<<
>>

Легістське розуміння держави

Легістське розуміння держави - пізнавальна діяльність суб’єкта, яка базується на природі закону як фундаментальній характеристиці держави, визначального у сприйнятті та відношенні до державної органі­зації.

Ознаки легістського розуміння держави: 1) ототожнення держави із законом; 2) закон є основою виникнення і формування держави; 3) діяль­ність державно-владних осіб підпорядкована тільки законам.

Основу легістського розуміння становить закон, що може помилково сприйматися тотожним правовому підходу. Різниця полягає в тому, що легіст- ське і правове розуміння держави не збігаються, хоча закон характерний для названих підходів. Відповідно до легістського підходу закон розглядається як явище, що не має оцінки, не має жодного значення, справедливий він чи ні. Основу формує погляд на закон живої природи, яка не опікується питан­ням справедливості. Людина, яка перебуває у колективі, не може оцінювати правильність закону суспільства, його справедливість, адже він є вираженням порядку. Пізнання закону - це пізнання правил. Взагалі будь-яке явище, яке існує, не може обійтися без закону (правила) власного розвитку. Держава ототожнюється з вимогами закону як основи її формування, регламентації діяльності державно-владних осіб тощо. Держава сприймається як законни- цька організація або сила, яка діє на основі чинного закону (чи будь-якої форми, що нагадує закон). Таким чином, державою вважається те, що діє згідно з приписами конституційного й адміністративного законодавства, законодавства про судоустрій, законом про монарха, президента тощо. Голов­ним для легістського підходу є питання, що держава як організація до­тримується закону не того, який вона прийняла нині, а того, що діяв до її організації (переважно процедури легалізації). В цьому сенсі неважливий зміст закону (насамперед, його оцінка як справедливого чи несправедливо­го), головне, що вся державна організація відбувається відповідно до тих чи інших приписів.

На цій підставі в межах легістського розуміння держава сприймається переважно як юридичне явище, адже знання держави, її сприйняття й оцінка відбуваються виключно на основі знання нормативно- правових актів, відповідно до яких організується.

Можна стверджувати, що легістський підхід до розуміння держави - характерна риса сучасної розвинутої державності, насамперед такої, в якій реальність, описана в законі, збігається з її дійсністю, і навпаки. Законни- цький (легістський) підхід реалізується в країнах, де державно-владні від­носини майже не відрізняються від нормативно-правових приписів. Наяв­ність нормативно-правових актів, що регламентують організацію держав­но-владних осіб не може автоматично розглядатись як ознака легістського підходу. Адже дійсність може виявлятися іншою, якщо, наприклад, кон­ституції чи інші нормативно-правові акти фіктивні, виступають своєрідним фасадом або набувають вигляду пропагандистського атрибуту, зміст якого не має нічого спільного з дійсністю. Отже, легістський підхід втрачає акту­альність, коли йдеться про країни з фіктивними конституціями.

1.6.

<< | >>
Источник: Теорія держави : навч. посібник / Мороз С. П. - Дніпро­петровськ : Університет митної справи та фінансів,2016. - 119 с.. 2016

Еще по теме Легістське розуміння держави:

  1. Тенденції якісної зміни змісту діяльності держави. Характеристика концепцій держави (деспотична, поліцейська, соціологічна, легістська, правова, ліберальна держава, держава-арбітр та інші)
  2. Правове розуміння держави
  3. Силове розуміння держави
  4. Загальна характеристика концепцій розуміння права
  5. § 8. Проблемне розуміння інституту юридичної відповідальності. Ретроспективна і проспективна юридична відповідальність
  6. Буденне і наукове розуміння власності
  7. Форма держави, її складові та обумовленість. Механізм держави та апарат держави, об’єктивна необхідність їх розвитку
  8. if( !cssCompatible ) { document.write(" Розділ 9 МЕХАНІЗМ ДЕРЖАВИ 9.1. Поняття і структура механізму держави Механізм держави — це цілісна ієрархічна система всіх державних організацій, які практично здійснюють завдання та функції держави. Механізм є структурним та предметним втіленням держави, це її постійно функціонуюче вираження. Між функціями держави і її механізмом існує прямий зв'язок. Оскільки механізмстворюється для виконання функцій держави, саме їм у цьому зв'
  9. Ідея інтенціонального розуміння правового буття та стан його дослідження
  10. Виникнення держави. Причини виникнення первісної (архаїчної) держави. Основні теорії походження такої держави
  11. if( !cssCompatible ) { document.write(" Розділ 8 ФОРМА ДЕРЖАВИ 8.1. Поняття форми держави Поняття форми держави є однією з найважливіших характеристик державознавства. Форма держави є безпосереднім виразником її сутності і змісту. Якщо сутність держави дозволяє установити приналежність державної влади, відповісти на запитання хто її здійснює та в чиїх інтересах, то поняття форми держави відповідає на запитання як організована державна влада, якими органами представлена, який
  12. if( !cssCompatible ) { document.write(" Розділ 6 ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВИ 6.1. Поняття функцій держави Перед будь-якою державою постає коло завдань, на вирішення яких вона спрямовує свої матеріальні ресурси, ідеологічні та політичні зусилля. З усієї сукупності цих завдань можна виділити такі, що виражають сутність держави. Ці основні напрями діяльності держави називаються її функціями. Функціональний підхід, по-перше, допомагає глибше засвоїти саме поняття держави, побачити її і
  13. 1.2. Сучасне розуміння поняття "форма державного правління"
  14. Форма держави: поняття, елементи, значимість знань про форми держави
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -