи її інтегральну єдність. Ця функція виступає як процес, зумовлений властивостями єдності і диференційованості державно-правової надбудови суспільства.

Комунікативна функція. Дозволяє вирішувати проблеми піднесення юридичної науки до рівня розвитку науки в цілому. Цьому сприяє те, що найновіші досягнення деяких галузей знання теорія держави і права пристосовує до потреб юридичної науки, а також вирішує проблеми забезпечення найкращих умов для розвитку інших юридичних наук.

Прогностична функція. На основі визнання закономірностей розвитку держави і права теорія держави і права висуває гіпотези про їхнє майбутнє, істинність котрих потім перевіряється практикою. В рамках цієї функції мова йде про наукове передбачення у сфері державно-правових явищ, про створення науково обґрунтованих гіпотез. Прикладом прогностичної функції може бути питання стосовно еволюції форми держави, зовнішнього виразу державно-політичного режиму, а також питання щодо успіху правової реформи чи стосовно шляхів

формування в Україні соціально-правової держави тощо. Ця функція може включати як критичний, так і підтримуючий чи, навіть, апологетичний зміст стосовно тих чи інших сторін держави чи правової системи. Ті чи інші теоретичні постулати можуть використовуватися різними соціальними верствами або для критики чи то знищення існуючих інститутів держави і права, або для їх підтримки, виправдання, розвитку.

Питання для самоконтролю:

1. Які функції має теорія держави і права?

2. Що таке доктринальні визначення?

3. Що таке легалвні визначення?

Дискусійне завдання:

1. Прокоментувати китайсвке прокляття та слова Ф. Тютчева. Що, на Вашу думку, є більш вірним?

2. Спрогнозувати розвиток інституту глави держави в Україні.