§ 4. Місце теорії права і держави в системіінших наук

Наука - одна з царин людської діяльності. Її функція полягає у виробленні та систематизації знань про реальну дійсність. Вона є однією з форм свідомості, що включає діяльність щодо здобуття знань і результат цієї діяльності, тобто суму знань, що лежать у підмурівку наукової картини світу з позначенням окре­мих галузей знання.

Для того щоб з'ясувати специфіку предмета будь-якої науки, слід розглянути зв'язки даної науки з іншими науками, з’ясувати її місце серед інших наук. Система наук умовно поділяється на науки природничі (фізика, хімія, біологія, астрологія, гео­графія та ін.), технічні (космонавтика, технічна фізика, хіміко- технологічні науки, металургія, гірнича справа, механіка та ін.) і гуманітарні (філософія, історія, соціологія, політологія, еконо­мічна теорія, етнографія, логіка, лінгвістика, юриспруденція та ін.).

Теорія права і держави належить до блоку гуманітарних юри­дичних наук. Юридичні науки - це система знань про закономір­ності зародження, виникнення, існування і розвитку державно- правових явищ.

Юридичні науки можна підрозділяти на такі групи: історико- теоретичні науки, галузеві юридичні науки та прикладні на­уки.

Історико-теоретичні науки. Розглядають перебіг розвитку державно-правових установ і вчень про державу і право, ви­вчають найзагальніші питання розуміння державно-правових явищ. До них відносяться історія держави і права, історія по­літичних і правових учень, теорія права і держави.

Галузеві юридичні науки. Досліджують конкретні юридич­ні розпорядження й установи, а також відповідну юридичну практику. Це основний за своїм обсягом блок юридичних наук. Вивчення конкретних правових норм, отримання навичок їх реалізації - одна з найважливіших складників юридичної освіти. До галузевих належать науки конституційного, міжнародного,

адміністративного, цивільного, кримінального, трудового права, господарсько-процесуального, цивільно-процесуального, карно- процесуального права та ін.

Прикладні юридичні науки (іноді їх називають спеціальни­ми). Використовують досягнення природних і технічних наук з правничою метою, для вирішення юридичних питань. До них відносяться криміналістика, судова медицина, судова психіа­трія, судова бухгалтерія та ін.

Теорія права і держави є методологічною і фундаменталь ною наукою щодо решти юридичних наук, у тому числі щодо спеціальних, в яких, разом із загальноюридичними, існують і свої спеціальні, властиві тільки цим наукам поняття і терміни. Разом з тим теорія права і держави спирається на досягнення галузевих юридичних наук, узагальнює, синтезує і систематизує їх висновки. Теорія права і держави не може розвиватися само­стійно, ізольовано від інших галузей знань. Під час вивчення державно-правових проблем дослідникам часто доводиться вда­ватися до досягнень інших наук, що вивчають право і державу, таких як політологія, соціологія, психологія та ін.